Володимир Путін погодився стати посередником в переговорах України з бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР». Про те, навіщо йому це, – аналітик Фонду Карнегі Андрій Колесников.
– Я не дуже розумію, чому без Путіна не могли домовитися дві сторони, раз ці питання цілком можна врегулювати, навіщо їм Путін, навіщо публічний піар з дзвінками, з попередніми відвідинами святих місць.
Це не територія Росії – це територія України, і це все – проблеми України, ми тут ні до чого, у нас там, як відомо, чи то трактористи, чи то хтось ще воював, але вони воювали неофіційно. Тому офіційно він не може їх викликати до себе в Кремль на килим і сказати: хлопці, все, змінюймо, ти змінюєш стільки, ти змінюєш стільки, пішли звідси.
Іншої думки, окрім того, що це – передвиборча кампанія Володимира Володимировича Путіна, не виникає. Медведчук в цьому випадку виступає як інструмент піару Путіна з російської сторони, це очевидна цілком річ, будучи українцем
Путін впливає, з одного боку, впливу офіційно не має, а неофіційно, ми ж розуміємо, він є. Ось він їм зараз зателефонує, вони одразу ж, натхненні його схваленням і пропозицією, скажуть: як же ми раніше не здогадалися, треба було дійсно цих полонених обміняти. Медведчук в цьому контексті не зовсім український політик, він прилетів швидше як кум Путіна в буквальному сенсі цього слова. Це такий театр кількох акторів заради одного актора, тож іншої думки, окрім того, що це – передвиборча кампанія Володимира Володимировича Путіна, не виникає. Медведчук в цьому випадку виступає як інструмент піару Путіна з російської сторони, це очевидна цілком річ, будучи українцем.
Володимир Путін (ліворуч) та Віктор Медведчук
Путін використовує термін «керівництво «ДНР», «керівництво «ЛНР», немов йдеться про керівництво Франції чи Голландії. Це невизнані «держави» ніким, немає таких «держав», немає у них «керівництва». Ба більше, наскільки я розумію, зараз йде величезна, дуже серйозна, іноді кривава міжусобна війна всередині цих самих «ДНР» і «ЛНР», тому що це – бандитська «держава», одні бандити зараз згори, інші знизу, інші теж хотіли б помінятися місцями з тим же самим Захарченком. Про що ми говоримо, яка це легальна «влада» – це нелегальна «влада».
– Тобто, принаймні велика юридична помилка йде від керівників Росії, коли вони так легко говорять, що ми говоримо з «керівниками» «ЛНР» і «ДНР», це просто юридичний нонсенс.
Ми до цього зробили ще кілька дуже серйозних юридичних помилок, включаючи «приєднання» так зване Криму
– Це, безумовно, політична помилка, але боюся, що ми до цього зробили ще кілька дуже серйозних юридичних помилок, включаючи «приєднання» так зване Криму.
– Цікаво інше, чи буде справді обмін полоненими після того, що сталося, якщо буде, то повний чи частковий?
– Там 306 осіб українці повинні видати і тільки 74 людини «ДНР» і «ЛНР». Медведчук, не знаю, чи говорив він про це Путіну, але він потім коментував якимось виданням, що в ці 306 осіб не входять відверті бандити, злодії та вбивці, які визнані такими, що не є воєнними злочинцями, а просто кримінальними злочинцями, вони не увійдуть до цього списку. А сторона «ДНР» і «ЛНР» вимагає, щоб були обміняні всі, хто був за ці роки затриманий, заарештований і перебуває на території України. «ДНР» і «ЛНР» наполягають, щоб був повний обмін, щоб до цих 306 людей додалися ті, кого навіть Медведчук не має на увазі як людей, які повинні обмінюватися під час саме цього переговорного процесу.
– Це дуже важливий нюанс, який знову дозволяє сказати, що українці не виконали зобов'язання, що з ними неможливо ні про що домовитися. Майже передбачуваний сценарій.
***
Днями у Кремлі оголосили, що президент Росії Володимир Путін увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» (кум Путіна, лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – ред.) про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.
Водночас Служба безпеки України привітала кроки президента Росії для розблокування звільнення заручників, але вказала, що «в цьому чутливому питанні для багатьох людей не повинно бути жодного піару, особливо з метою підвищення рейтингу окремих політиків».
За останніми даними СБУ, на Донбасі утримуються 157 українських заручників.
Сепаратисти вимагають звільнення кількох сотень людей.
Звільнення заручників, серед іншого, передбачають Мінські угоди.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода