Силовий розгін прихильників незалежності Каталонії – це моральна поразка Мадриду, впевнений фахівець із міднародного права Геннадій Друзенко. Натомість український журналіст в Іспанії Андрій Якубув вказує на численні порушення в ході проведення плебісциту та складнощі, з якими пов'язане відокремлення регіону. Втім, незалежно від результатів протистояння, «каталонський кейс» ставить перед Європою нові виклики, кажуть експерти.
Your browser doesn’t support HTML5
Український журналіст та громадський діяч в Іспанії Андрій Якубув вважає події в Каталонії ознакою загальноіспанської політичної кризи. При цьому подальший перебіг подій, визнає він, багато в чому залежить від каталонського уряду. Однак реальну перспективу відокремлення Каталонії Якубув оцінює як доволі примарну.
Це одна велика авантюра, відділення Каталонії від Іспанії зовсім не вбачається можливим
«Насправді це одна велика авантюра, тому що відділення Каталонії від Іспанії зовсім не вбачається можливим. Або принаймні це дуже проблематично хоча б із тої точки зору, що автономна область Каталонії має великий зовнішній борг як область», – стверджує громадський діяч.
Крім того, зазначає він, навіть за внутрішнім каталонським законодавством вчорашнє опитування не можна вважати повноцінним референдумом через численні порушення.
Не було центральної виборчої комісії, яка могла б засвідчити результати референдуму
«Спеціалісти нарахували понад два десятки порушень, починаючи з того, що не було центральної виборчої комісії, яка могла б засвідчити результати цього референдуму» – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».
Крім того, додає журналіст, показовою є явка: за даними Якубува, вчора на голосування прийшло на 80 тисяч менше каталонців, ніж під час аналогічного опитування у 2014 році.
Були влаштовані каруселі, деякі урни для голосування вже були наповнені бюлетенями перед тим, як відкрилися дільниці
«Ми бачили наочні докази того, що були влаштовані каруселі, тобто голосування на кількох дільницях одними й тими ж самими особами, що деякі урни для голосування вже були наповнені бюлетенями перед тим, як відкрилися дільниці, і так далі», – додає він і підсумовує, що всі ці чинники не дозволяють сприймати результати плебісциту всерйоз.
За словами Якубува, політичні сили, які акцентували свою програму на здобутті регіоном незалежності, не отримали більшості в каталонському парламенті у 2014 році, але через особливості виборчої системи прихильники незалежності таки здобули парламентську більшість. Причому в цій більшості – і ліві, і праві політики, зазначає він:
Коаліція правих і лівих: незважаючи на розбіжності, вони об'єдналися за ідею незалежності
«Тобто це коаліція правих і лівих: незважаючи на розбіжності щодо своїх внутрішніх питань, соціально-економічної політики, вони об'єдналися за цю ідею незалежності», – коментує журналіст.
Експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко вважає, що Європейський Союз має окремо унормувати права народів, які не мають своєї держави і паралельно – підтвердити непорушність кордонів у Європі. За його словами, ЄС виявився неготовим до викликів, які ставлять перед ним події в Каталонії.
Референдум у Каталонії заборонив Конституційний суд Іспанії, тож його правові наслідки є мінімальними
«З правової та юридичної точки зору – референдум у Каталонії заборонив Конституційний суд Іспанії, тож його правові наслідки є мінімальними. З іншого боку, те, що відбувається в Каталонії – це колосальна дестабілізація в Іспанії та в цілому в Європі. Отже, так, як було раніше – не буде», – впевнений Матвієнко. Тож, підсумовує він, Євросоюзу належить шукати нові способи унормувати представництво націй, які не мають власних держав, так, щоб не збільшувати їхньої кількості.
Юрист-міжнародник Геннадій Друзенко вважає, що метою волевиявлення каталонців і не було негайне здобуття незалежності, а стратегічно Барселона обіграла Мадрид.
Він нагадує, що до 2010 року відносини Каталонії та центрального уряду – тоді очолюваного соціалістами – були цілком мирними. А потім Конституційний суд Іспанії визнав неконституційними цілу низку положень Статуту Каталонської автономії, до того утвердженого відповідно каталонським парламентом, парламентом Іспанії та референдумом в Каталонії.
Якби в Мадриді вистачило мудрості і далі сидіти за столом переговорів, ми б мали на сьогодні мирну Каталонію
«Звідти почався радикальний рух за незалежність Каталонії, – впевнений Друзенко. – Якби в Мадриді вистачило мудрості і далі сидіти за столом переговорів і знаходити складні компроміси, а не застосовувати легалістський підхід, ми б мали на сьогодні мирну Каталонію. Тим паче, що на відміну від Країни басків, модерний каталонський процес завжди був мирний».
Не дивлячись на силове придушення каталонського волевиявлення та той факт, що Мадрид офіційно заперечує його результати, Друзенко запевняє, що каталонський уряд, цілком імовірно, досягне своєї мети: змусить Євросоюз виступати посередником у перемовинах між Каталонією та центром країни, що перетворить на регіон на квазісуб’єкт міжнародного права. В цьому плані, міркує він, силовий розгін є ще одним прорахунком іспанської влади.
Кадри, де поліція б'є мирних протестувальників, звичайно, обурять будь-яке західне демократичне суспільство
«Кадри, де поліція, жандармерія б'є мирних протестувальників, лупцює їх дубинками, тягає жінок за волосся, старші люди в крові – вони, звичайно, обурять будь-яке західне демократичне суспільство. Морально Мадрид програв», – констатує Друзенко.
Міжнародний оглядач видання «Новое время», експерт фонду «Майдан закордонних справ» Іван Яковина припускає, що Європа однозначно відчує на собі негативні наслідки подій у Каталонії незалежно від того, здобуде ця провінція незалежність від Іспанії чи ні.
«Якщо каталонська незалежність відбудеться, а саме до цього іде, то будуть інші приклади, зокрема Країна басків в тій самій Іспанії, у Бельгії – Валлонія, а також Південний Тіроль, а в перспективі – навіть Баварія. Тобто відкривається така собі скринька Пандори, зачинити яку буде дуже важко», – прогнозує він.
Втім, особливих наслідків для України з цієї ситуації експерт не бачить:
«Ніякого зв’язку між Каталонією та так званими «ДНР» та «ЛНР» немає, оскільки історія Каталонії є давнішою за історію Іспанії. Вона має свою мову, культуру й ідентичність, тобто це не якісь вигадані квазіутворення, народжені чиїмось запаленим мозком», – пояснює різницю Яковина.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі