Позов України проти Росії про порушення морського права буде конфіденційним до 2020 року, припускає представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін. На його думку, конфіденційність процесу грає на руку Москві. З іншого боку, наполягає політолог Валерій Димов, користуватись дипломатичними майданчиками необхідно, хоч самі по собі вони й не дозволять виграти війну.
Зміст позову України проти Росії наразі лишається таємницею для широкого загалу, зазначає постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін. Проте він має міркування щодо того, які саме звинувачення може пред’явити українське Міністерство закордонних справ – на його думку, вони стосуються, зокрема, експлуатації ресурсів морського шельфу.
Йдеться про мінеральні ресурси – газ, газоконденсат, який видобувають незаконно захопленими Росією підприємствами «Чорноморнафтогазу»Борис Бабін
«Насамперед йдеться про мінеральні ресурси – тобто, це газ, газоконденсат, який видобувають сьогодні незаконно захопленими Росією підприємствами «Чорноморнафтогазу». Також цей позов може охоплювати питання торговельного судноплавства, пов’язані з кримськими портами, питання незаконного захоплення Росією торговельного флоту під українським прапором, обмеження прав мирного проходу у водах навколо Криму», – припустив Бабін в ефірі «Ранкової Свободи».
За його словами, позов, швидше за все, стосується Чорноморської акваторії, тому що статус акваторій Чорного моря та Керченської затоки ускладнює можливе провадження. Крім того, представник президента в АРК вказує на складнощі, з якими пов’язані міжнародні позови щодо Криму.
Для того, щоб збирати докази незаконного видобування на шельфі, необхідно безпосередньо це моніторитиБорис Бабін
«Є обмежені інституційні спроможності Державної прикордонної служби, бо для того, щоб збирати докази щодо незаконного видобування на шельфі, необхідно безпосередньо це моніторити. Це пов’язано з виходами суден, літаків в цей район. На жаль, фінансування Державної прикордонної служби обмежене, тому вони змушені це робити не так часто, як хотілося б», – нарікає держслужбовець.
Збір доказів порушень, а також опір незаконним заходам суден в акваторію окупованого півострова можливі, тільки якщо різні правоохоронні служби органи працюватимуть злагоджено, підкреслює Бабін.
Протидія має здійснюватись не в київському кабінеті, а «в полі»Борис Бабін
«Протидія має здійснюватись в тісній координації між прикордонниками, Військово-морськими силами України, органами військової влади, спецслужбами. І це має робитися не в київському кабінеті шляхом перекладання папірців і запитів, а, як то кажуть, «в полі». І якщо органи правоохоронної влади будуть це робити активніше, будемо мати ширшу доказову базу», – сподівається він.
На думку Бабіна, Росія погодилась на арбітраж, оскільки розуміє складнощі, з якими стикається Україна, тож сподівається вийти з нього з мінімальними втратами. Конфіденційність, хоч і є нормальною практикою в судових позовах такого рівня, також на руку Кремлю.
Вони реально дуркують там. І коли дуркування кладеться на папір, мабуть, краще, щоб він був конфіденційнимБорис Бабін
«Ніхто не бачить ані українського позову, який має велике політичне значення, ані їхніх контраргументів, які часто можуть бути, знаєте, з серії «нас там немає». Це можна спостерігати щодо видобування нафтогазоконденсату на Чорному морі. Там вони також сьогодні кажуть: нас тут немає, це не військові, це мирні рибалки, це не російська влада, це «Чорноморнафтогаз», наш директор невідомо де – знаєте, вони реально дуркують там. І коли це дуркування кладеться на папір, мабуть, краще для них, щоб він був конфіденційним», – міркує він.
Втім, за словами Бабіна, матеріали позову мають стати публічними в 2020 році, коли справа дійде до усних слухань.
Враховуючи те, що українці не мають можливості відвоювати свою морську акваторію разом з економічною зоною, Україна змушена звертатись до міжнародних організацій, вважає політолог Григорій Перепелиця.
Все залежить від доброї волі Росії: якщо вона має добру волю, поверне, не має, не поверне. Що її змусити може? Тільки міжнародна блокада або воєнна поразкаГригорій Перепелиця
«Це треба було робити з самого початку, ще в 2014 році. Це – правильне рішення. Все залежить від доброї волі Росії: якщо вона має добру волю, вона поверне, якщо не має, не поверне. Ми ж бачимо рішення Міжнародного суду з прав людини в Криму, рішення якого Росія повністю проігнорувала, так вона і це може проігнорувати. Або коли під тиском ми змусимо її, чи ми, чи міжнародна спільнота, віддати нам ці води. А що її змусити може? Тільки міжнародна блокада або воєнна поразка. Ні те, ні інше Росії поки не світить», – констатує Перепелиця.
Із колегою погоджується й політолог Валерій Димов, проте наполягає на думці, що Україна має використовувати всі можливості, аби донести свою позицію та довести, що Росія порушує міжнародні зобов’язання. Проте зайвого оптимізму він також не виявляє.
Суди не виносять ті рішення, які важко буде імплементуватиВалерій Димов
«Хочу сказати крамольну для юристів та правознавців річ: суди, як правило, не виносять ті рішення, які важко буде імплементувати. Краще відмовитись, сказати, що це – не наша юрисдикція. Ми зараз побачимо, як буде арбітраж стосовно морського права розглядати», – пояснює він.
За словами Димова, судові рішення, які не виконуються, дискредитують саму систему правових оцінок. Тож той факт, що міжнародні судові інстанції почали виносити рішення на користь України та проти Росії (як у справі українського «Нафтогазу» проти російського «Газпрому»), на його думку, свідчить про нове сприйняття міжнародною спільнотою російської загрози.
Не судами вирішуються такі військові конфлікти, вони вирішуються збройними силами, але насправді дипломатія і сила йдуть поручВалерій Димов
«Не судами вирішуються такі військові конфлікти, вони вирішуються збройними силами, але насправді дипломатія і сила йдуть поруч. Без сили дипломатія безсила, а сила без дипломатії – це свавілля. Тому думаю, що там, де Росії вдалося в 2008 році (свого часу Міжнародний суд ООН відмовився розглядати позов Грузії проти Росії у зв’язку з п’ятиденною війною 2008 року – ред.), наші бійці та волонтери, наша все більш зростаюча соборність України не дозволила закривати очі представникам тих країн, які знаходяться не на своїх посадах в різних структурах», – підсумував Димов.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
