В статті аналітичного центру Atlantic Council український аналітик Анна Кислицька пояснює, чому можливість вступу України в ЄС – питання не лише політичне. В польському виданні New Eastern Europe є міркування про те, чи вважає Україна Білорусь прикладом для наслідування. В американському виданні The Daily Signal є стаття про те, що для російського президента Володимира Путіна Україна була випробувальним майданчиком для ведення гібридної війни проти Заходу.
В статті аналітичного центру Atlantic Council український аналітик Анна Кислицька пояснює, чому можливий вступ України в ЄС – питання не лише політичне. Автор статті звертає увагу на те, що Україна – не лише одна з найбільших країн в Європі, вона також вигідно розташована територіально та відіграє велику роль як міжнародний транспортний вузол і наразі навіть має шанс стати транзитним авіавузлом. Україна також має одну з найдовших залізничних систем у світі, йдеться у статті.
«Проте бідна транспортна інфраструктура та застарілі технології, а також глибока корупція стримують розвиток транспортного сектору країни від завоювання гідного місця на європейській маршрутній карті», – зауважує Кислицька. Та, на її думку, новий план українського уряду з модернізації транспортних можливостей країни обнадіює.
Автор перераховує основні досягнення та прогалини у транспортній системі України. Наприклад, Бескидський тунель скоро з’єднає Україну з ЄС, забезпечивши швидкий і безпечний шлях для транзиту поїздів, зазначає Кислицька. Будування почалося ще у 2013 році і закінчиться вже у другій половині 2018 року, мовиться у статті.
Також все більше місцевих аеропортів в Україні, наприклад, вінницький та івано-франківський, почали пропонувати міжнародні рейси, йдеться у статті.
Іншим досягненням є те, що головна європейська водна артерія Дніпра приєднається до європейської транспортної системи. Це дозволить швидше та дешевше перевозити товари Дніпром, зауважує автор. Україна прагне створити нові торгові дороги для експорту, і вже у 2018 закінчить реконструкцію чорноморського порту «Южний», мовиться у статті.
Українські дороги є важливою частиною транспортної системи, та їх «вкрай поганий стан є однією з причин того, чому вони названі найсмертельнішими в Європі», – зауважує Кислицька. Не менш важливим також є і звернення уваги на дорожні умови для велосипедистів, мовиться у статті.
В польському виданні New Eastern Europe є стаття про те, чи вважає Україна Білорусь прикладом для наслідування. Автор аналізу Єгор Васильєв зазначає: згідно із опитуваннями, більша частина українців ставиться до Білорусі досить тепло. І справа тут, за словами автора, не лише в «слов’янському братерстві».
Васильєв посилається на результати опитування громадської думки, які вказують на те, що Білорусі довіряє 60% українців, а 63% позитивно ставляться до її президента Олександра Лукашенка. «Це не дивно, враховуючи, що більшість українців (54%) віддають перевагу економічному добробуту над демократичною системою управління», – йдеться у статті.
Білорусь подобається українцям не лише тому, що вона не визнає анексію Криму, справа у тому, що там «немає олігархів, що мають вплив на державні справи, і менше корупції, краща соціальна інфраструктура, дороги, лікарні та дитячі садки», і саме так хотіла б жити більшість українців, йдеться у статті. Економіка Білорусі зростає через суттєву російську підтримку, а зовнішня політика намагається «балансувати» між Сходом та Заходом, мовиться у статті.
На відміну від Білорусі, зовнішня політика України присвячена тому, що країна прагне стати частиною Заходу, а не «мостом» між Сходом та Заходом, зазначає автор і додає, що позитивні відносини із ЄС та НАТО є підставою для конфлікту країни з Росією, і це значною мірою відрізняє Україну від Білорусі, де населення в цілому підтримує «будування мосту» між Сходом та Заходом. Також «українці цінують свої вільні вибори та політичну конкуренцію, які й спотворені колосальним впливом олігархів», йдеться у статті.
Новий президент України має бути сильною людиною, яка боротиметься із корупцією, але він повинен бути демократично обраним і бути в якійсь мірі проєвропейським, мовиться у статті. Сильний президент повинен «змусити державу працювати», але ніхто під таке описання не підходить, зазначає автор.
«Білоруська мрія тих українців, які цю мрію виховують, не збудеться: може бути лише унікальна українська спроможна демократія, яка зможе позбутися пострадянського типу мислення», – переконаний автор.
В американському виданні The Daily Signal є стаття, яка розповідає, як для російського президента Володимира Путіна Україна стала випробувальним майданчиком для ведення гібридної війни проти Заходу. Автор статті Нолан Пітерсон зазначає, що гібридний конфлікт, створений Росією, «змінив баланс сил у Східній Європі і налаштував дві найбільші ядерні держави світу одну проти одної».
Пітерсон також зауважує, що «війна в Україні – це не громадянська війна, це завжди було російське вторгнення». Він також вважає, що це вже навіть не регіональний конфлікт, адже багато геополітичних інтересів інших країн, в тому числі і Китаю, переплітаються в Україні. Наразі Китай має суттєві інвестиції в Україні, його компанії ремонтують порт «Южний» в Одесі та українські дороги, що єднають Україну з ЄС, повідомляє автор.
«Оскільки економічні інтереси Пекіна поглиблюються в Україні, незрозуміло, наскільки толерантним буде Китай до російської гібридної агресії проти України», – пише автор.
«Незважаючи на свої слабкі сторони, Росія є гібридною наддержавою, яка має незрівнянну здатність контролювати світову увагу до економіки», – йдеться у статті. Вона не використовує військову силу або економічний вплив для досягнення своїх цілей, навпаки, вона «створила всесвітню імперію пропаганди» для просування власних інтересів, зауважує автор.
Пітерсон також звертає увагу на те, що, незважаючи на той факт, що Москва заперечує присутність на Донбасі, за даними представників української розвідки, об’єднані російсько-сепаратистські сили на сході України мають 675 танків, з яких на ходу 500, що в чотири рази перевищує кількість таких танків у Британії. Це робить окуповані українські території одними з найбільш мілітаризованих місць у світі, йдеться у статті.