Офіційної оцінки бюджету на 2018 рік від МВФ ще немає, але представник МВФ в Україні Госта Логман вже заявив про «значні ризики», закладені в документі. Зі свого боку народний депутат та заступник голови бюджетного комітету Сергій Мельник розповідає, що комітет також виносив зауваження до кошторису. А колишній заступник голови Нацбанку Олександр Савченко запевняє: транші від МВФ скоріше шкодять, ніж допомагають українській економіці.
Your browser doesn’t support HTML5
Що не подобається МВФ у держбюджеті України? | Ранкова Свобода. Частина 1
Директор центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук зазначає, що нічого з того, що неможливо було б виконати, він у бюджеті не бачить.
Дмитро Боярчук
Там дещо оптимістична дохідна частина, Насправді, я не думаю, що вона нереалістична. При тій інфляції, яку ми маємо, її буде реально виконатиДмитро Боярчук
«З моєї точки зору, там дещо оптимістична дохідна частина, вона амбіційна. Насправді, я не думаю, що вона є нереалістична. По тій простій причині, що при тій інфляції, яку ми зараз маємо, я думаю, що її буде абсолютно нормально і реально виконати. Але, я думаю, МВФ дотримується тієї позиції, що при бюджетуванні треба займати якусь більш консервативну позицію. Очікувати, що буде менше, ніж якщо б там було при хорошому варіанті. Можливо, це їх і стримує», – припускає Боярчук.
Заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Мельник зазначає, що й комітет свого часу виносив певні зауваження до кошторису на 2018 рік, зокрема щодо джерел доходів.
Ми пропонували залишок нерозподілених коштів направити на дострокове погашення державного боргу. На жаль, уряд не врахувавСергій Мельник
«Частину якихось заперечень було знято, зокрема щодо збільшення такого дохідного джерела, як плата за ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на стандарт 4G, а це майже 6,2 мільярда. Далі ми пропонували залишок нерозподілених коштів, джерелом яких було конфіскування, направити на дострокове погашення державного боргу. На жаль, уряд не врахував», – згадує Мельник в ефірі «Ранкової Свободи».
Видаткова частина бюджету теж має спірні моменти – зокрема депутат називає фінансування навчальних закладів першого та другого рівня акредитації.
«Ми ті структурні підрозділи, що є, залишили на фінансування (ВНЗ – ред.) третього-четвертого рівня, при цьому ресурсів їм не додали. Зараз виникає така ситуація, що потрібно буде наближати асигнування, щоб люди без зарплати не були, але знову ж таки, ми розуміємо: січень, лютий, березень – перший квартал складний», – зізнається парламентар.
На його думку, бюджет за потреби ще можна буде переглянути, в тому числі залежно від обсягів надходжень.
Мельник наголошує на важливості допомоги від МВФ і пояснює необхідність дослухатись до висновків фонду.
Для нас дуже важлива співпраця з МВФ. Особливо це актуально напередодні 2019-2020 років, коли в нас пікові навантаження щодо погашення боргуСергій Мельник
«Для нас дуже важлива співпраця з МВФ, тому що кредити від МВФ – найдешевші, найдовші, це 1,5-2,5%. Особливо це актуально напередодні 2019-2020 років, коли в нас пікові навантаження щодо погашення боргу»,
Проте екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко переконаний, що в цій допомозі не було б потреби, якби українська влада провадила необхідні реформи.
Олександр Савченко
«Реформи декларуються, але не всі здійснюються. Потреба зовнішнього фінансування для покриття дефіциту перш за все бюджету і з наступного року виплат дуже значних сум за нашими зовнішніми зобов’язаннями – в наступному році приблизно 4,5 мільярда доларів, а в 2019-му та 2020-му – приблизно сім мільярдів доларів», – пояснює він.
Пригадуючи попередні програми співпраці з МВФ, Савченко стверджує, що вони не спричинили якісних зрушень в економіці України.
Така допомога Україні навіть шкідлива. Тому що економіка не зростає, ці кошти осідають в бюджеті та резервах Національного банкуОлександр Савченко
«Отримуємо перший, другий, інколи третій транш, об’єднаний з четвертим – і на цьому все закінчується. Вибірка коштів, як правило, 20-30%. Потім починаємо думати про нову програму. Я прийшов до висновку, що така допомога Україні навіть шкідлива. Тому що економіка не зростає, ці кошти осідають в бюджеті та резервах Національного банку. А українцям треба платити величезні відсотки», – нарікає експерт.
Натомість, на його переконання, фінансування потребує приватний сектор, перш за все підприємці.
«Якби такі величезні гроші йшли не в бюджет і не в резерви Нацбанку, а на кредитування малого, а з часом середнього, може, й великого бізнесу, грантова допомога – це теж мільярди – йшла не чиновникам, а на гранти науковцям, культурним діячам освітянам – але я впевнений на сто відсотків, що економіка б зростала досить швидко», – вважає Савченко.
Весь індустріальний сектор економіки знаходиться в напівживому станіАнатолій Пешко
В свою чергу віце-президент Академії економічних наук Анатолій Пешко переконаний, що фінансування в будь-якому разі не вирішить проблем української промисловості та аграрного сектору.
«На жаль, ми не бачимо, щоб в країні працювали промислові підприємства, фактично спостерігаємо, що весь індустріальний сектор економіки знаходиться в напівживому стані», – стверджує Пешко.
На його думку, фінансова допомога лише створює додаткові корупційні ризики, натомість держава мала б створити умови для розвитку бізнесу – наприклад, запровадити пільгове оподаткування.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі