Вони роками живуть в українських містах, часто зливаються з натовпом, але бачать все навколо крізь призму рідної країни. Чому європейці обирають для життя Україну? До чого роками не можуть звикнути та що з української реальності категорично відмовляються розуміти? Журналісти Радіо Свобода розпитали в іноземців, якою вони бачать сьогоднішню Україну.
Французький кореспондент Себастьян Ґобер сьомий рік живе й працює в Україні. У 2014-му розповідав європейцям про Майдан, тепер – про війну на сході, декомунізацію та особливості української політики. До цього француз жив у Латвії, Польщі й Угорщині, і йому є з чим порівняти.
Що його приваблює в Україні? Ритм життя у Франції для нього занадто спокійний. Натомість «нова Європа» на сході, каже, – інша справа.
Що мені подобається в Україні – це надія, динаміка, перспективиСебастьян Ґобер
«Що мені подобається тут, в Україні – це надія, динаміка, перспективи. Українці хочуть змінити все. І вони хочуть змін зараз. Ця динаміка для мене – найважливіше», – зізнається журналіст.
Найважливіша зміна в свідомості українців, яку Себастьян помітив за сім років перебування в Україні – за цей час люди стали менше розраховувати на державу і більше вірити в себе. А ще – частіше посміхаються.
В українцях все менше і менше «гомо совєтікус», це вже не радянські людиСебастьян Ґобер
«Радянська історія: якщо ти смієшся, то ти шпигун. Але це змінилося. В українцях все менше й менше «гомо совєтікус», це вже не радянські люди», – розповідає Себастьян.
А ще в око іноземцю впадають зовнішні зміни: сучасні магазини, ресторани, цілі хіпстерські квартали. Усе, щоправда, разюче контрастує з дірками у дорогах та комунальним колапсом: «Це вже третій день, як у мене немає гарячої води. Вчора була і холодна, і «червона», – посміхається Ґобер. – Ти розумієш, є ці маленькі нюанси».Себастьян має дружину й маленьку дочку.
Журналіста засмучують провалені, на його думку, реформи. Та, хоч і повільно, але Україна таки розвивається, вірить француз.
Дуже важливо, що українці самі розуміють, у якій країні вони живуть, що вони хочуть робити і якСебастьян Ґобер
«Бувають моменти, коли я думаю:навіщо я тут працюю? Що я чекаю від цієї країни? Бо так уже триває четвертий рік. Це не так важливо, що Україна наближається до США, Канади чи Європи. Дуже важливо, що українці самі розуміють, у якій країні вони живуть, що вони хочуть робити і як», – каже Себастьян.
На столичному Подолі другий рік поспіль працює Мірек Валавскі. Велика корпорація, співробітником якої він є, вирощує в Україні соняшник і зерно. Справи йдуть добре, бізнес зростає.
Багато компаній будуть ще заходити в Україну й інвестувати грошіМірек Валавскі
«В Україні ще багато перспектив. Багато можливостей заробити гроші. Багато компаній будуть ще заходити в Україну й інвестувати», – переконаний Валавскі.
Він дивиться на Україну з оптимізмом. Але визнає: інвесторам тут непросто, передовсім, дошкуляє бюрократія: «Я коли приїхав сюди, то здивувався, скільки паперів потрібно заповнити. На все потрібне підтвердження. Добре, якщо це ще нотаріус підписав і видав свою печатку. Я серйозно здивувався».
Однак схожий шлях, каже Мірек, свого часу пройшла і Польща. Тож, українці, переконаний він, теж мають усі шанси.
Я думаю, що через кілька років Україна теж буде частиною Європейського СоюзуМірек Валавскі
«Я, в принципі, не бачу великої різниці між Україною і Польщею. Це, по-моєму, дуже схожі країни. Я б сказав, що менталітет українців і поляків – ідентичний. Я думаю, що через кілька років Україна теж буде частиною Європейського Союзу», – переконаний поляк.
Матьє Арден уже вдруге очолює Французький інститут в Україні. У 2010 році він поїхав до Франції, а 2015-го – повернувся. Після восьми років життя тут називає головну, на його думку, ментальну рису українських громадян:
Гарний настрій українців мені дуже імпонуєМатьє Арден
«Гарний настрій українців попри те, що ситуація в країні непроста, пошук позитиву в будь-якій ситуації мені дуже імпонують. Мені здається, що французи песимістичніші від українців», – зауважує Арден.
А ще Матьє помічає важливий нюанс: українці, які все ще готові терпіти комунальні труднощі, несподівано стали дуже вибагливими до мистецтва. Матьє щороку організовує в Україні французькі фестивалі – підтримує театр, кіно, концерти.
Завжди привозив в Україну митців зі своєї батьківщини. Але цього року вперше буде по-іншому. Створену в Україні виставу після прем’єри в Києві Матьє планує повезти до Франції. «Ми говоримо, що треба прагнути до Європи. Але, ми вже в Європі – є це відчуття», – каже француз.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».
