«Не було ніякого конкурсу, було певне шоу» – Титич про відбір керівництва ДБР

Учасники програми «Ваша Свобода»: Віталій Титич, адвокат родин «Небесної сотні», співкоординатор Громадської ради доброчесності; Олександр Лємєнов, експерт Реанімаційного пакету реформ («Скайпом»).

Конкурсна комісія обрала керівництво для нового важливого правоохоронного органу – Державного бюро розслідувань. Директором пропонують призначити Романа Трубу, його першим заступником – Ольгу Варченко, заступником – Олександра Буряка. Всі ці люди мають стосунок до роботи у прокуратурі. 16 листопада оголосили результати конкурсу і відразу виникли запитання в експертів, які спостерігали за процесом. Деякі медіа вже встигли написати, що кандидатури на керівницькі посади у ДБР узгоджені між головними політичними силами країни. Тим більше, призначення керівництва відбулося на тлі гострого відомчого конфлікту між двома іншими новими антикорупційними структурами – НАЗК і НАБУ. До цього конфлікту також підключилася САП, ГПУ. Сьогодні відбувається скандал між ГПУ і НАБУ. Можна констатувати, що довіра до нових антикорупційних структур значно підірвана у зв’язку з цими міжвідомчими скандалами і обміном публічними заявами між керівниками відомств.

Ваша Свобода | Державне бюро розслідувань: не працює, але вже дискредитоване

​Віталій Портников: Пане Титич, ГПУ з понеділка втрачає право на проведення розслідувань, стає, скоріше, політичною інституцією, ніж слідчою. Наскільки Ви сподіваєтеся на те, що ДБР дійсно буде таку роль відігравати?

Віталій Титич: Я вже давно не сподіваюся на позитивні результати від роботи і створення цієї організації як з огляду на порушення, які були допущені, процедури обрання, так і з огляду на об’єктивні обставини, які існують у суспільстві. Чи зможе вона долучитися до позитивних змін? Навряд чи. Скоріше (ДБР – ред.) долучиться до тієї війни, яка триває між певними правоохоронними органами, якщо їх можна так назвати за тих обставин.

Пригадати б перебіг конкурсу. Один із кандидатів на заняття цієї посади зокрема зазначав, що результати конкурсу залежать виключно від домовленостей двох політичних сил, і він сподівається, що такі домовленості будуть досягнуті найближчим часом. І порушення носять характер не просто якихось випадкових, демонстративні, цинічні і такі, які не можна пропустити. Хтось закладає міну уповільненої дії, щоб нівелювати роботу цього органу. Гіпотетично це в інтересах прокуратури, яка бажає залишити слідство на простому, побутовому рівні у себе і вдається до таких дій.

Порушення, які допущені, зокрема саме класичне призначення громадянки Варченко – це вже виходить за межі здорового глузду. Варченко не мала би бути допущена до конкурсу взагалі – вона не відповідає кваліфікаційним вимогам, які ставилися. Її призначення нівелює результатів конкурсу в принципі.

Конкурсна комісія була і залишається повністю залежною від певних фракцій, які туди делегували. Конкретні люди від них залежні, виконували все, що їм казали. Не було ніякого конкурсу, було певне шоу. Були статисти, люди, які не входили у перелік якихось рекомендованих, і була певна тяжба між угрупованнями, які контролювали цей процес. Це було повністю у владі певних фракцій і тих, хто делегував туди своїх представників. На чергову річницю Майдану (що дуже характерно!) отримаємо удар в спину з боку депутатів і влади, яка прийшла на цих трупах до цієї ж влади.

Всі конкурси, які є – немає присутності людей, які візьмуть на себе відповідальність за результати. Тих осіб ніхто не знає. У ст. 11 закону, крім наявності юридичної освіти, яку, на жаль, не всі мають члени комісії, як стало відомо, мають бути суспільні авторитети, люди з незаплямованою репутацією. Там є особи, які відбували покарання, скажімо так, і не до кінця його відбули.

Що відбулося у нас, інші речі, які призведуть після 20-го числа до колапсу – це умисна дія. Зокрема нардепи, робота яких полягає у забезпеченні належним законодавством правовідносин, які виникають, цього не зробили. Це не несподівано. Не можна заганяти нас у клінч і казати: ось так вийшло – завтра або порушуємо Конституцію, або не буде слідства! Ситуація дійсно патова. Будь-який наш новий очільник або держави, або де намагається вибудувати свою систему... Спроба інституції відповідати вимогам закону, бути незалежним призвела до колапсу системи розслідування як такої.

Конкурсна комісія обрала керівництво для нового важливого правоохоронного органу

– Пане Лємєнов, чи вважаєте Ви результати цього конкурсу такими, що сприятимуть ефективній роботі Державного бюро розслідувань?

​Олександр Лємєнов: Проведення процедур конкурсу не витримують жодної критики – була купа порушень. Це бомби вповільненої дії під майбутнє керівництво. Будь-яким чином можна спробувати оскаржити як призначення Романа Труби, так і взагалі скасування всіх результатів конкурсу.

Цей орган може вплинути на баланс серед правоохоронних органів. Але на чиїй стороні він відіграватиме свою політичну роль – можемо здогадуватися, якщо було обране політично заангажоване керівництво. Воно скоріш за все і буде призначене президентом...

У парламент внесено законопроект, яким продовжуються слідчі функції для ГПУ ще на два роки... Необхідно проголосувати. Дуже фундаментальна може виникнути проблема і юридична своєрідна яма, коли ГПУ позбавиться права розслідувати справи, які будуть зареєстровані в ЄРДР після 20-го числа. Генпрокурор розказуватиме, що не можемо нічого розслідувати, як наслідок, нічого не робитиметься, а його слідчі і співробітники й далі отримуватимуть зарплатню. Виникне своєрідне узаконене беззаконня.

Потрібно, щоб політичні сили перестали впливати у незаконний спосіб на новостворені антикорупційні органи. Я маю на увазі Адміністрацію президента і НАЗК. Якщо говоримо про те, що стара система опирається новоствореним антикорупційним органам, які сповідують нові принципи (мова про НАБУ), то, звісно, можемо всі разом бачити, як детективи НАБУ розслідують справи і проти оточення Арсена Авакова, і проти оточення Петра Порошенко. Винні вони чи ні – має визначати суд, але сам факт існує...

Ніхто ніяким чином не міг вплинути на те, кого саме репрезентує президент, по аналогії з парламентом, по аналогії з урядом. Жодні пропозиції, жодні комунікації не велися. Вони не хочуть чути. Було прямо сказано прямо в обличчя буквально нещодавно вчергове: ми жодного разу більше не допустимо ні одного представника громадськості, у тому числі міжнародного середовища в конкурсні комісії після ситуації з Ситником. Тому що Ситник занадто незалежний і веде свою гру, розслідує справи не так, як потрібно генпрокурору або президенту, а як він це бачить в рамках кримінально-процесуального закону і Конституції України.

Олександр Лємєнов