Київ – Державне бюро розслідувань має очолити Роман Труба, а його заступниками стануть Ольга Варченко та Олександр Буряк – таке рішення 16 листопада ухвалила конкурсна комісія. Імена кандидатів вона передасть уряду, а той, у свою чергу, – на підпис президенту. Днем раніше, увечері, ці прізвища вже озвучували активісти і медіа, посилаючись на наближені до комісії «джерела». Експерти вказують на те, що обрані кандидати майже не з’являлись у публічному просторі і не фігурували раніше як фаворити конкурсу.
Конкурсна комісія обрала єдиного кандидата на посаду керівника Державного бюро розслідувань. Ним став Роман Труба, за якого проголосували всі одностайно.
Першим заступником директора бюро комісія також з великим відривом обрала Ольгу Варченко, а щодо заступника довго не могла визначитись – врешті перемогу з різницею в один голос здобув Олександр Буряк, однак двоє представників комісії заявили, що подаватимуть окрему думку.
Кандидат Олексій Горащенков, якого раніше називали одним з основних претендентів на посаду директора ДБР, перед початком засідання комісії подав заяву з проханням розглядати його кандидатуру не тільки на посаду керівника, а й на посади його заступників, однак у жодному із голосувань не набрав і мінімальних 5 голосів.
Переможець конкурсу не був лідером у жодній з категорій перевірок – Лємєнов
Напередодні, в середу увечері, імена бодай двох із визначених кандидатів з’явились у прогнозах медіа. Інформації про попередню діяльність усіх трьох, однак, обмаль. Із поданих на конкурс автобіографій відомо, що переможець Роман Труба зараз очолює департамент у приватній юридичній компанії, перед цим кілька років пропрацювавши у прокуратурі Львівщини. Ольга Варченко написала, що зараз очолює управління у департаменті з розслідування особливо важливих справ у галузі економіки Генпрокуратури. А Олександр Буряк вказав, що є заступником прокурора Києва.
Експерт коаліції провідних громадських організацій та експертів «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) Олександр Лємєнов, який серед інших озвучував прогнози щодо Труби і Варченко, називає переможця конкурсу «темною конячкою» і каже: про його про особу не можна сказати нічого – ні поганого, ані хорошого.
Ми знаємо, що він – політично узгоджений і за нього віддали всі 9 членів конкурсної комісії голоси. Але перед цим про нього не було ні слова, ні півсловаОлександр Лємєнов
«Але ми знаємо, що він – політично узгоджений і за нього віддали всі 9 членів конкурсної комісії голоси. Але перед цим про нього не було ні слова, ні півслова, і він не був лідером у жодній з категорій перевірок, які проводились у конкурсній комісії протягом двох років», – зазначає експерт.
Новообрана перша заступниця директора ДБР Ольга Варченко, за його словами, також трималася віддалік від публічної сфери.
Щодо Варченко, вона намагалася дистанціюватися від Грановського і ніде не світитися в медіаОлександр Лємєнов
«Щодо Варченко загальновідомо, що вона знайома з Грановським. Її вважають реально професіоналом у своїй справі. Вона намагалася дистанціюватися від Грановського і ніде не світитися в медіа, на відміну від, наприклад, Анатолія Матіоса, який з публічної сфери не злазив – з різних ЗМІ, телеканалів, газет, купа інтерв’ю і так далі. А Варченко цього сторонилася. Можливо, це була їхня тактика», – припускає Лємєнов.
Що ж до третього кандидата було важко робити прогнози через наявність кількох рівнозначних претендентів на цю посаду, визнає експерт.
Раніше запуск Державного бюро розслідувань анонсувався до 20 листопада цього року, хоча формально воно існує ще з березня минулого. З того часу, власне, і триває конкурс на посаду очільника нового відомства.
Між тим, низка громадських активістів та народних депутатів раніше робили заяви про зв’язки декого із 19 фіналістів конкурсу із президентом та його найближчим оточенням. Зокрема, у цьому контексті депутат Мустафа Найєм називав три імені – співробітника Адміністрації президента Олексія Горащенкова, голови управління одного з департаментів Генпрокуратури Ольги Варченко, яку нині рекомендують на посаду першого заступника директора ДБР, та військового прокурора Анатолія Матіоса.
Горащенков, тим часом, днями зненацька став фігурантом скандалу навколо Національного агентства з питань запобігання корупції: співробітниця відомства Ганна Соломатіна вказала на нього як на «куратора» від Адміністрації президента, з яким пропонувалося узгоджувати рішення антикорупційного органу. Втім, вина чиновника наразі не доведена. За словами Соломатіної, вона передала листування з Горащенковим у НАБУ, яке проводить слідство у цій справі.
Коли запрацює Державне бюро розслідувань?
16 листопада Найєм назвав завершення конкурсу на посаду керівників ДБР «історичним кроком», однак від моменту призначення голови до початку повноцінної роботи ДБР, на його думку, мине близько двох років.
Більш оптимістичний прогноз озвучує Олександр Банчук, експерт з реформи органів правопорядку «Реанімаційного пакету реформ». Він говорить про рік як мінімальний термін, необхідний для запуску бюро.
«Потрібно буде за конкурсом набрати ще, як визначено законом, півтори тисячі службовців до цього органу, і все інше забезпечення здійснити матеріально-технічне», – пояснює експерт, зазначивши, що кошти на ДБР вже закладені до державного бюджету.
Водночас, за словами Банчука, прокуратура буде змушена передати всі нові справи до ДБР – хай навіть «безлюдного», якщо парламент не відтермінує цей момент. Що ж до тих проваджень, які вже розслідуються, то, за словами експерта, протягом двох років вони ще залишаться у слідчих прокуратури.
Вперше про створення національного бюро розслідувань в Україні заговорили в 1997 році. Згодом, у 2005-2008 роках у парламенті було зареєстровано кілька законопроектів із цього приводу. Проте вони не були підтримані насамперед через суперечки довкола того, кому нова правоохоронна структура має підпорядковуватися і хто призначатиме її керівника.
