Заява міністра закордонних справ Павла Клімкіна щодо ідеї можливого запровадження латинки в Україні була лише виявом готовності до діалогу з Польщею, вважає історик Кирило Галушко. Сама ж дискусія про такі зміни триває вже давно, зазначає дослідник Ростислав Мартинюк. Натомість громадський діяч Максим Кобелєв переконаний, що кирилиця – це частина захисту української ідентичності від полонізації.
Your browser doesn’t support HTML5
Українська латиниця. Який сенс змінювати абетку? | Ранкова Свобода на Крим.Реалії
Історик, журналіст та дослідник локальних ідентичностей Ростислав Мартинюк спокійно реагує на ідею запровадити українську латинку.
Є до 100 одиниць книжок, які були видані латинкою саме українською, різними версіямиРостислав Мартинюк
«Розмова про запровадження української версії латинки триває давно і має багату літературу сама по собі. Скажімо, мало хто знає, але на сьогоднішній день є до 100 одиниць книжок, які були видані латинкою саме українською, різними версіями», – повідомив він в ефірі Радіо Свобода.
Водночас Мартинюк звертає увагу на те, що приводом для дискусії стала пропозиція польського журналіста та історика Зємовіта Щерека.
Становлення української ідентичності і переосмислення триваєРостислав Мартинюк
«Тут розкриваються певні рани українські, коли ще з ХІХ століття йшла дискусія не про запровадження, скажімо, автономної чи самостійної латинки, а, скоріше, про поглинення такою польською суперкультурою української, зокрема через шрифт. З іншого боку, тут є певна ліва фраза з боку Клімкіна про те, що Україна готова на будь-які кроки, аби модернізуватись, увійти в якесь ширше коло європейських націй. Але все це свідчить тільки про одне: що насправді становлення української ідентичності і переосмислення триває», – міркує дослідник.
Читайте також: Що було б, якби Україна дійсно перейшла на латинку - фото
Натомість історик та координатор громадського проекту «LikБез. Історичний фронт» Кирило Галушко припускає, що міністр закордонних справ просто проявив увічливість.
Кирило Галушко
Клімкін просто пішов назустріч польському запитанню. Я розумію, як йому складно з урахуванням того, що з поляками зараз, з огляду на їхній істеричний психозКирило Галушко
«Очевидно, що він (Клімкін – ред.) просто пішов назустріч польському запитанню, не намагаючись відкидати те, що зараз говорять поляки. Я розумію, як йому складно з урахуванням того, що з поляками зараз, з огляду на їхній істеричний психоз, взагалі важко про щось домовлятись. Тобто фраза абсолютно нейтральна, ми живемо у вільній країні, можемо обговорити будь-яке питання – хоч латинки, хоч китайської ієрогліфіки», – трактує заяву Клімкіна Галушко.
Він згадує, що радикальні зміни алфавітної системи в історії вже були: наприклад, переведення на латинку турецької мови, яке ініціював лідер Туреччини Мустафа Кемаль Ататюрк в 20-х роках минулого століття, або аналогічний перехід казахської мови, яке оголосив нещодавно президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Королевське Євангеліє, переписане у 1401 році на території сучасного селища Королева, Закарпатська область. Є визначною пам’яткою давньоукраїнської писемності
Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик, у свою чергу, закликає не ставитись до кирилиці як до радянської спадщини.
Клімкін повторює гасло Хвильового «геть від Москви»Тарас Марусик
«Клімкін у завуальованій формі повторює гасло Миколи Хвильового 20-х років – «геть від Москви». Тут, звичайно, більше політичне питання, а не мовознавче, тому що в багатьох ситуаціях, в тому числі в цій, маємо справу з тінню Москви», – визнає Марусик.
Він зазначає, що дискусія щодо переходу української мови на латинку почалася не з допису міністра, вона точиться вже давно.
Тарас Марусик
За нашою абеткою тисячолітня історія та традиція графікиТарас Марусик
«Існують різні погляди. Але я вважаю, що за нашою абеткою тисячолітня історія й тисячолітня культурна традиція графіки. Ми маємо такі неповторні літери, як «ї», «є», які, власне, більше, ніж звичайні букви. Це якийсь такий мовно-культурний щит український», – каже він.
Редактор «Порталу мовної політики» Максим Кобелєв також не вважає доцільним такий перехід.
Мета правильна – відірватися від Росії, мінімізувати вплив «русского мира», всіх небезпек Але яким засобом?Максим Кобєлєв
«Мета правильна, справедлива – відірватися від Росії, мінімізувати вплив «русского мира», всіх небезпек, пов’язаних із російською. Це все правильно. Але, водночас, яким засобом ми цього будемо досягати?», – запитує він. На думку Кобелєва, кирилиця свого часу захистила українську ідентичність від ополячення.
«В Україні практично вся культурна спадщина (писемна, принаймні) створена українською мовою і записана кириличною абеткою. Більше того, ми почали використовувати кирилицю задовго до того, як це почала Московія. Кирилиця дуже часто була для нас засобом збереження власної національної ідентичності, захисту від полонізації», – аргументує громадський діяч.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Новий мовний закон – запорука збереження цілісності Української держави
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову
Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»
«Треба усвідомити: якщо хочеш Україну, треба вивчати українську мову» – Емма Андієвська
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі