Представники угорського уряду продовжують тиск на Україну, повторюючи, що Будапешт блокуватиме інтереси Києва у міжнародних організаціях, включно з ЄС і НАТО.
Тертя Угорщини з Україною відбуваються на тлі ускладнення відносин уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана з Європейським союзом.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто 24 листопада знову наполягав, що Київ дискримінує етнічних угорців, збільшуючи навчання українською мовою в державних школах.
Україна відкидає звинувачення в дискримінації і подала свій новий закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії – органу Ради Європи, який визначає, чи відповідають законодавчі акти європейським стандартам.
Але, не чекаючи можливого висновку Венеціанської комісії, який може бути оприлюднений до середини грудня, Будапешт вже заявив, що її висновок не вплине на намагання уряду Орбана «захищати інтереси етнічних угорців» в Україні.
Націоналізм та популізм
Чимало депутатів Європейського парламенту і європейських політологів вважають, що Угорщина під керівництвом Віктора Орбана стала на шлях націоналістичного популізму та протистояння з Брюсселем.
Однією з найбільш критикованих у ЄС стала відмова Будапешта ділити з європейськими партнерами тягар останньої великої хвилі біженців.
Віктор Орбан проголосив, що саме питання імміграції буде головним на виборах в Угорщині наступної весни, на яких його партії «Фідес» передбачають чергову перемогу.
«Фідес» також сподівається на підтримку етнічних угорців у сусідніх країнах, які завдяки новим законам отримали право голосувати на угорських виборах.
Орбан оголосив своїм пріоритетом захист угорської тотожності і зокрема захист майже 5 мільйонів етнічних угорців, які живуть за межами Угорщини: найбільше в Румунії та Словаччині, а також в Сербії і в Україні.
З 2010 року, коли Віктор Орбан прийшов до влади, Угорщина видала свої паспорти майже мільйону етнічних угорців у діаспорі.
Сучасна стратегія Будапешта щодо закордонних угорців заснована на ідеї про те, що усі етнічні угорці належать до однієї нації незалежно від сучасних кордонів.
У Брюсселі з осторогою сприймають націоналістичні гасла Орбана, а також стурбовані намаганням його уряду обмежити незалежність преси та неурядових організацій.
Окремі побоювання викликає посилення в Угорщині крайньо-правих сил на зразок партії «Йоббік», якій закидають неонацистські тенденції.
Угорський уряд схвалив нещодавно схожий на російський закон про обов’язкову реєстрацію неурядових організацій, якщо вони отримують значну частину фінансування з-за кордону.
Європейський парламент проводить розслідування останніх кроків угорського уряду на предмет їх відповідності принципам ЄС.
У разі виявлення суперечностей парламент може звернутися з проханням до Європейської ради вдатися до відповідних дій щодо Будапешта.
«Останні події в Угорщині призвели до серйозного погіршення становища з верховенством права, демократією та засадничими правами, що ставить під сумнів здатність ЄС захищати свої фундаментальні цінності», – проголошує заява Європейського парламенту, схвалена у травні.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто назвав ту резолюцію «новим наступом на Угорщину під проводом мережі Джорджа Сороса».
Віктор Орбан неодноразово звинувачував Сороса у тому, що фінансист буцімто планує заполонити Угорщину та Європу мусульманськими мігрантами. Угорський уряд звинувачують у намаганнях закрити Центрально-Європейський університет, який отримує гроші з фонду Сороса.
Якщо розслідування Європейського парламенту дійдуть висновку, що уряд Угорщини порушує принципи ЄС, то Раді Європи можуть запропонувати низку кроків, включно з тимчасовим позбавленням Будапешта права голосу в європейських інституціях.
Але проти такого рішення, напевне, голосувала б Польща, уряд якої також перебуває під спеціальним європейським спостереженням через звинувачення в порушеннях принципів верховенства права.