Київ і Варшава домовились відновити пошук та ексгумацію останків поляків, які загинули на території України, та українців, які загинули на території Польщі у 20-му сторіччі. Про це повідомив віце-прем'єр та міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Глінський в рамках дводенного візиту до України. Робота у цьому напрямку призупинилась після того, як квітні Польща не засудила руйнування українського пам’ятника на своїй території, кажуть в Українському інституті національної пам’яті.
У перший день свого візиту до Києва, 22 жовтня, віце-прем’єр Пьотр Глінський долучився до пам’ятних заходів, присвячених річниці Катинської трагедії на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Міністр культури України Євген Нищук (ліворуч) зустрівся в рамках офіційного візиту з Віце-прем'єром і міністром культури та національної спадщини Польщі Пьотром Глінським, 22 жовтня 2017 року
Другий день він присвятив переговорам про те, як відновити пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Польщі, і як залучити до цього експертів та високопосадовців обох держав. За словами Глінського, йому з міністром культури України Євгеном Нищуком вдалось домовитись про відновлення роботи міжнародної комісії, яка до того два роки не працювала.
«Навіть якщо станеться, що не вдасться дійти одностайної згоди в цьому питанні, то важливо, щоб у місцях, де є останки, поставити хрести, вказати дати і прізвища», – заявив Глінський.
Утім, у Міністерстві культури України оприлюднили заяву, що суперечить словам Глінського. Польська сторона запропонувала винести питання ексгумації останків учасників війни на вищий політичний рівень, створивши для цього спеціальну міжурядову комісію чи використавши існуючу Міжурядову українсько-польську комісію у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей. Проте, повідомляються у відомстсві, Київ вважає це недоречним:
«Українська сторона вважає невичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами - Інститутами національної пам‘яті обох країн, міністерств культури, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Крім того, творення нових структур вимагатиме внесення змін до чинного законодавства України і забере багато часу, який міг би бути використаний для безпосереднього вирішення спірних питань», – йдеться в оприлюдненій заяві Міністерства культури України.
Польща повинна разом із Україною виробити таку формулу, за якою обидві країни зможуть знайти та вшанувати досі незнайдених загиблих, додав заступник директора Інституту національної пам'яті Польщі Кшиштоф Швагжик, який також брав участь у переговорах.
Це дуже важливі для нас, поляків, речіКшиштоф Швагжик
«Це дуже важливі для нас, поляків, речі», – сказав Швагжик.
Руйнування пам’яток як камінь спотикання між Києвом і Варшавою
Переговори про пошук захоронень і увіковічнень пам’яті жертв, похованих на територіях України та Польщі, обірвались після того, коли польський Інститут національної пам’яті та Міністерство культури Польщі не засудили знищення пам’ятника на польському цвинтарі у квітні цього року. Про це Радіо Свобода розповів голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
Тоді офіційна Варшава заявила, що та пам’ятка не мала юридичних підстав існувати, сказав він. Як наслідок, Україна зупинила легалізацію польських пам’ятників на своїй території, та призупинила видачу дозволів Польщі на ексгумацію останків, каже В’ятрович.
«Ми оголосили про це призупинення до того часу, поки не відбудуться переговори, на яких ми з’ясуємо, яким чином ми далі вирішуватимемо проблему польських і українських пам’ятники», – сказав він.
І лише зараз відбулись міжнародні зустрічі на тому рівні, щоби дійти конкретних домовленостей.
Останнім часом питання спільної історії є дражливим для Києва та Варшави, скажімо у липні міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявляв, що Україна «з Бандерою до ЄС не увійде».
Чи скресне лід між державами після успішних переговорів про пошуково-ексгумаційні роботи? Володимир В’ятрович сподівається, що так. Проте додає, що не завжди Варшава робить дзеркальні жести щодо України.
«Якщо на території Польщі було знищено за останні чотири роки 16 пам’ятників, і жоден із цих випадків досі не розслідуваний, а пам’ятник не відновлено, то на українській території мали місце чотири випадки вандалізму, і всі чотири пам'ятники українською стороною були відновлені», – додав В’ятрович.
За словами віце-прем’єра Польщі, питання культурної спадщини зараз є пріоритетнішими, аніж розбіжності щодо дражливих питань спільної історії. Саме тому Варшава цінує, що у Житомирі з’явилась меморіальна дошка загиблому президенту Польщі Леху Качинському, а в Києві – мурал 264-му папі Римському Іоанну Павлу II, додав Глінський.
Мурал із зображенням папи Римського Івана Павла Другого на вулиці Іоанна Павла ІІ в Києві у день відкриття, 15 жовтня 2017 року
«Ми не забуваємо, що Україна нині веде боротьбу проти свого східного сусіда, ми постійно підтримуємо її в її зусиллях щодо відбудови незалежності і суверенітету, і підтримуємо проєвропейські прагнення», – сказав віце-прем’єр та міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Глінський.
6 жовтня 2016 року Київрада ухвалила рішення про перейменування вулиці Патриса Лумумби на вулицю Іоанна Павла ІІ.
Табличка з назвою вулиці Іоанна Павла Другого, Київ, 15 жовтня 2017 року. У столицы України цього дня урочисто відкрили вулицю Івана Павла Другого, папи Римського, предстоятеля римо-католицької церкви з 16 жовтня 1978 по 2 квітня 2005 року