Неконтрольована вирубка українських лісів, зокрема у Карпатах, відбувається через відсутність електронної системи контролю деревини та через участь у злочинних угрупованнях, що наживаються на вирубках, представників місцевої влади та правоохоронців, визнав під час поїздки до Прикарпаття президент України Петро Порошенко. Він підписав закон, що посилює відповідальність за незаконні вирубки. Тим часом частка лісів на території України не перевищує 16% і є удвічі меншою, ніж у ЄС. Західні фахівці радять Україні розвивати мережу заповідників та запроваджувати сучасні автоматизовані системи контролю за лісами. Українські ж екологи закликають розділяти масштабні незаконні вирубки, які приносять прибутки їхнім організаторам, та збір дров місцевим населенням, який необхідно унормувати, а не забороняти.
Your browser doesn’t support HTML5
Незаконне вирубування лісу зупинить в’язниця | Ранкова Свобода. Частина 1
Екс-заступник голови Державного комітету лісового господарства України (тепер – Державне агентство лісових ресурсів) Юрій Марчук нарікає на брак контролю над тим, як використовується деревина. Саме це, на його думку, дозволяє безкарно вирубувати ліси.
В нас працює більше сотні пилорам, які, незалежно від того, чия деревина, спокійно її переробляють
«В нас у будь-якому районі, Поліському чи Карпатському, працює більше сотні пилорам, які, незалежно від того, чия деревина, спокійно її переробляють, потім запускають у внутрішній чи зовнішній обіг», – пояснює він. В таких умовах важко відслідкувати, навіщо насправді зрубали дерево: для опалення власної оселі чи на продаж.
Колишній представник Держкомлісгоспу сподівається, що впровадження електронного обліку зможе покласти цьому край.
Відповідний чіп з відповідним кодом повинен бути на кожній колоді, яка везеться
«Саме електронний облік ввів спеціальну програму, так званий електронний реєстр. Відповідний чіп з відповідним кодом – якщо дивитись на автомобіль, він повинен бути на кожній колоді, яка везеться. Така чорна картка зі штрих-кодом, по якому можна зчитати інформацію і отримати інформацію, звідки цей ліс і звідки ця колода», – пояснює він в ефірі «Ранкової Свободи». Таким чином, сподівається Марчук, вдасться відслідковувати нелегальні потоки деревини.
Заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор називає головною загрозою українських лісів не вирубку дерев як таку, а випадки, коли вона здійснюється в промислових масштабах.
«Ідеться про вибіркове користування в такий спосіб, щоб ліс завжди залишався лісом, – пояснює він різницю. – За останні 4-5 років, з 2011 року… в нас у декілька разів збільшуються суцільні зруби».
Днями Україну відвідав Майкл Мітчел – федеральний прокурор США, який спеціалізується на протидії кримінальним злочинам проти довкілля. Він вважає, що, Україна, як і США, може використовувати сучасні технології спостереження та маркування деревини, а також роботу з населенням.
«Основа – це відеокамери та робота з населенням. Також у США лісові служби успішно переслідують злочинців завдяки міткам для дерев та зрубаного лісу. Якщо ви виявляєте незаконну партію деревини, ви знаходите мітки в нижній частині спиляного дерева, і робите фотографії, щоб засвідчити: ця особа це дерево спиляла незаконно. І я цілком впевнений, що і в Україні це відбуватиметься так само», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Найкращий захист – заповідники
Заступник голови правління Німецького фонду Міхаеля Суккова, що опікується захистом природних ландшафтів, професор Ганс Кнапп досліджує, зокрема, і українські ліси. Завдяки його зусиллям деякі лісові ділянки у Карпатах включили до світової спадщини ЮНЕСКО. Ганс Кнапп стверджує, що Україна для захисту своїх лісів має розвивати існуючу мережу заповідників, оскільки українські закони, на його думку, передбачають для таких територій найвищий ступінь захисту.
Заповідники – один із найкращих підходів до збереження природи
«Це (заповідники – ред.) – один із найкращих в усьому світі підходів до збереження природи. Ця система захисту прописана в українських законах. Тому унікальні ознаки реліктових українських лісів мають реальний та серйозний захист. І це може бути зразком і моделлю для захисту новостворених територій, зокрема й у інших європейських країнах», – припускає науковець.
А координатор проекту «Лісова варта», консультант Фонду дикої природи в Україні Дмитро Коробчук підкреслює необхідність розділити масові незаконні вирубки та заготівлю лісу місцевим населенням на дрова. За його словами, вирубування сухих дерев, яке селяни роблять для себе на дрова, а не для продажу, має відносно невеликі обсяги, тож, за прикладом багатьох західних держав, таке використання лісу варто легалізувати, аби зняти соціальну напругу та забезпечити жителів сільських районів теплом.
Україна має хорошу традицію дозволяти здійснювати самозаготівлю місцевим мешканцям
«Україна має хорошу традицію дозволяти здійснювати самозаготівлю місцевим мешканцям. Зараз ця традиція перервана, але вона існує і в європейських країнах, і це дозволяє зняти соціальну напругу», – розповідає Коробчук. Однак він наголошує, що подібна практика повинна здійснюватися лише з дозволу працівників лісового господарства.
«Це не настільки великі обсяги деревини, щодо яких можна говорити в межах України про якісь втрати», – запевняє активіст.
Федір Гамор вказує на те, що неврегульованість процедур ускладнює життя не лише заповідникам, а й жителям населених пунктів поруч із ними.
«Ця проблема не врегульована належним чином в нашому законодавстві. Інколи виникають труднощі через складні процедури надання лімітів та дозволів, і це також викликає інколи конфліктну ситуацію між природоохоронними територіями та населеними пунктами, розташованими в зоні їхньої діяльності», – розповідає Гамар. За його словами, Карпатський біосферний заповідник межує з двадцятьма такими пунктами, де проживає близько ста тисяч чоловік.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі