Не одному Порошенку чи БПП треба хвилюватися з приводу незалежного Антикорупційного суду – Титич

Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Рудик, народний депутат України (БПП); Віталій Титич, адвокат, член Громадської ради доброчесності; Альона Шкрум, народний депутат України («Батьківщина»).

Хтось називає створення антикорупційного суду останньою спробою щось змінити в країні, хтось, навпаки, намагається якщо не загальмувати це створення, то хоча б загальмувати процес, або хтось намагається вплинути на формування складу ще до того, як кандидати вирішуватимуть подаватися на конкурс чи ні. У пропозиціях щодо порядку денного поточної сесії є закон про Вищий антикорупційний суд. Якщо він буде внесений до порядку денного, то Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя зможе розпочати розгляд законопроекту. І тут, з одного боку, є питання політичних домовленостей, а з іншого – донори, які ставлять питання руба: без суду не буде міжнародної фінансової допомоги.

Ваша Свобода | Чи можливий в Україні незалежний Антикорупційний суд

Інна Кузнецова: Зараз всі говорять: треба, треба створювати... Політична воля – вона є на створення?

​Сергій Рудик: Народні депутати – у кожного своя правда. Життя вносить свої корективи. Це той випадок, коли будь-який з нардепів, незалежно від політичної чи фракційної приналежності, мусить сам ухвалювати рішення – голосуватиме «за» чи «проти». Я голосуватиму «за».

​(Повна версія програми)

У вівторок була спроба взяти до розгляду президентський законопроект. На превеликий жаль, 30 із хвостиком моїх колег зібрали речі і полетіли снідати у Вашингтон, бо не можуть в українську церкву сходити. Ми мали недобір людей. Я закликаю колег від різних політичних сил: поснідали, китайський Новий рік зустріли – немає інших «відмазок», приходьте і голосуйте, запускайте нарешті процедуру розгляду по суті.

Крім президентського, є ще альтернативні законопроекти, які на 80% схожі з президентським, але є нюанси. Президентський законопроект – буде достатньо складно набрати необхідну кількість суддів, які відповідають цим кваліфікаційним вимогам. Але це достатньо серйозна інституція, яка відповідатиме на запитання №1. Як ми можемо взяти з вулиці просто хорошого хлопця з вищою юридичною освітою? Сукупний стаж (прописано) – 7 років...

Сергій Рудик

Це чи не остання надія на те, що ситуація в країні може бути кардинально змінена.

– Пані Шкрум, чи є ви оптимісткою стосовно законопроекту про антикорупційний суд?

Альона Шкрум: Я по життю є оптимісткою – немає сенсу бути в нашій Верховній Раді кимось іншим. Але чи вирішить цей законопроект, особливо який поданий президентом, найболючіші питання з приводу нерівності в справедливості і доступу до закону і верховенства права – ні, не вирішить. Не треба розказувати, що один закон, навіть ідеальний, про антикорупційний суд допоможе відразу побороти корупцію в Україні. Плюс немає політичної волі у керівництва країни це робити.

Альона Шкрум

Той президент, та влада і той генпрокурор, які зараз є при владі, точно не створюватимуть незалежний антикорупційний суд, який зможе посадити їхніх друзів, який зможе виходити по всіх справах на них же ж самих.

Але ми можемо боротися за те, щоб цей суд був максимально рівновіддалений як від Верховної Ради, так і від генпрокурора, як від уряду, так і від президента. І хто б не був би наступним президентом, розумітиме, що матиме дуже обмежений вплив на цей антикорупційний суд.

Порошенко буде опиратися дуже сильно цій історії, максимально процес затягне, на 2 роки, хоча можна вирішити за декілька місяців, шукатиме, як зімітувати красиве створення суду, але насправді отримати більшість своїх суддів або просто підконтрольних собі людей.

