Провокативні білборди з бізнесменом, який признається, «що дає, адже його змушують», зі студентами, які «дають, бо звикли», та з хворим, який «дає, аби вижити», з’явилися першого листопада у 17 українських містах. Українське представництво міжнародної антикорупційної мережі Transparency International розпочало нову комунікаційну кампанію «Я не даю», щоб пробудити в людях відчуття власної відповідальності за потурання корупції. Історіями про те, як не дали хабара, діляться користувачі і в соцмережах.
Згідно з останнім соцопитуванням фонду «Демократичні ініціативи», впродовж останнього року близько 25% українців давали хабарі. Що ж змушує людей підтримувати корупційні стосунки й не опиратися їм, якщо, за даними цього дослідження, приблизно половина населення оцінює хабар як неприпустиме явище, 44% – як негативне і лише 9% вважають його «нормальним способом вирішення проблем»? «Transparency International Україна» вирішило підняти цю проблему та запитати у населення, чому саме воно дає хабарі та потурає корупції, запустивши флешмоб для об'єднання позитивних історій боротьби з корупцією під хештегами #ЯнеДаю та #IDontBribe.
Організація опублікувала кілька відеороликів з історіями персонажів, які, попри власне бажання, змушені грати за корупційними правилами.
Флешмоб же з позитивних історій почали самі представники «Transparency International Україна», подавши приклад іншим.
«У дитинстві моя мама дуже хотіла, щоб я став співаком. Я брав участь в усій можливій самодіяльності, їздив перед 1991 роком у Кривий Ріг, співом агітувати за Декларацію про Незалежність. Жили ми як усі, тому записи фонограм, костюми, поїздки давалися нам важко. Якось мамі запропонували дати хабар, щоб я виграв один із крутих конкурсів. Тоді пісня потрапила б у розкрутку на ТБ (один з трьох каналів). Це був складний вибір, але мама відмовилася. І я їй шалено вдячний – не факт, що я б став відомим співаком, але приклад людяності отримав», – написав виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин.
Флешмоб підтримали співак Сашко Положинський, письменник Сергій Жадан та популярний блогер Антон Ходза.
«Боротьба з корупцією починається і, в тому числі, з нашої готовності досягати цілей відповідно до задекларованих правил. І це не завжди швидше, а дуже часто навіть складніше і довше. Але воно того варте. Варте, оскільки робить нас незалежними. Корупція – це не лише коли беруть, а й коли дають хабар. І тут нам вже гріх скаржитися на політичну волю чи щось інше. Це все вже залежить безпосередньо від нас», – записав на своїй сторінці у Facebook співкоординатор проекту ProZorro Юрій Бугай.
«#ЯнеДаю хабарів в принципі. Хотілося б написати, що це моя принципова позиція. Але насправді я просто ненавиджу сам процес. Це так принизливо – платити гроші чи нести «презенти» за те, на що і так маєш право. А якщо не маєш права, то тим паче. Мені набагато легше заплатити гроші в касу, може, навіть трошки більше, чи почекати трошки довше, ніж тикати конверти «потрібним» людям», – поділилася своїми думками користувачка Facebook.
Не лише #Янедаю, а й #ЯнеПередаю
До флешмобу долучилися не лише ті, хто не дає, а й ті, хто не бере хабарів.
Зокрема, суддя-викривач Лариса Гольник, яка відмовилася винести рішення на користь чинного мера Полтави Олександра Мамая.
«Отримавши пропозицію неправомірної вигоди, я відразу звернулася до правоохоронних органів. У результаті негласних слідчих дій з моєю безпосередньою участю була задокументована протиправна діяльність як посередника, так і самого міського голови. Проте прокуратура області фактично відмовилася розслідувати злочинні дії Мамая, а до суду направила обвинувальний акт тільки стосовно посередника. Ба більше, за заявами Мамая кілька разів порушувалися кримінальні провадження щодо мене – за обвинуваченнями у вимаганні в нього хабара та за провокуванням його до дачі хабара. […] Мої намагання домогтися притягнення до кримінальної відповідальності організатора злочину поки що не увінчалися успіхом», – ще раз нагадала про свою історію Лариса Гольник.
«Я не хочу, щоб сила та професіоналізм вимірювалися хабарництвом. В силу специфіки свого фаху хочу підсилити її #ЯнеПередаю», – написала юристка і письменниця Лариса Денисенко.
І це виявилася не єдина пропозиція влаштувати альтернативний флешмоб.
Чимало історій про недавання хабарів у рамках флешмобу стосуються студентських років.
«Я ніколи не давала хабарі і геть не знаю, як це робити. Лиш одного разу наважилась. Було це на третьому курсі. Нам треба було відпрацьовувати 200 годин або платити гроші. Оскільки я працювала і намагалась вчитись, а ще мала якесь особисте життя, ці 200 годин були для мене дуже цінними, тому я відпрацьовувала в господарській службі (АГД). […] Мене знайомі товариші по АГД загітували занести Павловичу літрушку якогось коньяку – і він закриє мені ті 50 годин, що залишались. І от приходжу я під його кабінет з пакетиком, в якому – дорогий коньяк, що я сама такого ніколи не пробувала, мені страшенно незручно, він – страшенно зайнятий. І я така йому дістаю цей коньяк і ставлю на стіл зі словами про «понімаєте, 50 годин, робота, вже червень місяць, дуже треба…». Павлович спочатку почервонів, потім у нього затряслися руки, потім посинів, а потім сказав «Господи, дитино! Ти хіба не знаєш, що в Києво-Могилянській академії ніхто не бере хабарі? Як тобі не соромно! Забери це і іди! Ніколи так більше не роби!». Ну, я забрала той коньяк, поплакала, занесла коньяк мамі зі словами, що це в офісі подарунки роздавали і решту червня та липня фарбувала паркан навпроти магазину «Империя меха», втім, так і не закрила години відпрацювання. Так я дізналась, що відпрацьовувати не обов’язково», – такою історією поділилася одна з користувачок.
Діляться історіями не лише студенти.
«Обов’язок свідомої людини – отримати посвідчення водія чесно – це наша безпека на дорозі»
Окремою лінією у флешмобі проходить лінія історій про складання іспиту для отримання водійського посвідчення та спілкування з поліцейськими.
Раніше програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») на своїй сторінці Facebook також проводила опитування серед підписників про те, чи стикалися вони з вимаганням хабара, де та за яких умов.