Сакен Аймурзаєв
Журнал The Economist розмістив на обкладинці номера, вихід якого збігся зі сторіччям «Жовтневої революції» (так у Росії називають захоплення влади більшовиками в 1917 році – ред.), президента Росії Володимира Путіна в образі царя.
«Цар, народжений через 100 років після революції» – така фраза винесена на обкладинку журналу. У Twitter редакція пояснила, що «Росія знову перебуває під владою царя».
У редакційній статті видання пояснило вибір персони для обкладинки і образ Володимира Путіна. На думку журналістів, Путін заслужив титул царя, адже за «маніпульованої демократії переможець отримує все», а реальна демократія в країні відсутня.
«У Путіна рейтинг схвалення серед громадян – понад 80 відсотків, адже він переконав їх у тому, що «немає Путіна – немає Росії», – йдеться в статті.
Це – вже не перша обкладинка The Economist, на яку потрапляє Путін. Ось деякі з них: у лютому 2015 року Путін зображувався в образі ляльковода, а в серпні 2014 року російського президента зобразили на тлі «павутини брехні» (таким був пояснювальний заголовок).
У лютому 2014 року, коли в Сочі відбувалася Олімпіада, Путін на обкладинці журналу виконував номер фігурного катання, а його партнерка з надписом «Росія» на майці впала і провалювалася під лід.
На обкладинці березневого номера 2012 року Путін стояв спиною до камери, а заголовок був такий: «Початок кінця Володимира Путіна». Того місяця починався новий термін його президентства, а хвиля протестів 2011-2012 років вже йшла на спад.
Редактор міжнародного відділу The Economist – британський журналіст Едвард Лукас. Він – автор двох книг про Росію і Путіна: російською мовою вони видавалися під назвами «Як Захід програв Путіну» і «Нова холодна війна: як Кремль загрожує Росії і Заходу». Лукас розповів, чого він очікує від можливого нового терміну Путіна і від зовнішньої політики Кремля.
«Правий поворот» в Європі
– Перш за все, я не впевнений, що праві або ліві повороти зараз багато важать. На прикладі Німеччини ми побачили, що крайні праві і крайні ліві, здається, багато в чому згодні один з одним. Я думаю, втручання Росії в ці вибори невидиме. Це не означає, що цього впливу не було. Але, можливо, ми дізнаємося більше в найближчі тижні і місяці, побачимо аспекти російського залучення в процеси.
Виборці в Європі засмучені і розчаровані помилками своїх країн. Вони голосують за людей, які пропонують прості рішення
Я думаю, можна пояснити результати цих виборів і без зовнішнього фактора. Очевидно, що виборці в Європі засмучені і розчаровані помилками своїх країн. Вони голосують за людей, які пропонують прості рішення.
Ці результати вигідні Росії. Особливо в Австрії. Якщо там в уряді опиняться крайні праві, для Росії це буде добре. Буде дуже складно, якщо в уряді Австрії з'являться проросійські міністри
Ці результати вигідні Росії. Особливо в Австрії. Якщо там в уряді опиняться крайні праві, для Росії це буде добре. Оскільки ми, Захід, потребуємо Австрії як фінансового центру. Це важливий пункт для солдатів НАТО. Нам буде дуже складно, якщо в уряді Австрії з'являться проросійські міністри. Можливо, цього не станеться, але це може і відбутися. У цьому проблема.
Я дійсно хвилююся через російський вплив в Угорщині. Набагато більше, ніж за Чехію або Австрію
Але особливо я турбуюся про Угорщину. Остання промова пана Орбана виняткова в тому сенсі, як він порівнює нинішню, за його словами, загрозу з боку Брюсселя з радянською загрозою у 1956 році. Це огидне порівняння. І зовсім несправедливе. Я дійсно хвилююся через російський вплив в Угорщині. Набагато більше, ніж за Чехію або Австрію.
