У сфері захисту тварин Україна є країною третього світу – зоозахисник

Київ – Хутряна промисловість, станції притравки та жорстокі умови на фермах та пересувних звіринцях: тварини не можуть захистити себе від цього, тож це повинні робити люди, вважають учасники зоозахисних організацій. З нагоди Всесвітнього дня захисту тварин, який відзначали цього тижня, вони планують провести марші у близько десятка українських міст. Тим часом, рівненські активісти планують подавати позов проти мандрівного цирку, де днями за нез’ясованих обставин помер жирафа.

Право на дію | Навіщо виходити на марші за права тварин?

Цього тижня у Рівному трапився скандал: помер жирафа у мандрівному цирку «Кобзов», однак, як кажуть місцеві зоозахисники, адміністрація тривалий час намагалась це приховати. Пізніше нібито встановили, що смерть тварини спричинили проблеми з серцем.

Водночас, на думку рівненської зоозахисниці, керівниці проектів організації «Еко проджект груп» Алли Лосік, ця історія – неоднозначна.

«Пройшла інформація, що жирафа помер на території цирку «Кобзов», який зараз розміщується у місті Рівному, – розповідає вона. – Журналісти намагалися встановити це – але були заперечення, що жирафа помер, (казали – ред.) нібито його перевезли до Києва. Пізніше наші ветеринари засвідчили, що вони бачили мертвого жирафа, якого передали на утилізацію.

Потім ми почали дізнаватися, яким чином має переміщуватися жирафа, і ветеринари повідомили: якщо жирафа 6-7 годин перебуває у зігнутому стані (шия), погано циркулює кров, і це може бути причиною виникнення тромбів, які закупорюють судини, і настає болісна смерть тварини. В принципі, ми подивилися фургончик, у якому перевозили тварину, він метрів три максимум, а жирафа сам був метрів 5 заввишки. Більше того, поруч перебувають люди, які там сторожують, і вони засвідчили сьогодні нам, що вони бачили, що безпосередньо із цього фургончика виводили жирафу, а ні з якого 6-метрового, як повідомляли працівники цирку, і більше того, перед смертю тварини вона в конвульсіях билася в тому фургончику».

Керівники цирку, у свою чергу, оприлюднили заяву, у якій закликали активістів «не піаритись» на трагедії.

«Жирафі Джордану на момент смерті було 11 років. У природі середня тривалість життя становить 6 років, у зоопарку жирафи доживають до 25 років, якщо звичайно у них не виникне така хвороба, як у нашого Джордана. Повідомити про цю важку для нас новину на наших офіційних порталах, ми не змогли, оскільки виявилося, що всі наші соціальні мережі зламані і заблоковані для нас, також ми чекаємо від італійської сторони підтвердження діагнозу Джордана», – йдеться у повідомленні.

За словами адміністрації цирку «Кобзов», ще кілька років тому вони оголосили поступову відмову від використання у своїх виставах тварин, але не можуть зробити це раптово, оскільки раніше уклали тривалі контракти. Зараз, за інформацією цирку, тварини виступають тільки у двох програмах.

Між тим, за словами Алли Лосік, це не перша смерть тварини у цьому цирку за цей рік. Вона згадала випадок у березні у Прилуках, коли застрелили левицю-утікачку з цирку «Кобзов». Тому Лосік зазначає, що планує позиватись проти цирку «Кобзов», оскільки, на думку активістки, інші тварини там зараз такоє перебувають у небезпеці через невідповідні умови утримання.

«Вийди за мене»

Цього тижня – 4 жовтня – відзначали Всесвітній день захисту тварин, і з цієї нагоди через тиждень – 15 жовтня – зоозахисники вийдуть на марші у Києві та інших великих українських містах – зокрема, у Львові, Івано-Франківську, Одесі, Миколаєві та Маріуполі.

У соцмережах поширюється флешмоб «Вийди за мене», який закликає стати на захист тварин, оскільки ті самі не можуть цього зробити. Про підтримку акції заявили, серед інших, минулорічна переможниця «Євробачення» Джамала і олімпійська чемпіонка Яна Клочкова.

За словами одного з ініціаторів маршу керівника організації UAnimals Олександра Тодорчука, наразі щодо акцій на захист тварин вже відгукнулось близько десятка міст.