Я не казала б, що треба створити антикорупційний суд, тому що нам треба гроші. Треба створити антикорупційний суд, тому що нацбезпека держави підривається страшною корупцією, яка залишилася, зі всіма схемами, які залишилися – «Роттердам +», високі тарифи, заробіток на війні, корупція в оборонній сфері. Все це не менше підриває нацбезпеку, ніж Путін і російські війська на сході. Це не питання МВФ, а питання виживання нашої країни, якщо нічого не змінимо впродовж наступних кількох років.

Довіри до судів немає. За міжнародною статистикою, у нас більше людей вірить у життя на Марсі, ніж у незалежний суд в Україні і в незалежного суддю. Це катастрофа! Це моральний дефолт держави! І «Батьківщина», і «Самопоміч» боротимемося за створення незалежного суду. Нам точно не треба суд, коли ми зараз в опозиції, щоб кидав опозиціонерів за ґрати, а закривав очі на всіх президентських друзів, які в принципі і займаються наймасштабнішою корупцією зараз в державі.

Надзвичайно важливий тиск громадськості, українців, вулиці де в чому, європейських партнерів. Президент у невеличкому такому куті. Він взагалі не збирався цей закон подавати. Але був змушений...

Має бути усунута дискреція Вищої кваліфікаційної комісії щодо відбору суддів на посаду суддів Верховного суду України. 70% негативних рішень, коли були потенційні корупційні зловживання по відношенню до кандидатів, ВКК все рівно кандидатів призначала. І треба відібрати кандидатів і сам процес відбору до кандидатів та кваліфікації кандидатів, щоб це були дуже хороші професійні юристи, авторитетні і високоморальні люди. Наприклад, Портнов є одним із геніальних юристів в Україні, але точно не є моральною і морально-етичною правильною людиною, до якого буде довіра.

– Пане Титич, як ви вважаєте, чи є така політична воля?

​Віталій Титич: Проблема не стільки у створенні суду. Насправді грошей не буде. Це варіант дефолту. І варіантів інших немає, як створити антикорупційний суд. Але питання в тому, хто буде, яка буде процедура, хто буде туди обирати і з кого.

Як член Громадської ради доброчесності після нашої участі у конкурсі так званому до Верховного суду України – та процедура, яка відбувалася, інакше як ґвалтуванням по відношенню до тих кандидатів, які не були узгоджені попередньо на Банковій, і назвати не можна. Це було шалене навантаження насправді. В результаті вони отримали серйозну морально-психологічну травму – маючи значно кращі як спеціалісти показники, були відсіяні, а особи, які не справляють, м’яко кажучи, враження в інтелектуальному плані, обійшли їх. Жодного пояснення від людей, які проводили цей конкурс – це Вища кваліфікаційна комісія – немає. Оприлюднені висновки вже наукової експертизи провалів конкурсу – досі жодної відповіді. Експерти міжнародні вимагали проведення міжнародного аудиту – відповіді немає.

Віталій Титич

І ще – громадянське суспільство, яке, відповідно до закону, після подій Майдану отримало законами право брати участь в доборі суддів. Воно було знівельоване в процедурі обрання до ВСУ – робота представників його була викинута на сміття без жодного пояснення. Якщо ВКК організовуватиме цей конкурс з тією дискрецією, з якою організовувала шоу до ВСУ, немає сенсу створювати антикорупційний суд – він складатиметься трішки не з тих осіб, на кого розраховувало суспільство.

Я всю дискусію про політичну волю звів би до факту обрання генпрокурора. Знайшлася воля, щоб зробити це всупереч існуючого закону дуже швидко, порушуючи регламент. Ясно, що хедлайнери процесу були фракція ББП і «Народний фронт» – вони злилися в екстазі і дали нам такого «прекрасного» генпрокурора...

І не одному Порошенку чи БПП треба хвилюватися з приводу незалежного антикорупційного суду. Я думаю, як юристі з 30-річним стажем, до Тимошенко і її команди теж знайдеться багато запитань, якщо цей суд буде дійсно незалежним. Не треба до цього примішувати політику і лякати Порошенка: хай, може, ще подумає.