Пізно ввечері 7 грудня українці отримали державний бюджет на 2018 рік. Ще ніколи кошторис не ухвалювали так дисципліновано і вчасно, наголошують в уряді. Цього разу обійшлось без запальних дискусій і багатогодинних суперечок. Провладні фракції відразу висловились «за», а ті, що називають себе опозицією – традиційно закликали підняти зарплати і пенсії. Однак, чи все, що потрібно українцям, врахували?
Уранці в четвер спікер парламенту Андрій Парубій заявив: час попрощатись із багаторічною традицією голосувати за держбюджет до пізньої ночі.
«Ми сьогодні маємо унікальний шанс ухвалити бюджет у визначений законом час», – сказав спікер.
Були налаштовані на результат і в найбільшій фракції БПП. Зранку на її засідання приїхали президент Петро Порошенко та прем’єр Володимир Гройсман. Серйозних проблем немає – політичні сили напередодні домовились щодо багатьох дискусійних моментів, заявив голова фракції БПП Артур Геращенко.
Та спершу депутати продовжили мораторій на продаж землі, звільнили Єгора Соболєва з посади голови антикорупційного комітету.
Потім внесли зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, і підняли собі заробітні плати. Скажімо, ставка спікера надалі буде близько 18 тисяч гривень, у депутата, щонайменше, 16 тисяч.
Зрештою, о 21:45 Рада почала розглядати ключове питання дня.
Вперше уряд розрахував кошторис на основі середньострокової бюджетної резолюції, сказав міністр фінансів Олександр Данилюк. За його словами, це дозволяє прогнозувати, як економіка розвиватиметься, і сприятиме скороченню дефіциту.
«До цього в Україні такого ніколи не було. Це бюджет розвитку і процвітання», – запевнив Данилюк.
В уряді підготовкою кошторису були задоволені. Це бюджет економічного зростання, який фінансує важливі реформи – пенсійну, освітню, медичну, сказав прем’єр Гройсман.
Серед пріоритетів – зростання національної економіки, оборона, підтримка аграріїв, децентралізація, розвиток освіти та медицини.
Основні показники
До другого читання держбюджет дещо «роздувся».
Після доопрацювання витрати зросли на 40 мільярдів гривень – до 988 мільярдів. Так сталось, адже додали фінансування на соціальні стандарти та оборону.
Доходи прописали на 36 мільярдів гривень більше – на рівні майже 914 мільярдів. Ці гроші «знайшлись» за рахунок перегляду макропрогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі, відрахувань Національного банку України та приватизації 4G.
Уряд прогнозує, що ВВП зростатиме на 3% упродовж наступного року. Такий же показник закладали і в кошторис на 2017 рік. Проте реальне зростання ВВП у цьому році склало близько 2% – про це в Кабінеті міністрів заявили на початку грудня.
https://www.radiosvoboda.org/a/video/28903743.html
Дефіцит бюджету – 2,4%. Державний борг – 60% ВВП проти 63% в 2017 році.
Рівень безробіття, прогнозують, буде 9,1%. На 2017 рік закладали дещо нижчий показник.
Прогноз інфляції погіршили з 7% до 9%.
Зарплата і прожитковий мінімум
Прожитковий мінімум українців із 1 січня 2018 року буде 1700 гривень. Уже з 1 липня – 1777 гривень, із 1 грудня – 1853 гривні.
А мінімальна зарплата з 1 січня – 3723 гривні. Раніше президент Порошенко пропонував підняти її до 4100. Проте в уряді поки немає відповідних розрахунків.
Проте й такі показники – замалі для українців, заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він пропонував із другого кварталу 2018 року збільшити мінімальну зарплату до 4300 гривень.
«Є всі можливості з другого кварталу встановити мінімальну зарплату на рівні 4200-4300. І це дасть можливість подолати бідність», – сказав Ляшко.
Кошторис на наступний рік є «бюджетом бідності і війни», заявили в «Опозиційному блоці». Саме низькими соціальними стандартами ця політична сила пояснила те, що не дасть голосів за держбюджет.
«Уряд пропонує пенсію у 50 доларів, мінімальну зарплату в 120 доларів, прожитковий мінімум у 60 доларів. Ваші соцстандарти дають можливість людям пити воду, нюхати продукти в магазинах, і дивитися на ліки, це все», – сказала депутат «Опозиційного блоку» Наталія Королевська.
Оборона та безпека
На обороноздатність, як один із ключових пріоритетів, уряд заклав 5% ВВП. Це трохи більше від 165 мільярдів гривень, і приблизно на 30 мільярдів більше, ніж на цей рік.
«Значно збільшені витрати на підвищення ефективності нашої армії», – казав голова БПП Артур Герасимов.
Проте суттєве збільшення фінансування силових структур перетворює Україну на «поліцейську державу», сказав Микола Скорик із «Опозиційного блоку».
«Крім того, що цей бюджет приймається 7 грудня, а не під ялинку, більше нічого хорошого про нього не можна сказати», – зазначив Скорик.
Інфраструктура та децентралізація
На Дорожній фонд передбачили 47 мільярдів гривень. На ці гроші можна побудувати 50 нових мостів та оновити 4 тисячі кілометрів доріг, кажуть у Міністерстві економіки.
«Збільшилося фінансування на сільську інфраструктуру, на водогони», – сказала представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
Фінансовий ресурс місцевих бюджетів обрахували на 556 мільярдів гривень – це на 15% більше, ніж цього року.
Енергетика
Програма «Теплі кредити» отримає 400 мільйонів гривень. А 1,6 мільярда гривень направлять до фонду енергоефективності. Йдеться про те, що понад 120 тисяч родин зможуть отримати державну допомогу на утеплення осель, очікує уряд.
41 мільярд гривень українці отримають у вигляді субсидій на житлово-комунальні послуги.
Освіта та медицина
На освіту виділили 219 мільярдів гривень. У понад 406 тисяч українських вчителів зарплата зросте на чверть, обіцяє уряд. На академічні стипендії – 3 з половиною мільярда гривень. Наука отримає трохи більше від 8 мільярдів гривень.
Навчальні заклади 1 і 2 рівня акредитації вирішили фінансувати з державного бюджету – цього року це було проблемним питанням для регіонів.
Медицині виділили 115 мільярдів гривень. Зокрема, з них 150 мільйонів піде на закупівлю ангіографічного обладнання. За попередніми планами профільного міністерства, 13 медичних закладів отримають техніку, що діагностуватиме хвороби судин та кровотоків. А це одні з найпоширеніших захворювань серед українців.
На майже 6 мільярдів гривень централізовано закуплять медикаменти та лікувальне харчування.
На соціальний захист українців, тобто ті чи інші виплати, передбачено 127 мільярдів.
Наступного року не вдасться збільшити фінансування на лікування українців за кордоном. Утім, воно «залишиться на рівні 2017 року», зазначили в уряді.
Інформаційна політика та культура
На національний інформаційний простір виділили 362 мільйони гривень, і це відчутне збільшення, адже цього року було лише 30 мільйонів.
Більше ніж удвічі збільшили фінансування на державне іномовлення – 483 мільйони гривень. 1 мільярд отримає вітчизняний кінематограф.
Бонус матиме й українська дипломатія – 4,5 мільярдів гривень на рік. А це на 500 мільйонів гривень більше, ніж у 2017 році.
Зрештою, прогноз Андрія Парубія не справдився. Вже традиційно Верховна Рада розглядала державний бюджет до пізнього вечора – ухвалили його о 23:25. Депутати дали 273 голоси.
