Україна намагається знизити напругу навколо мовних норм освітнього закону, консультуючись та домовляючись із найбільшими супротивниками змін. Скажімо, запевнила Угорщину, що поки текст документа перебуває на розгляді Венеціанської комісії – у шкільній освіті закарпатських українців змін не буде. А щоб поговорити про школи з румунською мовою навчання, міністр освіти Лілія Гриневич поїхала до очільників Буковини. Польща ж відмовилась підтримати протест Угорщини проти українського закону про освіту: там упевнені, що можна дійти компромісу миром. У Болгарії ж «відтанули» і все м’якше коментують зміни. Українські експерти визнають: найскладніше буде заспокоїти саме реакцію Угорщини.
Київ веде інтенсивні переговори з Будапештом щодо мовних статей закону про освіту. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зустрівся із своїм угорським колегою Петером Сійяртом, а міністр освіти України Лілія Гриневич провела переговори з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом.
І домовились, що до висновків Венеціанської комісії змін не буде, а також що над планом імплементації закону Київ працюватиме разом із угорською громадою, сказав Клімкін під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
«Ми плідно працювали з усіма країнами Європейського союзу і не тільки для того, щоб пояснити, в чому полягає сенс закону. Щоб запобігти поширенню, зокрема угорськими медіа і деякими угорськими політиками, міфології щодо того, що таке закон, яким чином він буде імплементуватись», – додав Клімкін.
Проте очільник угорського зовнішньополітичного відомства Сійярто заявляв, що зустріч із Клімкіним не переконала його змінити позиції щодо закону. А профільний міністр Золтан Балог після розмови з Гриневич заявляв, що поважає вимогу України вчити громадян державною мовою, проте наполягає, що потрібні консультації з угорською меншиною.
А посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень заявив, що Будапешт і далі має намір блокувати подальшу інтеграцію України до Європейського союзу через реформи української освіти.
Юридичні нюанси
Угорську громаду у Верховній Раді представляє депутат БПП Василь Брензович, який водночас є головою Товариства угорської культури на Закарпатті.
Під час години запитань до уряду він заявив, що направив до Міністерства юстиції питання, щодо того, як новий закон узгоджується з Договором про основи добросусідства між Україною та Угорською Республікою від 1991 року.
«І там написано, що Україна забезпечує для громадян України угорської національності освіту угорською мовою. І в такому разі, якщо договори, підписані між державами, є вищими від внутрішнього законодавства, прошу вашої відповіді: чи поширюватиметься стаття сьома закону України на громадян угорської національності?» – поцікавився Брензович.
Проте, коли Радіо Свобода намагалось отримати від Брензовича детальніший коментар щодо того, як угорська меншина трактує мовні статті закону про освіту, він категорично відмовився говорити.
Відповідав депутату перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець. За його словами, ще потрібно проаналізувати, чи має договір із Угорщиною більшу вагу, ніж український внутрішній закон.
«Справа в тому, що норма статті сьомої спрямована на виконання рішення Конституційного суду від 1999 року. Тому це юридичне питання, воно буде вирішене правовими методами», – сказав Ковтунець.
Ковтунець додав, що ситуація щодо закону є різною для різних нацменшин.Однак жодну з них не намагаються утиснути в правах на навчання рідною мовою, навпаки, дати більше можливостей жити в українському суспільстві.
Що хоче угорська громада?
Упродовж тижня Радіо Свобода намагалось отримати коментар від Товариства угорської культури Закарпаття, Демократичної спілки угорців України та Товариства угорських педагогів краю, але безрезультатно. Хтось із представників цих організацій відразу відмовлявся говорити, інші не відповіли чи казали, що не мають права коментувати, дехто радив надсилати електронного листа, який залишався без відповіді.
Свою позицію угорська громада активніше висловлює або на тематичних круглих столах, або ж у спілкуванні з місцевими чи угорськими медіа.
«Навіть у період сталінізму національні меншини не лишали законного права вибору, якою мовою навчатимуться їхні діти», – цитує депутата, очільника Товариства угорської культури Закарпаття Брензовича портал «Волошина».
