Україна попросила колег у НАТО і Євроосоюзі напряму розмовляти з Угорщиною з приводу її небажання вести діалог щодо мовної статті закону про освіту, заявила після зустрічей у Брюсселі з керівництвом альянсу віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, у НАТО блокування Будапештом взаємодії з Україною сприймають дуже негативно.
«Ми бачимо серйозну стурбованість у рамках НАТО тим, що один із членів альянсу, по суті, блокує ефективний розвиток подальших речей, запланованих між Україною та НАТО. Це, звичайно, сприймається дуже негативно і на рівні штаб-квартири міжнародного секретаріату альянсу. Це сприймають як неприйнятну поведінку і є зацікавленість у тому, щоб це питання було вирішене на рівні двостороннього діалогу між державами», – повідомила Климпуш-Цинцадзе. За її словами, з огляду на те, що ініціатив із боку Києва для вирішення цієї проблеми виявилося недостатньо, українська сторона розраховує на те, що партнери України теж будуть вести розмову із Угорщиною.
Віце-прем’єр-міністр також висловила сподівання, що якщо альянс досі був спроможний вирішувати проблеми, пов’язані зі внутрішніми конфліктами між своїми державами-союзницями, то йому вдасться переконати й Угорщину.
«Сподіваюся, що в інших країн-членів, які можуть розмовляти з Угорщиною з точки зору резону й обґрунтування, буде достатньо бажання й волі, і вони нагадають (Угорщині), що варто дочекатися аналізу Венеціанської комісії, до якої ми передали цей закон зі власної ініціативи», – зазначає віце-прем’єр-міністр.
Раніше в Міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що Будапешт заблокував грудневе засідання комісії Україна-НАТО. «Угорщина не може підтримати інтеграційні прагнення України, тому вона наклала вето на скликання комісії НАТО-Україна в грудні», – заявив міністр закордонних справ Петер Сіярто.
У НАТО у відповідь заявили, що не мали намірів проводити в грудні засідання комісії Україна-НАТО.
Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня, зокрема його норму про обов’язковість української мови як мови освіти, і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. Серед найбільших критиків Києва також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.
19 жовтня у Міністерстві освіти повідомили, що Україна, угорська громада в Україні й Угорщина спільно домовляться, як імплементувати мовну норму закону «Про освіту».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
