Закон про освіту вступив у дію, але дипломатична битва навколо статті, де йдеться про мову шкільного навчання, триває. Президент Україні доручив міністерствам закордонних справ та освіти провести консультації з європейськими партнерами. Політики з Угорщини та Румунії продовжують підтримувати градус протистояння.
Your browser doesn’t support HTML5
Міністерство освіти України зустрічається із дипломатами, призначає переговори із колегами з Угорщини та Румунії, спростовує міфи, якими обріс закон про освіту.
Міністр освіти Лілія Гриневич зазначає, що багато інформації, яка лунає, – не відповідає реальності. За словами міністра, Україна не буде закривати школи, і не заборонятиме навчання мовами національних меншин.
«Ми збережемо всі школи з мовами національних меншин. Ми гарантуємо можливість вивчити українську мову, і лише після цього – коли в них буде певний рівень української мови – запроваджувати вивчення предметів українською мовою, і теж частково», – пояснює міністр освіти Лілія Гриневич.
Міністр нагадує: аби зняти проблемні питання, закон відправили на експертизу і чекають висновків Венеціанської комісії (дорадчого органу Ради Європи). У Міністерстві освіти та науки готові дослухатися до порад із Брюсселя та Страсбурга.
«Ми повністю відкриті, готові почути їхні зауваження, але справедливі. І я хочу почути аргументи, що саме ми порушуємо, в наших міжнародних зобов’язаннях», – наголошує Лілія Гриневич.
Дії офіційного Києва у відповідь на тиск з-за кордону, в цілому схвалює колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Жодної коми, чи жодної крапки, які розставлені в міжнародно-правових документах, які регулюють питання прав національних меншин, українська сторона не порушилаВолодимир Огризко
«Жодної коми, чи жодної крапки, які розставлені в міжнародно-правових документах, які регулюють питання прав національних меншин, українська сторона не порушила», – наполягає Огризко. Він радить дотримуватися позицій.
«Думаю, що наша сторона правильно зробила, що відкликала нашого посла для консультацій. Це в дипломатії форма висловлення свого невдоволення і свого «фе». Я думаю, що ми на це повинні реагувати абсолютно спокійно. Не пану Орбану і його міністрам вирішувати, чи бути Україні в ЄС, чи ні. Вони приходять і відходять, а Україна і Угорщина як нормальні країни, я сподіваюся, залишаються», – каже він.
«Будапешт часто вдається до різкої риторики»
Будапешт останнім часом у подібний – агресивний і емоційний – спосіб спілкується і з сусіднім Бухарестом, і зі столицею Європейського союзу Брюсселем, нагадує експерт у питаннях Східної Європи Дмитро Тужанський. За його словами, між Угорщиною та Румунією час від часу виникають подібні чвари. Але за надмірною емоційністю Угорщини ховаються прагматичні спроби відстояти свої інтереси, вважає він. Поряд з емоційними заявами лунають і заклики розпочати діалог.
Тужанський радить не переоцінювати скандал. А використати його для вирішення широкого кола розбіжностей між сусідами.
«Зараз діалог стане жорсткішим, але це не означає, що цей діалог буде менш результативним. Можливо, навіть навпаки. Обидві сторони позбудуться ілюзій, зайвих очікувань, звірять годинники, що є насправді нашим порядком денним», – сподівається аналітик.
Окрім мови, реформа має багато нововведень – освітяни
За політично-дипломатичними баталіями вийшла з поля зору сама реформа. Голова громадського об’єднання «Батьківський контроль» Оксана Макаренко розповідає: раніше школа була зосереджена на програмах та методичках, а тепер, завдяки реформі, повертається обличчям до вчителів і дітей. Інше важливе нововведення – місточок між ринком праці і системою освіти. Спеціальна агенція кваліфікації буде вивчати стандарти в роботодавців і конвертувати їх у стандарти освіти.
«Щоб не було такого, що прийшов на роботу, а тобі кажуть: ну все, тепер забудь все, що ти знав, і зараз ми будемо наново тебе вчити», – каже Оксана Макаренко.
Про прогресивність українського закону про освіту, до речі, в кулуарах кажуть і самі дипломати з Угорщини – це переповідають учасники, близькі до переговорів. Утім, публічно продовжують підтримувати градус протистояння. Київ натомість залишає відкритими можливості для обговорення. Найближчими тижнями заплановані нові переговори і з дипломатами з Румунії, і з колегами з Угорщини.
Цей матеріал підготовлено спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та каналу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 21:40 на телеканалі «112 Україна».