Ніл Фергюсон про те, чому світ врятують мережі однодумців

Наталія Горбач

Історик та письменник Ніл Фергюсон прочитав у Києві публічну лекцію:«Площа та вежа: мережі, ієрархії, інновації, та революція». Фергюсон досліджує соціальні зв’язки між різними групами суспільства. Дослідник неодноразово відвідував Україну та захоплюється подіями Революції Гідності. У своїх працях науковець порівнює історію людства із «грою площ», де живуть люди, та «веж», де сидять управителі. Радіо Свобода передає ключові тези виступу Ніла Фергюсона.

Ніл Фергюсон вважає, що кожна людина одночасно може бути членом кількох мереж. Вона може належати до певної родини, мати друзів, користуватися соціальними мережами і водночас входити до вищої ієрархічної структури. І якщо звичайні мережі – це неконтрольований процес, то в ієрархії – завжди є головуюча фігура.

Фергюсон розглядає розвиток мереж в історичному плані: від масонських лож до сучасних соціальних груп в Інтернеті.

Українці в очах історика постають як ті, хто «знає силу вежі». Фергюсон захоплюється мужністю українців під час Революції Гідності та наголошує на незаконній анексії Криму.

Майдан. Революція Гідності. Малюнок Юрія Журавля

​Соціальні мережі – не загроза авторитаризму

Весь світ уже належить мережі Інтернет, як бідні країни, так і багаті. Але інтернет загалом і соціальні мережі, на думку Фергюсона, не завжди є локомотивом демократії і загрозою авторитаризму.

Так можна було вважати під час Арабської весни, оскільки тоді ще не було зрозуміло, що соцмережі можуть залякувати, каже дослідник.

«Ми були наївними і повірили, що інтернет-світ буде чудовим, що всі там будуть пов’язані і рівні. Я повірив. Цукерберг також на цьому наполягав. Однак виявилося, що знаряддя, якими володіють соцмережі, можна використати для зовсім інших цілей. Наприклад, для втручання у референдум Brexit чи американські вибори. Цього не мало статися», –каже Фергюсон.

У своїй книзі «Площа та вежа: мережі, ієрархії, інновації, та революція» Фергюсона пояснює чому так сталося, опираючись на наукові та історичні дослідження.

Чому інтернет не став «ідеальною мережею»?

Фергюсон має власні версії, чому інтернет і соцмережі не стали тим місцем, де всі пов’язані і рівні між собою.

Людина, каже історик, як соціальна тварина, не формує гомогенних єдиних мереж, навіть маленьких. Вже у середній школі ці групи поляризовані.

«Як кажуть, рибалка бачить іншого рибалку здалеку. Ми єднаємося з людьми, які схожі на нас, а не з тими, хто відрізняється. Це стосується, наприклад, Твіттера. Ми бачимо, що консерватори ретвітять консерваторів, а ліберали лібералів»,– розповідає науковець.

Він впевнений, що всі люди зв’язані між собою у світі, що постійно звужується. Ще у 1969 році психолог Стенлі Мілґрем висунув теорію шести рукостискань. Вона вказувала, що будь-які дві людини на Землі розділені в середньому лише п'ятьма рівнями спільних знайомих.

Мільйон людей через соціальні мережі зібралися на Майдані Незалежності у Київі 1 грудня 2013 року

Сьогодні, каже Фергюсон, це лише 3,5 рукостискань. Світ стає дедалі тіснішим.

Певні теми стають вірусними у мережах швидше, аніж інші. Часом деякі ідеї поширюються лише завдяки тому, як саме вони «нападають на світ». Тому фейкові новини поширюються швидше, ніж правда. Просто тому, що вони цікавіші.

Краще у парку, ніж на смартфоні​

Науковець стверджує, що світ постійно змінюється й усі системи у ньому трансформуються.

«Світове павутиння створювало багато різних вузлів. Здається, вони діяли незалежно один від одного, їх могли блокувати. Але через кілька років почали з’являтися централізовані вузли, такі як Amazon, Apple, Google, Facebook. Структура інтернету стала дуже централізованою», – зазначає Фергюсон.

Дослідник упевнений, що мережі атакують інші мережі, у той час, як люди в них – нерівні.

«Цей світ створює мільярдерів. Якщо ви не були розумні і не купили свого часу акції, то ви просто користувачі, або, як ми кажемо, вами користуються. Світ мереж шалений. Тут твіти означають більше, ніж правові акти», – каже історик.

На думку Фергюсона, використання соціальних мереж, як політичного інструменту, ймовірно почнеться і в Україні під час наступної виборчої кампанії. Адже подібне відбувається у інших країнах.

Україна не може дозволити, щоб реклама у мережі Фейсбук впливала на вибори, а тому технологічні компанії мають знати, що держава за ними слідкує і контролює процес.

Необхідно відновити мережу інтелектуалів

На думку історика, найцікавішою мережею в історії була мережа інтелектуалів, які створили просвітництво. Вони обмінювалися ідеями через моря і океани. Вольтер міг передавати свої ідеї до Балтики чи Карибського регіону.

«Але стоїть питання, якби ми цю мережу відновили, то чим би вона відрізнялася від того, що ми маємо зараз? Чому так багато правди продукувала та мережа? Відповідь була би такою – комунікація у тих мережах не була публічною. Вона ґрунтувалася на написанні персональних листів, ручкою на папері. Стосунки між великими філософами були персональними», – розповідає науковець.

Фергюсон впевнений, що зараз потрібно відкривати переваги приватних соціальних мереж.

«Не вірте тільки «вежі, або тільки Майдану». Вірте у мережі між вами. Нехай це буде мережа, яку ви будуєте роками, яка з’єднує з тими, хто співчуває Україні у світі, з молодими українцями, які вірять в Україну», –говорить історик.

Акція на підтримку України у Брюсселі. 17 березня 2014 року

Він зазначає, що Україна у важкій ситуації, але може досягти верховенства права, чистого уряду, економічної і політичної конкуренції.

«Це не відбудеться через Твітер чи Інстаграм, це не можна зробити через Трампа, який би з вежі давав команди. Ваша перемога може бути як перемога отців засновників Америки, якщо ви повчитеся у них. Нехай ваші мережі будуть такі сильні, щоб у них не можна було проникнути. Пам’ятайте про цінність паперу, ручки і чорнила, а також важливість дискусії. Краще у парку, ніж на смартфоні», – наголошує дослідник.

Напівправда ще гірше ніж фейк

Фергюсон переконаний, що напівправда – це ще гірше явище, ніж фейкові новини.

«Навіть друзі вірять у напівправду. Ви маєте бути готові швидко і оперативно пояснити різницю між правдою і неправдою. А це не просто. Ви ніколи не будете більш одинокі, ніж коли хтось намагатиметься заплямувати вашу честь», - запевняє історик.

Фергюсон застерігає, що людей, здатних викрити напівправду катастрофічно мало. Тому критично важливо мати мережу чесних людей, які зможуть брехню назвати брехнею, і то зробити це у перший день скандалу чи поширення неправди.

Якщо достатної кількості таких людей не буде, то брехня може знищити всіх і все.