Спеціальний посланець Державного департаменту США з питань України Курт Волкер прибув до Києва для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі і відвідає зону конфлікту на сході. В п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.
Це вже буде четверта зустріч Волкер-Сурков за менш ніж півроку, але нині її контекст змінився – як в Україні, так і ззовні.
По перше, український парламент схвалив, як його називають, закон про реінтеграцію, який чітко визначає Росію як країну-агресора на Донбасі, а режим на території ОРДЛО як окупацію.
По-друге, є принципове рішення адміністрації США щодо можливості постачання зброї Україні.
Власне, це те, що сталося після останньої зустрічі Волкера з Сурковим у листопаді в Белграді.
Контекст трішки змінився і нині він стає більш проблематичним для РосіїГанна Шелест
«Я б не називала цю зустріч (в Дубаї) якоюсь особливою, але, дійсно, контекст трішки змінився. Ці дві події були дуже негативно сприйняті в Російській Федерації. На тлі того, що минула зустріч Волкер-Сурков закінчилася дуже невдало і Російська Федерація практично відкинула всі пропозиції щодо миротворчої місії на Донбасі, про які говорив пан Волкер, то нині контекст стає більш проблематичним (для Росії)», – каже в інтерв’ю Ганна Шелест, експерт з відносин Україна-США з Ради із зовнішньої політики «Українська призма».
Владислав Сурков та Курт Волкер
Щодо закону, то депутат парламенту Олексій Рябчин, який був присутній у Києві на зустрічі з Волкером восени, каже, що нині українській стороні важливо пояснити, що новий закон про реінтеграцію не суперечить Мінським угодам.
«Перший аналіз свідчить: ні, не суперечить! Як би не ставитись до Мінських домовленостей, українська сторона їх дотримується, російська – їх порушує. І це буде одним з чинників перегорів (Волкер-Сурков)», – каже Рябчин, який родом з Донбасу, в інтерв’ю Радіо Свобода.
Другий момент, який змінив контекст і візиту Волкера в Україну, і його перегорів із Сурковим – вірогідність поставок американської зброї, і зокрема переносних ракетних комплексів «Джавелін», які за висловом одного західного видання, «є рівнею російській армії, яка активно спирається на танки».
Для України важливо, щоб все ж таки летальна зброя була виділена. Це буде символізувати підтримку УкраїниНаталя Веселова
«Для України важливо, щоб все ж таки летальна зброя була виділена. Це буде символізувати підтримку України… І якщо вже США прийняли таке рішення, то вони не будуть відходити від нього і ми все ж таки отримаємо летальну зброю», – каже в інтерв’ю депутат Верховної Ради Наталя Веселова, яка теж походить з Донбасу.
Відтак, як зауважують співрозмовники Радіо Свобода, ці два фактори змінюють контекст перегорів Волкер-Сурков, адже Росія вже законодавчо визнана в Україні агресором і вже не може вдавати, що не має прямого стосунку до конфлікту. А поява в українських військових американської зброї, включно з «Джавелінами», значно посилює і Україну, і позиції її західних партнерів.
Курт Волкер під час відвідин Авдіївки в зоні конфлікту на Донбасі, липень 2017 року
Поки що ми бачили обіцянку постачати «Джавеліни», однак вони ще не в Україні. І, можливо, навколо цього питання також буде певна дискусія Волкера та СурковаОлексій Рябчин
«Поки що ми бачили обіцянку постачати «Джавеліни», однак вони ще не в Україні. І, можливо, навколо цього питання також буде певна дискусія пана Волкера та пана Суркова. Наскільки я зрозумів, це питання вже вирішене, але раптом би Росія сказала: не постачайте «Джавеліни», бо ми відходимо (з Донбасу), то думаю, що навіть в Україні на це погодяться, якби було таке бажання Кремля», – каже Рябчин.
«Не «Джавеліном» єдиним»
Ще один фактор, який міняє контекст – крок за кроком затягується петля американських санкцій, а ЄС – незважаючи на різні голоси – систематично продовжує санкції проти Росії кожні півроку.
Чи буде більш погоджувальною російська позиція після тих санкцій, які були анонсовані адміністрацією президента Трампа?Олексій Рябчин
«Ми не можемо назвати успішними ті перемови, що ведуться паном Волкером і паном Сурковим, бо вони не досягають своєї мети. Є дуже велика кількість розбіжностей! Однак чи буде більш погоджувальною російська позиція після тих санкцій, які були анонсовані адміністрацією президента Трампа?» – питає депутат Рябчин.
