Побудувати Ейфелеву вежу на Одещині не вийде і не треба – експерт з туризму

Зростання кількості туристів на 6% – це багато, але навряд чи мова йде суто про тих, хто приїхав в Україну відпочивати, переконаний президент Української асоціації туристичних агенцій Антон Рудич. Однак визнає, що чимало іноземців цікавляться українськими містами та кухнею. Втім, аби збільшити кількість відпочивальників в південних регіонах влітку, держава повинна заохотити розвиток місцевого туристичного бізнесу, стверджує директор Центру розвитку туризму Володимир Царук.

В Україну більше їдуть. Що шукають тут туристи? | Ранкова Свобода. Частина 2

Хоча, згідно звіту Міністерства економічного розвитку, потік туристів до України зріс на 6%, президент Української асоціації туристичних агенцій Антон Рудич цю цифру оцінює критично.

«14 мільйонів – навряд чи це все туристи, скоріше, люди, які приїздять сюди по бізнесу чи з якоюсь особистою метою. Я дуже скептичний, що справа саме в туристах. Хоча те, що збільшення туризму до України з сусідніх країн є – це правда. Знаю, що деякі туристичні оператори в Україні почали возити в Затоку, наприклад, з Білорусі, і вони не встигали ставити додаткові автобуси», – визнає Рудич у студії «Ранкової Свободи».

За його спостереженнями, найбільше іноземців приваблюють культурно-історичні осередки на кшталт Києва та Львова.

«Для розваг в нас не так багато місць, які можуть дорівнятись до європейських, але тим не менш Одеса – це, звичайно, улюблене місце для багатьох, щоб пошуміти, погуляти. Взимку – Буковель, чудово розвивається. Вони молодці, роблять і літні програми, щоб зробити його цілорічним».

Рудич відзначає, що українською атракцією могла б стати національна кухня, але вказує на дисбаланс між попитом з боку вітчизняних та іноземних споживачів.

«Іноземці хочуть більше українських страв, а наші ресторатори, навпаки, намагаються зробити «високу французьку кухню». Ті, хто живе в Україні, певно, борщ і вдома їдять. Коли йдуть до ресторану, хочуть щось екзотичне», – визнає він.

Також фахівець звертає увагу на те, що в той час, як іноземці обирають більш знані місця, українці їздять по маловідомих «глушинах».

«Усілякі замки та якісь каньйони більше приваблюють українців, які в першу чергу на вихідних, коли їм треба кудись поїхати, вирішують: не кожні ж вихідні їздити до Львова, а тут можна 50-100 кілометрів від’їхати, заїхати в Умань, ще кудись і отримати невелике задоволення на вихідних».

Самі українці зазвичай надають перевагу західним регіонам – Львівщині, Закарпаттю – проте на травневі свята чимало відпочивальників прямує до Одещини, розповідає директор Центру розвитку туризму Володимир Царук. Він додає: останнім часом популярності набувають природні парки.

«Такі національні парки, як Асканія-Нова, Карпатський природній парк – ці маршрути стають все більш і більш популярними серед туристів. Це те, що нове, що є зараз і куди можна поїхати. На тому ж Півдні, на Херсонщині є два унікальні заповідники, куди теж дуже багато їздять туристи, особливо під час літнього сезону. Це найбільший острів, який є в Європі на Чорному морі – острів Джарилгач і острів Бирючий, де є Азово-Сиваський заповідник».

Царук прогнозує, що відпочинок на природі – в парках, каньйонах, на річка – буде популярний і цього літнього сезону.

За словами очільника Центру розвитку туризму, уряд, хоч і не заважає розвитку туризму, мав би його стимулювати, адже попереду ще багато роботи – особливо на півдні країни.

«На сьогоднішній день, наприклад, в трьох південних областях немає жодного готелю, який відповідає європейським рівням трьох, я вже не кажу про чотири, зірок, на березі моря. То куди ми збираємося приймати туристів, яких буде возити, наприклад, Ryanair?» – питає він.

Серед таких заохочувальних заходів Царук називає привілеї для туристичного бізнесу в отриманні кредитів та сплаті податків.

«Держава повинна розробляти спеціальні програми з пільгового кредитування, з того, щоб робити податкові канікули для тих компаній, які хочуть будувати готелі саме на півдні. Тому що роками вкладались кошти в кримські готелі, санаторії, звичайно, про Херсонщину, Миколаївщину, крім дитячих оздоровчих таборів, ніхто і мови не вів», – нагадує він.

На переконання експерта, якби представники влади вищих рівнів – прем’єр-міністр та президент – ухвалили таке рішення, це б сприяло розвитку депресивних південних регіонів.

«Якщо в Грузії свого часу були рішення на рівні перших осіб про передачу землі і податкові канікули, то, безумовно, сьогодні в Батумі 12 брендових готелів міжнародного рівня, і туди приїздять туристи з усього світу».

Антон Рудич у свою чергу зазначає, що Україна в будь-якому разі не зможе змагатись із Єгиптом чи Туреччиною в плані курортного відпочинку.

«Неможливо конкурувати з Єгиптом і Туреччиною в літній час, неможливо побудувати Ейфелеву вежу на Одещині і не треба. Кожному своє – нам треба знаходити свої цікавинки. Гастрономічний туризм може бути такою цікавинкою, кластери на кшталт Буковелю можуть приваблювати людей, особливо якщо додати івент-частину, якийсь захід», – пропонує він.

Такими заходами могли б бути музичні фестивалі – хоча експерт визнає, що організовувати їх дорого і довго, однак вони залучають чимало приїжджих.

«Міжнародні музичні фестивалі – на них до 20% місцевого населення, решта – іноземці», – констатує Рудич.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі