Жарти про бойлер, купання у мисці та раптовий запис до спортзалу, де завжди є гаряча вода, давно стали буденністю для українців. Все тому, що гарячу воду в містах відключають уже багато років поспіль – з метою гідравлічних випробовувань. Це починається одразу після кінця опалювального сезону і триває аж до осені. При цьому ніхто не знає, хто ж наступний, бо оголошення про відключення гарячої води з’являться не раніше, ніж за три дні до події, або ж взагалі постфактум. Радіо Свобода пояснює, для чого потрібні гідравлічні випробування та що робити, якщо вода не стає теплою впродовж обіцяних двох тижнів.
Довжина тепломереж, якими рухається гаряча вода, наприклад, в українській столиці, становить понад 2,6 тисячі кілометрів. Це майже так само, як відстань від Києва до Лондона. Їх збудували ще в радянські часи, тому 80% інфраструктури потребує модернізації, повідомили в прес-службі КМДА. Схожа ситуація і в інших містах України.
Саме тому щороку від квітня до вересня відбуваються гідравлічні випробування тепломереж. Простіше кажучи, труби тестують, аби уникнути аварій під час опалювального сезону.
Що таке гідравлічні випробовування і чому відключають гарячу воду?
Гідравлічні випробування теплових мереж передбачені правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду. Завдяки їм вдається виявити і ліквідувати найбільш зношені ділянки мереж та запобігти появі пошкоджень під час опалювального сезону.
Визначення аварійних місць проводять під тиском. Для цього в будинку «закривають» постачання гарячої води, щоб не пошкодити мережі будинкові (тиск для магістральних і будинкових мереж різний).
Це необхідний технологічний процес, якого не можна уникнути. Особливо у Києві, де розташована одна із найбільших в Європі теплових систем.
Скільки мають тривати гідравлічні випробовування?
Жоден закон, акт чи ухвала не визначає, скільки точно мають тривати ремонтно-профілактичні випробовування. Якщо пощастить, гріти чайник доводиться протягом двох тижнів. В інших випадках – це може тривати і місяць, а іноді й більше.
Киянка Іванна Куліш живе у Солом’янському районі Києва на вулиці Клінічній. Каже, що гарячу воду відключили на щорічну профілактику в середині квітня і попередили, що вода з’явиться 30 квітня. Але гаряче водопостачання не відновили досі, а в ОСББ кажуть, що води не буде принаймні до кінця травня.
Аналогічна ситуація у Наталії Рудь, яка живе у Святошинському районі, Новобіличі. Гарячої води немає з 16 квітня. У Шевченківському районі на вулиці Щусєва в одному із будинків гарячої води також немає кілька тижнів, а от коли буде – невідомо. Тут виникли несправності з котельнею.
У Київській міській державній адміністрації кажуть, що кожен випадок індивідуальний, а дізнатися, чи заплановані ремонтно-профілактичні роботи у будинку, можна на сайті адміністрації. Там можна і залишити скаргу.
Для цього треба ввести номер свого мобільного телефону, ім’я, прізвище, адресу електронної пошти та адресу проживання. Потім на пошту можна отримувати розсилку із новинами щодо аварій чи планових робіт.
Чому гарячу воду не повертають вчасно?
Причин є кілька. Перша, найпростіша – не встигають виконати усі заплановані роботи. Про ці обставини жителів мають проінформувати.
Експерт Офісу підтримки та впровадження реформ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Сергій Пінчук зазначає, що іноді компанії, що надають послуги теплопостачання, можуть по кілька місяців повідомляти населення про ремонтні роботи, але насправді – не вмикати гарячу воду через збитки.
Справа в тому, що частина будинків отримують гарячу воду від ТЕЦ (теплоелектроцентраль), а частина – від котелень.
«При виробництві електроенергії на ТЕЦ є тепло, яке вони «скидають», тому там постійно є гаряча вода. Натомість, гаряча вода не є побічним продуктом котелень, це їхня основна функція. Тут питання, чи може це підприємство виробляти гарячу воду, незважаючи на те, чи використовують її і в яких кількостях. Це питання в економічній площині», – розповідає Пінчук.
Отже, найбільше пощастило тим споживачам, чий будинок підключений до ТЕЦ – там випробовування, швидше за все, будуть найкоротші.
Експерт стверджує, що, на його думку, подібна ситуація відбувалася минулого року у Рівному, де гарячу воду відключили майже на все літо, пояснюючи це ремонтно-профілактичними роботами.
Пінчук наголошує: кожен випадок потрібно розглядати окремо. Для цього варто дізнатися, хто надає послуги теплопостачання у будинку та знайти план постачання теплової енергії, де має бути зазначено, яку кількість тепла компанія має згенерувати та скільки часу заплановано на ремонтні роботи.
Усю цю інформацію можна знайти на сайті місцевої влади або компанії, що обслуговує будинок чи район теплопостачанням. У разі її відсутності – кожен може написати запит на отримання публічної інформації.
Що у столиці відбувається із «Київенерго»?
Теплопостачання у столиці більше не здійснює компанія «Київенерго» Ріната Ахметова, як це було останні понад п'ятнадцять років. Тепер це – завдання міста.
У 2017 році КМДА не продовжила договір з «Київенерго» і розпочала процес передачі майна від приватної компанії до комунального підприємства «Київтеплоенерго».
Для повноцінної роботи комунальному підприємстві необхідно отримати ліцензії на виробництво тепла на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і заводу «Енергія». Однак триває переобрання членів НКРЕКП, і нацрегулятор поки не здійснює роботу з ліцензування.
Аби уникнути збоїв у роботі ТЕЦ, які працюють за принципом когенерації (забезпечуючи місто не лише теплом, а й гарячою водою), передача обладнання і переведення людей здійснюється у два етапи.
Спочатку «Київтеплоенерго» приймає в експлуатацію котельні, теплові мережі, теплові пункти, лічильники, 5,1 тисячі працівників, а згодом прийме на баланс ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і завод «Енергія». Разом із тим «Київенерго» передає у спадок понад 4 мільярди гривень боргів.
Тарифи при цьому, обіцяють у КМДА, не зміняться.
Зміна компанії теплопостачання для киян означає, що тепер з питаннями щодо опалення та гарячого водопостачання жителі столиці мають звертатися до десяти центрів комунального сервісу та контакт-центру (044) 247-40-40.
Особисті кабінети на сайті «Київенерго» та вайбер-боти, за допомогою яких можна було здати показники лічильників, наразі не працюють.