Закарпаття
Росія зацікавлена в підтриманні конфліктів між Україною та її сусідами. За останні 10-15 років відбулися історично важливі прориви в стосунках між Польщею та Україною, країни залишили позаду складну спільну історію
– Росія зацікавлена в підтриманні конфліктів між Україною та її сусідами. Це правда, і це сумно. Адже це не тільки Угорщина – це і Польща. За останні 10-15 років відбулися історично важливі прориви в стосунках між Польщею та Україною, країни залишили позаду складну спільну історію. Зараз це зближення дало задній хід. Головну роль в цьому відіграє польський уряд, праве крило польських медіа і соцмереж.
Угорській меншині в Західній Україні, насправді, нема на що скаржитися. Угорщина штучно перетворює на проблему становище своєї меншини. Угорщина повинна бути задоволена, що у неї проєвропейський демократичний сусід, який з успіхом долає труднощі і захищає всю Європу від російського імперіалізму
Також серйозна проблема з Угорщиною. Угорській меншині в Західній Україні, насправді, нема на що скаржитися. Український уряд дуже приязно налаштований щодо меншин. Угорщина штучно перетворює на проблему становище своєї меншини. Угорщина повинна бути задоволена, що у неї проєвропейський демократичний сусід, який з успіхом долає труднощі і захищає всю Європу від російського імперіалізму. Натомість пан Орбан нападає на Україну через такий недобрий, штучно створений привід.
Лідери кримських татар і «пантюркізм» Ердогана
– Президент Туреччини Ердоган бере на себе відповідальність (в тому сенсі, в якому він її розуміє) за всіх тюрків по всьому світу. По суті, він пантюркіст – і це нормально, це захисна позиція популіста.
На території «нової російської імперії», до якої я відношу зараз і Крим. Можливо, звільнення двох лідерів кримськотатарського народу – це результат турецького впливу
Але здається, він не помічає положення тюркомовних народів на території «нової російської імперії», до якої я відношу зараз і Крим. Я чекав, що він зробить що-небудь щодо кримських татар. Можливо, звільнення двох лідерів кримськотатарського народу – це результат турецького впливу.
Можливо, під час розмов з Путіним Ердоган сказав: «Володимире, будь ласка, зроби мені послугу в цьому питанні. Питанні, яке допоможе стати більш популярним в самій Туреччині, оскільки турецьке суспільство стурбоване становищем кримських татар настільки ж, наскільки стурбоване тим, що відбувається в Татарстані, Башкортостані і в інших місцях. Але поки у нас тільки новина, ніяких пояснень немає.
Путін хоче зберегти дружні відносини з Туреччиною. В Сирії зберігається можливість конфліктів з Туреччиною. Не так багато лідерів в Європі, з якими у Путіна можуть скластися добрі відносини. У них він готовий вкладатися
Путін хоче зберегти дружні відносини з Туреччиною. Ми пам'ятаємо кілька складних моментів у Сирії. Російська інтервенція пройшла досить успішно, але все-таки в Сирії зберігається можливість конфліктів з Туреччиною. Крім того, не так багато лідерів в Європі, з якими у Путіна можуть скластися добрі відносини. У них він готовий вкладатися.
Russia Today та інші російські державні ЗМІ
Мені здається, ми припускаємося помилки, коли занадто багато уваги приділяємо Russia Today і Sputnik. Їх треба сприймати як перешкоду, вони не чинять масового впливу на Заході. Russia Today і Sputnik – по суті, не журналістські організації
– Мені здається, ми припускаємося помилки, коли занадто багато уваги приділяємо Russia Today і Sputnik. Їх треба сприймати як перешкоду, вони не чинять масового впливу на Заході. Можливо, до них слід застосовувати суворіші правила реєстрації, щоб вони були зареєстровані як іноземні агенти. Ще б я порадив західним публічним фігурам не з'являтися там, не цитувати їх, оскільки Russia Today і Sputnik – по суті, не журналістські організації.
