Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин», який передбачає суворіше покарання за правопорушення проти тварин. Президент також запропонував уточнити окремі визначення, якими оперує закон. Зоозахисники вітають такий крок і погоджуються, що законодавство потребує подальшого вдосконалення.
Віце-президент «Асоцiації зоозахисних органiзацiй України» Марина Суркова переконана, що гуманне ставлення до тварин неможливо пропагувати без законодавчої підтримки, а чинні українські закони занадто м’які до тих, хто кривдить живі істоти.
«Чинне законодавство передбачає дуже маленькі санкції за жорстоке поводження з тваринами: до двох років обмеження волі або 850 гривень штрафу. Це як квиток на атракціон: познущався над твариною – заплатив 850 гривень, це смішні гроші», – нарікає зоозахисниця.
Закон після набрання чинності суттєво розширить можливості для покарання таких правопорушників, запевняє автор цих законодавчих змін, народний депутат Андрій Немировський.
Новий закон передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів. Також карається позбавленням волі від п’яти до восьми роківАндрій Немировський
«Новий закон передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів, згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України («Жорстоке поводження з тваринами» – ред.). Також карається позбавленням волі від п’яти до восьми років», – перераховує парламентар, зазначаючи, що таке покарання передбачене за знущання над усіма видами тварин: дикими, свійськими, домашніми тощо.
Немировський визнає, що закон потребує чіткішого визначення поняття «жорстоке поводження».
«Я взагалі проти дресирування й використання тварин у цирках, тому це дуже спірне питання, – зізнається він. – Але як законодавець я просив переголосувати даний законопроект, щоб змінити поняття жорстокого поводження з тваринами, тому що під дані санкції може потрапити навіть полювання, промислове тваринництво».
Депутат зазначає, що на певних суперечностях у визначеннях наголосив і президент, і їх ще треба узгодити. Втім, він впевнений, що Україна зробила великий крок уперед.
Контролювати виконання закону має Нацполіція. Як зазначає Марина Суркова, раніше поліцейські не мали права складати протоколи за статтею 89 Кодексу про адміністративні правопорушення («жорстоке поводження з тваринами»).
Таке право було лише в інспекторів з охорони довкілля і лише щодо правопорушень проти диких тварин. «Тепер повноваження Нацполіції розширені, – каже активістка. – Єдина суперечність: ці протоколи зможуть розглядати і органи поліції, і суди, тобто виникає конфлікт повноважень».
Перевагою закону Суркова вважає введення поняття «пересувний звіринець». вона сподівається, що це завадить циркам використовувати тварин.
Цей закон забороняє транспортування диких тварин з метою їх використання у цирковій діяльностіМарина Суркова
«Тварини перебувають у власності дресирувальників і проживають поза цирком. Цей закон забороняє транспортування диких тварин з метою їх використання у цирковій діяльності», – пояснює вона.
Серед недоліків закону зоозахисниця вбачає недостатньо пропрацьовану процесуальну базу: «Не прописано механізм: як саме і хто проводить експертизу, що робити слідчо-оперативній групі, яка виїжджає на місце злочину. Ці норми необхідно буде прописати».
Ці процесуальні норми повинен прописати Кабінет міністрів, запевняє Андрій Немировський, адже за виконанням закону буде стежити Міністерство внутрішніх справ.
Біолог та зоозахисник Сергій Григор’єв зазначає, що насамперед варто звернути увагу на ставлення до диких тварин, адже ця сфера, на його думку, фактично не регулюється.
Мені лише за останні два місяці двічі пропонували купити вовченят. Через Facebook на мене виходилиСергій Григор’єв
«Мені лише за останні два місяці двічі пропонували купити вовченят. Через Facebook на мене виходили: ось, ми вбили самку, а що робити із вовченятами? – обурюється експерт. – А знайдеться ж хтось, хто думає, що вовк крутіший від собаки й посадить цього вовка на ланцюг, мучитиме його…Тобто немає ані контролю, ані правил».
Водночас Марина Суркова заявляє про системний характер діяльності доґхантерів, які полюють на безпритульних тварин. Статистики цього явища немає, каже вона, але впевнена, що воно досить поширене.
«Найгірше те, що доґхантери спілкуються в мережі інтернет, між собою узгоджують, коли і куди їдуть травити собак. Добре, що в новому законі зазначено відповідальність за пропаганду жорсткого поводження з тваринами. Тому що в доґхантерів є сторінки в соцмережах, сайти, де вони закликають до цього», – каже активістка.
Крім того, Суркова переконана, що той, хто здатний вбити тварину, може зробити це і з людиною.
«За кордоном, в Європі та Америці проводилися дослідження, згідно з якими, 70% злочинців починали зі знущання над тваринами», – каже вона.
На думку експерта, наступним кроком має стати зміна законодавства в сфері полювання: мовляв, закон про полювання дозволяє відстріл собак, котів та ворон, а це занадто жорстоко.
«Ми можемо умертвляти тварин лише гуманними методами, – стверджує Суркова. – Насамперед повинні не допускати розмноження собак і котів, щоб вони не ставали безпритульними, пропагувати гуманне ставлення до тварин, проводити просвітницьку діяльність і закликати до стерилізації».
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