А ректор Закарпатського угорського інституту, голова Товариства угорських педагогів краю (КМПС), депутат обласної ради Ілдіко Орос заявляла, що «гарант зрадив закарпатських угорців», порушивши домовленості, яких Петро Порошенко дійшов із Товариством напередодні його виборчої кампанії, цитує pmg.ua.
На офіційному рівні угорські організації комунікують із Києвом: закликають Міністерство освіти долучати їх до діалогу, підписують офіційні звернення до президента. Проте не завжди вони готові відкрито йти на діалог.
Громадський правозахисник Віталій Грегор розповів про практику закритих зібрань місцевої меншини. Одна з них – Товариства угорської культури Закарпаття та Товариства угорських педагогів Закарпаття – відбувалась 7 жовтня, і туди не пустили представників медіа і громадськості.
За його словами, місцева громада, яка поспілкувалася з ними після заходу, розповідала, що лідери цих організацій запевняли, що після нового закону угорські школи в Україні закриватимуться. Іншими словами, тиражували неправдиві міфи, каже Грегор.
«Наш меседж у тому, що якщо ви кажете про європейське обговорення, ми хотіли б почути думки. Тому це маніпуляція з боку ініціаторів на політичному рівні. Політики, яким вони довіряють, і далі презентують такі думки», – каже Грегор.
В унісон із Угорщиною критикує український закон і Росія. Скажімо, спікер Ради федерації Росії Валентина Матвієнко на зустрічі з головою Державних зборів Угорщини Ласлом Кевером заявила, що нові «дискримінаційні норми» не передбачають «можливості для представників етнічних меншин здобувати освіту рідною мовою».
«Ми діятимемо, щоб спонукати Україну прибрати із закону всі дискримінаційні заходи. Ми не можемо допустити, щоб він набув чинності», – сказала Матвієнко.
Чому скільки критики?
Є дві причини, чому Україна отримала таку гостру реакцію від сусідніх країн на ухвалений закон, каже дипломат, голова правління громадського об’єднання «Європейський рух України» Вадим Трюхан.
По-перше, навесні в Угорщині відбудуться парламентські вибори. Тож правляча партія «Фідес» на чолі з Віктором Орбаном зараз намагається привабити електорат свого головного конкурента – націоналістичної праворадикальної партії «Йоббік», що співпрацює з Росією і прагне бачити Закарпаття в складі Угорщини.
«Не маючи якихось серйозних козирів з точки зору успіхів в економіці чи відносинах із ЄС, адже протягом року було декілька серйозних криз у відносинах Угорщина-ЄС... Пов’язані вони з небажанням Будапешта приймати нелегальних мігрантів і ухваленням угорського закону про освіту, який теж критикувався Європейською комісією», – каже дипломат.
Проте вагоміша причина полягає в тому, що Україні варто було спершу надіслати текст законопроекту на аналіз до Венеціанської комісії і лише згодом ухвалювати, каже Трюхан. Тоді вдалось би уникнути закидів про утиски прав і незаконність, каже він.
Прогнозую, лише після парламентських виборів в Угорщині можна буде говорити про нормалізацію відносинВадим Трюхан
Рано чи пізно криза у відносинах між Києвом та Будапештом закінчиться, однак не в найближчій перспективі – на це підуть не тижні, і навіть не місяці, каже Трюхан. Наприкінці року мають бути висновки Венеціанської комісії, за їхніми підсумками можна буде провести консультації з угорською меншиною в Україні, залучити авторитетних міжнародних експертів.
«Але, прогнозую, лише після парламентських виборів в Угорщині можна буде говорити про нормалізацію відносин», – резюмує Трюхан.
Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.
За даними МОН, для задоволення освітніх потреб громадян України угорської національності у 2016-2017 навчальному році функціонувало 74 дошкільних навчальних закладів із вихованням угорською мовою в Закарпатській області. Загалом угорською мовою виховувалася 5031 дитина.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