«Зараз найбільше обговорюють питання заборони експлуатації тварин в цирках, бо закон нібито ухвалений, але не діє, заборони експлуатації тварин у дельфінаріях, заборони притравочних станцій, внесення деяких тварин у Червону книгу, і в тому числі – запровадження дієвих механізмів контролю за гуманним ставленням до тварин, бо на сьогоднішній день суди, на жаль, не можуть довести справи навіть по тих живодерах, які ледь не відкрито зізнаються у вбивствах тисяч безпритульних тварин», – зазначає він.

Проблемою є те, що українці не сприймають тварин як жертв насильства, і взагалі, як істот, у яких є право на життя і свободу, вважає Павло Вишебаба, засновник зоозахисної організації «Єдина Планета» та посланець доброї волі в ПРООН в Україні:

Павло Вишебаба

– Найкраще становище, звісно, у домашніх тварин, бо багато людей в Україні, хоча й далеко не всі, розуміють, що не можна вчиняти насилля над собаками і котами. Але в той же час є норми вчиняти насилля, експлуатувати тварин у цирках, на шкуродернях. От у нас цієї осені відкривається величезна шкуродерня одного голландця у Житомирській області. Привезли вже 13 тисяч тварин туди. Чому вона відкривається? Тому що Нідерланди – цивілізована країна, вона заборонила шкуродерні, і тамтешній Верховний суд визнав це жорстокістю, яка не може бути виправдана. І голландські бізнесмени біжать із цивілізованих країн у «країни третього світу», чим є Україна у сфері захисту прав тварин.

Хутряну промисловість заборонили у Великій Британії, у Нідерландах, Австрії та ще багатьох країнах Євросоюзу тривають процеси заборони хутряної промисловості – а в Україні це питання навіть не піднімається поки що. І 15 жовтня ми хочемо підняти це питання також: що ми, люди, і держава Україна не хочемо жити у такій країні, де за парканом у газовій камері травлять живих істот.

– А як щодо диких тварин?

– Щодо диких тварин у нас також є негативна новина прямо на цьому тижні. Ми в лютому цього року святкували мораторій на полювання на лосів. 25-річний мораторій був запроваджений, і (міністр екології – ред.) Остап Семерак про це звітував, і зоозахисники аплодували йому стоячи.

Але ми дуже рано раділи, бо цього тижня цей мораторій виявився просто фікцією, яка, як роса на соці, розтанула цієї осені, на жаль, бо цього тижня Остап Семерак підписав так звані ліміти (на відстріл лосів під час полювання – ред.), а насправді – вирок на убивство 160 особин.

Але ми не маємо допустити убивство жодної особини, це не мають бути торги за десять, двадцять чи сто особин – це пов’язано з тим, що популяція лосів зменшується. А по-друге, мисливство – це розвага, яка має відійти в минуле: якщо ви хочете потренуватися у стрілянині, ви можете піти в тир і стріляти по мішенях, і отримувати задоволення від власної влучності, не завдаючи шкоди жодній живій істоті.

– Якщо говорити про законодавче поле, чи погоджуєтесь Ви із думкою Олександра Тодорчука, що закон на захист тварин, який президент підписав улітку, і який, зокрема, посилює відповідальність за знущання над тваринами, не діє? Тому що, наскільки я пам’ятаю, зоозахисники дуже сподівались на його ухвалення.

– Так, це була багаторічна робота, проте на етапі внесення правок закон дуже змінився. Водночас, це був крок вперед. Закон мав би діяти, але він не діє. Окрім того, він мав називатися не закон про захист тварин, а закон про захист деяких видів тварин.

– Ви кажете: не діє. Чому він не діє, на вашу думку?

– Якщо ми візьмемо норми закону щодо вуличної фотографії, експлуатації для цього країн, то я коли йшов на ефір, то бачив на Хрещатику людей з мавпами. Це – протизаконно, але коли ти викликаєш поліцію, вони не знають, що вдіяти, тому що не мають відповідних інструкцій.

Зрозуміло, що, може, такої проблеми немає у Краматорську, моєму рідному місті, бо там не ходять на вулиці з (дикими – ред.) тваринами, але це є в Одесі, є у Львові, є в туристичних місцях. Тому потрібно довести це до кінця, і всіх, хто має слідкувати за виконанням закону, мають це робити.

Я не думаю, що це мають бути патрульні поліцейські – у них і так достатньо роботи. Можливо, нам потрібно рухатися до створення повноцінної зоозахисної поліції.