Але я б не радив застосовувати серйозні заходи щодо них, тому що це виправдає заходи Росії. Мені здається, нам варто підтримувати всі наші плацдарми всередині російського інформаційного простору, не даючи Росії виправдання для того, щоб закрити їх там. Або будьмо реалістами і зрозуміймо, що це все одно рано чи пізно станеться. Але я категорично проти будь-якого роду морального зрівнювання нашої справжньої журналістики і путінської фейкової журналістики.
Кібербезпека і «російські хакери»
– Ми часто бачимо, що Росія наймає хакерів, включає їх в битву, хоча ці хакери кримінальні, або працюють в «сірій зоні» між кримінальним і некримінальним світом.
Напади на американську політичну систему не були високотехнологічними гіператаками – це був банальний фішинг
Першочергово нам треба сконцентруватися на вразливих місцях. Ми припустилися очевидних помилок, і для того, щоб ці помилки використовувати, не обов'язково володіти розвідтехнікою в стилі Джеймса Бонда. Напади на американську політичну систему не були високотехнологічними гіператаками – це був банальний фішинг.
Люди вводили свої паролі на фейковий сайтах і давали таким чином доступ до своєї пошти. Звичайно, це не єдиний спосіб, але він базовий, скажімо так. Звичайно, нам не слід недооцінювати небезпеку, але краще зосередитися нашій вразливості.
Я б дуже не хотів використовувати слово «вибори», коли ми говоримо про те, що відбувається в Росії
Вибори в Росії
Мене турбує поява в цій історії Ксенії Собчак. Це може зробити руйнівну дію на кампанію Навального. Навальний видається більш серйозним вибором і альтернативою. Хоча, звичайно, обратися у нього шансів немає
– Я б дуже не хотів використовувати слово «вибори», коли ми говоримо про те, що відбувається в Росії. Слово «вибори» в російській мові передбачає вибір, можливість перевірки і невизначеність. У Росії немає нічого з перерахованого. Востаннє вибори там були близько 17 років тому.
Політична система, яку створив Путін, не перебуває під тотальним контролем. Краще не фокусуватися на виборчих подіях в Росії – вони не призведуть до змін. Спочатку щось інше повинно змінитися
Мене турбує поява в цій історії Ксенії Собчак, яка подобається мені як людина. Це може зробити руйнівну дію на кампанію Навального і ускладнити йому життя. Навальний видається більш серйозним вибором і альтернативою. Хоча, звичайно, обратися у нього шансів немає.
Де найслабше місце Путіна? Я думаю – це його гроші
Важливо інше: політична система, яку створив Путін, не перебуває під тотальним контролем. Щось може піти не так. Виникають скандали, протиріччя в елітах, внутрішні конфлікти всередині путінської системи. Не варто плекати зайвого оптимізму і думати, що щось незабаром зміниться, але краще не фокусуватися на виборчих подіях в Росії – вони не призведуть до змін. Спочатку щось інше повинно змінитися.
Де найслабше місце Путіна? Я думаю – це його гроші. Ми щойно бачили цікаву доповідь, в якій говориться про 24 мільярди доларів непояснених доходів, які належать близьким до Путіна людям.
Насправді Росія набагато менша і набагато слабша за Захід
Найцікавіше те, що всі ці блага не в Росії, де у них, звичайно, є гарні дачі, красиві машини, вертольоти. Але основна частина цих грошей – за кордоном. Не треба думати про те, де Путін здійснить наступну провокацію. У Східній Європі, в Західній Європі, на Балканах, таких місць багато.
Треба думати про те, як створити складності для Путіна, виходячи з того, де лежать його «брудні» гроші. І говорити йому: «Відчепися. Якщо хочеш зберегти свої гроші, йди з України, поверни Крим, перестань робити всі ці провокації в інших країнах».
Це величезна його слабкість, якої не було за часів Радянського Союзу. У Брежнєва не було великих статків за кордоном, про які б ми знали. Не варто бачити в Росії Мордор, величезне чарівне королівство, у якого є все, щоб робити нам неприємності. Насправді Росія набагато менша і набагато слабша за Захід.
Матеріал повністю — на сайті спецпроекту «Настоящее время»
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?