«Тому не думаю, що «Джавеліни» налякали Росію, а от персональні санкції проти найближчого оточення (Путіна) – вони мають працювати і вони працюють», – додає він.
Миротворці, які затримуються
Все ж закон про реінтеграцію, зброя і санкції – це тло, контекст візиту і переговорів, на яких домінуватиме тема миротворчої місії ООН на Донбасі.
Минула зустріч в Белграді була невдалою в цьому плані. Тоді з 29 положень, що їх запропонував Волкер щодо резолюції Ради безпеки ООН, Сурков погодився лише з трьома.
Чи буде достатньо нових факторів і чинників тиску на Росію для досягнення компромісу в мандаті та параметрах миротворчої місії, які б влаштували Україну? А серед них: щоб миротворці були не лише на лінії розмежування, щоб були дислоковані на всій території ОРДЛО і – що найголовніше на думку Києва – щоб вони стали на кордоні України з Росією? І щоб місія сил ООН не зводилась лише до охорони спостерігачів ОБСЄ, як це пропонувалося Росією.
Росія категорично не хоче йти на ті умови, про які говорить Волкер – і це не лише питання контролю за кордоном між Україною та РосієюГанна Шелест
«Головне – мандат, і тут позиції української, американської сторони, європейських країн та позиція Російської Федерації кардинально відрізняються. І Росія категорично не хоче йти на ті умови, про які говорить пан Волкер – і це не лише питання контролю за кордоном між Україною та Росією. Російська Федерація не згодна на мандат на всю територію, яка на сьогодні не контролюється українською владою», – каже аналітик Ганна Шелест.
А депутат Наталя Веселова наголошує ще на одному моменті: «Ні Росія, ні її партнери і союзники не будуть допущені до миротворчої місії. Я думаю, що це ще раз буде озвучено Волкером на зустрічі з Сурковим».
Відтак на тлі того, що поступово окреслюються параметри миротворчої місії ООН – десь 20 тисяч вояків, дуже активна участь приязних до України країн (зокрема Канади та Швеції) – все ж пошук компромісу щодо мандату поки що пробуксовує.
Бо рівень очікування великий. І саме перетворити риторику в серйозні дії – це найбільший виклик для Волкера, і я бажаю йому вдачіОлексій Рябчин
В цьому контексті депутат Рябчин радить Волкеру «дотискати» Суркова: «Бо він (Волкер) робить дуже серйозні і сильні заяви і питання в тому, щоб його слова перетворити в якісь дії в Україні. Бо рівень очікування великий. І саме перетворити риторику в серйозні дії – це найбільший виклик для пана Волкера, і я бажаю йому вдачі».
Ситуація на фронті
При аналізі переговорного контексту також експерти радять враховувати ситуацію в зоні конфлікту, а вона надзвичайно складна. Перший заступник голови спостережної місії ОБСЄ
Александр Гуґ сказав, що сторони активно озброюються та мінують територію, що свідчить про підготовку до ескалації конфлікту в найближчий час.
З одного боку, взимку, як висловилась Шелест, «не дуже йдуть бойові дії». З іншого, на її думку, треба враховувати фактор російських президентських виборів у березні.
«Я дійсно не очікую жодних серйозних змін до цих виборів. Ну, максимум – це обмін полоненими, бо це гарна картинка такого собі «гуманітарного царя», який когось помилував, і це ми можемо від пана Путіна очікувати. Тому до виборів я б 100-відсотково не очікувала нічого, окрім формальних переговорів і якихось погоджень з гуманітарних питань», – каже аналітик.
Це добре, що є канал Волкер-Сурков, бо це підкреслює зацікавленість і залученість Сполучених Штатів до української ситуаціїГанна Шелест
На тлі зустрічі Волкер-Сурков також можуть відбутися і переговори лідерів України, Німеччини та Франції в швейцарському Давосі цього тижня, а міністри закордонних справ «нормандської четвірки» можуть провести перемови під час безпекової конференції в Мюнхені в лютому – хоча офіційних підтверджень можливостей таких зустрічей ще немає.
І все ж формат Волкер-Сурков залишається надзвичайно важливим, каже Шелест: «Це добре, що є канал Волкер-Сурков, бо це підкреслює зацікавленість і залученість Сполучених Штатів до української ситуації».