Справа Гусейнова: чи видадуть Азербайджану опозиційного журналіста?

Київ – Азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов вже понад чотири місці очікує завершення екстрадиційної перевірки, яку щодо нього проводить Генеральна прокуратура України.Чоловіка затримали в аеропорту «Бориспіль» у жовтні минулого року, а пізніше відпустили на поруки, вилучивши паспорт. За даними Державної прикордонної служби, Фікрат Гусейнов перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу на запит Азербайджану. Журналіст залишив цю країну понад 10 років тому, після того, як там його викрали і жорстоко побили, та отримав притулок і громадянство Нідерландів.

Право на дію | Справа Гусейнова: чи видадуть Азербайджану опозиційного журналіста?

Нині Фікрат Гусейнов перебуває у Києві. Речниця Генпрокурора України Лариса Сарган зазначила у коментарі Радіо Свобода: «Наразі екстрадиційна перевірка ще триває, і рішення за запитом азербайджанської сторони про видачу цієї особи ще не ухвалено».

Сам Фікрат Гусейнов заявляє, що після листів від дипломатів із Нідерландів Інтерпол врешті видалив його прізвище із переліку розшукуваних осіб.

«Із 13 листопада мене вже не розшукує Інтерпол. Українські правоохоронці мають звернутися до Інтерполу і спитати: розшукується Фікрат Гусейнов чи ні? Але ті п’ятий місяць майже нічого не робили. Увесь цей час я без паспорта. Кілька разів мене поліція просила показати документи, а у мене немає паспорта», – говорить журналіст.

Фікрат Гусейнов

За словами адвоката Гусейнова Дмитра Мазурка, і він сам, і його підопічний зверталися із запитами до українського бюро Інтерполу, однак відповіді звідти так і не отримали.

«Центр інформації про права людини» оприлюднив днями листа, якого, як стверджують журналісти цієї організації, надіслав українському генпрокурору Юрію Луценку його колега з Азербайджану. У цьому документі висловлюється теза, що Фікрат Гусейнов прибув в Україні для дестабілізації ситуації, та занепокоєння «затягуванням процесу екстрадиції».

І Гусейнов, і його адвокат кажуть, що дізнались про лист із медіа. Журналіст висловлює обурення таким припущенням і пояснює: він хотів відкрити тут філію азербайджанського опозиційного каналу Turan TV, який мовить з-за кордону.

«Така тісна співпраця між прокуратурами Азербайджану дуже сильно насторожує, – вважає Дмитро Мазурок. – По-перше, враховуючи складність і важливість справи, донині екстрадиційна перевірка не завершена, хоча буквально на другий день після її початку ми все, що можна було знайти з відкритих джерел щодо Фікрата Гусейнова, їм надали і виклали у хронологічному порядку всю історію, тобто більш нічого вони знайти не можуть. По-друге, зі спілкування з прокурорами ми дізналися, що вони направили два запити до Міграційної служби України, чи звертався Фікрат Гусейнов щодо статусу біженця або набуття громадянства України – і це все, що насправді було за цей час зроблено в рамках екстрадиційної перевірки».

Дмитро Мазурок

Радіо Свобода звернулося до Генеральної прокуратури із відповідним запитом, аби з’ясувати деталі ситуації, і очікує на відповідь.

Фікрат Гусейнов каже, що помічав стеження за собою, тож не почувається у безпеці в українській столиці, особливо – після викрадення минулого року у Грузії азербайджанського журналіста-розслідувача Афгана Мухтарли, якого пізніше засудили до 6 років в’язниці в Азербайджані.

«Я думаю, що ті, хто займається моєю справою, також очікують цього, тому тягнуть час. Якщо раптом мене викрадуть, то прокуратура України може й вирішити, що екстрадиції не буде. А де Фікрат? Фікрат – в Азербайджані», – припускає журналіст, хоча й зазначає, що поки що складно реалізувати цей сценарій через суспільний інтерес до його справи.

Ні притулку, ані екстрадиції

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. Як і Гусейнова, обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає, про що, зокрема, говорить координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич.

«Ці три справи, дійсно, йшли одна за одною, і нас це дуже стривожило, тому що статус цих людей на момент затримання був різним. Назрулло Охунджонов в’їжджав в Україну і прямо на паспортному контролі просив притулку, Фікрат Гусейнов виїжджав з України, тобто при в’їзді до нього не було претензій, а якщо мова йде про випадок із казахстанською журналісткою і блогеркою, то вона перебувала у статусі шукача притулку. Але що об’єднує ці справи – це те, що всіх трьох було затримано за розшуком через систему Інтерполу. І це нас дуже стривожило, тому що це для нас було черговим свідченням того, що Інтерпол використовують як інструмент для того, щоб авторитарні режими діставали, так би мовити, незгодних із ними з-за кордону», – зауважує правозахисник.

Журналістка з Казахстану Жанара Ахметова

Водночас через те, що рішень немає, не можна вирішити й інші проблеми цих людей, додає він.

«Усі три справи натепер, наскільки мені відомо, не вирішені. Назрулло було ув’язнено попередньо, але потім випущено. Він – на свободі, але йому не надано зараз притулку в України і не відмовлено в його екстрадиції, наскільки мені відомо. І те саме стосується двох інших фігуранта і фігурантки цих справ. Це дуже тривожно», – каже Буткевич.

Якщо людину затримують через розшук Інтерполу, то український суд не може нічого іншого, ніж цю людину заарештувати – і це проблема українського законодавства, зокрема, Кримінального процесуального кодексу, вважає адвокат Дмитро Мазурок.

«Але Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався, що будь-яке утримання людини під вартою має бути чітко обґрунтованим, тобто мають бути вислухані аргументи як «за», так і «проти» арешту. І це означає, що наше законодавство у цій частині не відповідає вимогам Європейської конвенції з прав людини і, зокрема, рішенням ЄСПЛ», – каже він.

За словами адвоката, у самому Інтерполі є регуляторний механізм: можна подати скаргу, і організація має переглянути включення людини до списку розшукуваних осіб, але там також може грати роль людський фактор, тож міжнародна спільнота зараз шукає шляхи вирішення цієї проблеми.