10% виконання Угоди про асоціацію – іноді для України це величезні прориви – Степанишина

Україна виконала лише 10 із 86 своїх зобов'язань, які обумовлені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, стверджує звіт громадської організації «Український центр європейської політики». На думку директорки центру Любові Акуленко, українські виробники чинять опір змінам, адже не звикли до конкуренції, та й самі європейці не поспішають відкривати для них двері. А директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко переконаний: найбільша проблема в тому, що Україна не розвиває демократичні інститути.

10 пунктів з 86. Асоціація з ЄС лише на папері? | Ранкова Свобода. Частина 2

Директорка урядового офісу з питань європейської та атлантичної інтеграції Ольга Степанишина уточнює: звіт центру стосується лише тієї частини Угоди про асоціацію, яка стосується змін у законодавстві.

«Коли ми говоримо всього про 10% (виконання – ред.) у вимірі Угоди про асоціацію – іноді для України це величезні прориви. Наприклад, у сфері державних закупівель ми виконали невеличку частину зобов’язань, але це – найуспішніша реформа в Україні, яка вже дозволила зекономити мільярди і мільярди гривень», – навела приклад Степанишина у студії «Ранкової Свободи».

Виконати всі умови угоди Україні заважає те, що радянська епоха та пострадянський період не сприяли розвитку прозорої конкуренції серед українських виробників, переконана виконавча директорка «Українського центру європейської політики» Любов Акуленко.

«Це – прогресивна угода, яка змушує всіх нас змінюватись, а ніхто не хоче змінюватися. Це некомфортно. Є тільки маленька група бізнесу зараз, вона ще некритична, і різні групи інтересів, які сприймають правила угоди, готові змінювати свої стандарти на виробництві, не бояться змін до законодавства, не бояться, щоб їх перевіряли», – стверджує Акуленко.

Крім того, «слабким місцем» євроінтеграції вона називає Верховну Раду, де часто гальмується ухвалення змін.

«Дуже часто бувають і міністерства слабким місцем, оскільки в них слабкий кадровий потенціал і не вистачає працівників, які фахово розбираються в європейському законодавстві. Чому ще Верховна Рада є нашим слабким місцем – тому що дуже багато маніпуляцій з приводу норм угоди, є дуже багато спроб викривити угоду. Ми – єдина країна, яка будь-яку європейську норму може перетворити в корупційну», – констатує експертка.

Ще одна проблема Угоди про асоціацію, на її думку, – відсутність прописаної перспективи членства в ЄС, а отже – і дієвої мотивації.

«Мотивувати нас тільки в декількох секторах можна, тільки по експорту: коли європейці можуть нам, якщо захочуть, дуже легко закривати свій ринок, якщо в частині аграрного та промислового експорту ми не будемо виконувати ті умови, які вони виставляють», – каже вона.

Ольга Степанишина зазначає, що Угода про асоціацію – загалом достатньо гнучкий документ із численними можливостями для перегляду його умов. Водночас вона відкриває шлях до приєднання України до інших європейських домовленостей.

«Президент вже анонсував намір приєднання України до декількох союзів, і в контексті тієї гнучкості, наприклад, приєднання до цифрового ринку ЄС в рамках Угоди про асоціацію абсолютно можливе. В нас передбачене повне відкриття ринку в рамках Угоди про асоціацію в сфері телекомунікаційних послуг», – каже вона.

Любов Акуленко припускає, що галузям української економіки знадобиться п’ять-шість років, аби адаптуватись до європейських норм. Найбільшого поступу на цьому шляху досягли, за її словами, аграрний сектор та промисловість.

«Щоб в тому ж технічному регулюванні повністю наблизити наші ринки, ми повинні дійти до того рівня, щоб коли підприємець отримує сертифікат в нашій лабораторії, цей сертифікат визнають в Євросоюзі, і йому не доведеться їхати до Європи, платити більше грошей і витрачати на це час», – описує експертка. І додає: для такого рівня відповідності Україна мала б підписати так звану угоду AKKA, яка може спростити для деяких промислових виробників доступ до європейських ринків.

«Зараз я бачу проблему в тому, що європейці не дуже хочуть іти нам назустріч, хоча в секторі технічного регулювання ми демонструємо прекрасні результати. Думаю, що європейці можуть користуватися тим, що ми в інших сферах не показуємо результатів, і будуть придумувати нам багато різних відмовок, чому ми не можемо максимально наблизити законодавство в сфері технічного регулювання, вже зі своєї сторони», – припускає Акуленко.

Із нею погоджується і Ольга Степанишина.

«В праві СОТ, коли говориш про торгові обмеження, є обмовка про те, що якщо сторона вводить обмеження в якійсь одній сфері, інші сторони можуть вводити дзеркальні обмеження в інших сферах, – зауважує вона. – Це не означає, що якщо в нас діє мораторій на експорт лісу, це значить, що вони там зі свого боку закриють ринок для якогось іншого виду деревини. Це може стосуватись і угоди АККА, і будь-яких інших можливостей щодо відкриття ринку».

Директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко вважає, що Україна не виконує найбільш принципові умови Угоди про асоціацію з Європою.

Микола Капітоненко

«В деяких моментах те, що відбувається в Україні, суперечить самому духу Угоди про асоціацію, бо ми не стаємо більш демократичною, правовою і так далі державою. А Угода про асоціацію це передбачає. Тобто, проблема навіть не в тому, що ми можемо не виконувати якісь технічні моменти, а в тому, що ми не виконуємо найбільш важливі речі», – підкреслює Капітоненко.

Що ж до експорту, на його думку, збільшення не відбувається в першу чергу через економічну кризу в самій Україні, яка не дозволяє розвинути достатні обсяги виробництва.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі