Павло Кривошеєв
Контрольно-пропускні пункти (КПВВ) з Кримом вимагають належного облаштування, забезпечення комфортних умов проходження для громадян і розміщення центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) у безпосередній близькості до КПВВ. Такі висновки поїздки на адмінкордон у межах прес-туру «Дорога до Криму» презентували українські активісти. Про те, чи можливо реалізувати рекомендації активістів, Крим.Реалії розповів представник президента України в АРК Борис Бабін.
Адмінкордон із Кримом, архівне фото
‒ Перше питання, яке досліджували активісти ‒ зручність розташування ЦНАП: «Наша перша рекомендація ‒ розмістити ЦНАП якомога ближче до КПВВ, в усякому разі, в населених пунктах на відстані не більше ніж 50 кілометрів». За інформацією активістів, наразі найближчий такий центр розташований в Херсоні, за 80 кілометрів від КПВВ...
Де буде розташований ЦНАП, по суті, має вирішувати та структура, яка надасть кошти на його облаштування
‒ На адресу неодноразово озвученої ідеї розташувати ЦНАП якомога ближче до КПВВ або в самому пункті пропуску, варто, по-перше, вказати на ризики безпеки розташування таких центрів на самому КПВВ або біля нього, про що неодноразово говорили компетентні державні органи України. У представництві президента України в АРК є їхня документально зафіксована позиція з цього питання. На жаль, як раніше, так і в межах прес-туру «Дорога до Криму» його учасники не спілкувалися з нами щодо цього питання, представництво ніхто не запросив до участі в заході. До речі, цікаво, що росіяни, згідно з повідомленнями ЗМІ, можуть «слухати» в ефірі, що у нас відбувається саме в 40-50 кілометрах від адмінкордону, тобто саме на таку відстань, яка була озвучена, як максимально можлива відстань від КПВВ до ЦНАП у прес-турі, ось такий смішний збіг.
‒ Є й інші причини?
‒ Навіть якщо не торкатися аспекту безпеки відвідувачів під прицілом російських снайперів і очевидні контррозвідувальні ризики, питання того, де буде розташований ЦНАП, по суті, має вирішувати та структура, яка надасть кошти на його облаштування, на чиєму він буде перебувати балансі як комунальне підприємство.
‒ І хто це може бути... чи вже є?
‒ Сьогодні кошти місцевих бюджетів на ЦНАП у районах, наближених до Криму, вже виділені територіальними громадами (Херсона, Каховки, Чаплинки) або їхніми об'єднаними зусиллями (Новотроїцьке). І там позиція громад є чіткою ‒ ЦНАП має працювати як для кримчан, так і для жителів громади. Він має бути зручним як для відвідувачів, так і для його працівників, а це ‒ місцеві жителі, тому, згідно з рішенням громад, ЦНАП будуть розташовані у відповідних населених пунктах.
‒ Чи буде в такому випадку забезпечене транспортне сполучення від КПВВ до ЦНАП?
‒ Громади погоджуються з позицією представництва президента, що разом з ЦНАП вони мають вирішити питання легального автобусного сполучення з КПВВ за зручним для відвідувачів ЦНАП розкладом. Відповідні пропозиції щодо міжрайонних рейсів передані в Херсонську облдержадміністрацію, вона має невідкладно оголосити конкурси. В межах Генічеського та Каланчацького районів конкурси мають проводити райдержадміністрації. Вони відбудуться навесні 2018 року.
Я покладаю великі надії на облаштування ЦНАП у селищах Каланчак і Новоолексіївка, селі Преображенка
Я згоден з тим, що Каховка (100 кілометрів від КПВВ «Каланчак») і Новотроїцьке (50 кілометрів від КПВВ «Чонгар») ‒ не найближчі з можливих варіантів, але селище Чаплинка, де навесні відкриють ЦНАП, розташоване на відстані 20 кілометрів від КПВВ «Чаплинка». Я також покладаю великі надії на облаштування ЦНАП у селищах Каланчак і Новоолексіївка, селі Преображенка. Представництвом президента ведуться переговори щодо залучення відповідної технічної допомоги з боку низки міжнародних організацій.
На адмінкордоні з Кримом, архівне фото
‒ Які ще плюси розташування ЦНАП у цих населених пунктах?
Повністю безальтернативним для кримчан сьогодні є Херсон як великий транспортний вузол міжобласного сполучення
‒ Не варто забувати про те, що ці населені пункти є райцентрами, де є суд, бюро правової допомоги, нотаріуси, адвокати, органи поліції, РАЦС тощо. Тобто, кримчани зможуть вирішувати кілька питань за одне відвідування. Також повністю безальтернативним для кримчан сьогодні є Херсон як великий транспортний вузол міжобласного сполучення, як найближчий до Криму міжнародний аеропорт, як центр суспільно-культурного та економічного життя, як місце розташування низки цікавих для кримчан вишів тощо. Тому, звичайно, ЦНАП і підрозділ державного підприємства «Документ» у Херсоні можуть і будуть у 2018 році розширювати власні можливості з розрахунку на кримчан.
‒ Активісти наполягають, що проекти облаштування КПВВ також мають передбачити розташування на КПВВ пунктів надання медичних послуг, кімнат матері та дитини, місць з питною водою, туалетів. За їхньою інформацією, зараз на більшості контрольно-пропускних пунктів такі зручності відсутні. Що робить представництво президента для просування цієї роботи?
‒ Щодо облаштування КПВВ основною проблемою є не первинне облаштування пунктів медичної допомоги чи туалетів, а їх подальше постійне обслуговування персоналом. Звичайно, на оплачуваних засадах. Наприклад, на КПВВ «Каланчак» Мирненська територіальна громада нещодавно поставила дерев'яні туалети, але їх треба обслуговувати. Щодо санітарії, прибирання території та освітлення біля КПВВ це питання можна вирішити, наприклад, при легалізації автобусних перевезень з КПВВ, але з медичними послугами проблема складніша ‒ потрібний кваліфікований лікар. Зауважте, що жодне громадське формування за чотири роки, наскільки я пам'ятаю, не запропонувало шляхів вирішення цієї проблеми, ні на волонтерських, ні на грантових засадах. Представництво президента наразі веде переговори про наявність на КПВВ постійних пунктів обігріву, мінімального медичного обладнання та медикаментів з офісом Міжнародного комітету Червоного Хреста, іншими міжнародними структурами.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії