Київ – Українські правозахисні організації та громадські активісти разом із міжнародними групами та фундаціями із захисту прав людини доволі активно виступають на захист російських опозиціонерів та активістів. Водночас, російські та міжнародні правозахисники вважають, що влада у Києві, використовуючи міжнародні інституції, мала би активніше підтримати тих росіян, хто публічно висловлює проукраїнську позицію.
Солдатські матері, які розслідують загибель російських військовослужбовців на Донбасі; громадські активісти, які виходили на антивоєнні акції, а також пересічні росіяни, які розповсюджували інформацію про російську військову агресію проти України – імена цих людей активісти Центру громадянських свобод (Україна) вносять до списку тих громадян Росії, яких влада переслідує, серед іншого, і за проукраїнський мотив.
Представники ОМОНу затримують громадську активістку Катерину Мальдон, Москва, 1 травня 2014 року
Як розповіла керівник Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, частина з цих людей покинула Росію, хтось був заарештований, а дехто лишився без роботи. А 18-річний Влад Колесников, зацькований за невизнання анексії Криму, скоїв самогубство. Прикро, але у самій Україні майже не знають про цих людей, визнає Матвійчук, хоча підтримка з боку українців їм не завадить.
Арешти, напади на активістів та опозиційних політиків, на людей з українськими прапорами відбуваються у Росії постійно. У нас є спільний ворог, і поки що він почувається безкарноОльга Курносова
Такої ж думки дотримується і політемігрант з Росії, політик і громадський активіст Ольга Курносова. У розмові з Радіо Свобода вона зауважила: навіть поширення у соцмережах інформації про акції цих людей – вже допомога.
«Українська влада, а не лише правозахисники та громадські активісти, має реагувати на порушення прав людини у Росії, і до того ж, реагувати активно. Адже арешти, напади на активістів та опозиційних політиків, на людей з українськими прапорами відбуваються у Росії постійно. Підтримка з боку України та українців для цих людей вкрай важлива, адже тоді вони бачать, що ведуть свою боротьбу недарма. Тим більше, що у нас (росіян та українців) є спільний ворог, і поки що він почувається безкарно», – наголосила Курносова в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Російська активістка Ірина Калмикова під час пікету в центрі Москви неподалік від Кремля
Росіянин Яромир Букреєв, у свою чергу, вважає, що не варто чекати позитивного результату від звернень міжнародних, російських та українських правозахисників до керівників Росії з вимогою не посилювати репресії проти тих, хто підтримує українців. Букреєв у 2015 році виїхав з Росії через переслідування ФСБ (за незгоду з агресією Росії проти України та участь у «Марші миру» у Москві восени 2014 року), боронив Україну у лавах Національної гвардії України.
На сьогодні Букреєв отримав вид на проживання в Україні і готує документи на громадянство України, оскільки вважає, що назад, до Росії, шлях йому закритий – саме через імовірність арешту та ув’язнення.
Коли правники пропонують звернутись до Путіна, та ще і через міжнародні інституції, – то я цього не розумію і я особисто цього не потребуюЯромир Букреєв
«Мені важливо мати підтримку від українських та європейських правозахисних організацій. Але коли правники пропонують звернутись до Путіна, та ще і через міжнародні інституції, – то я цього не розумію і я особисто цього не потребую. Я свідомо пішов воювати проти путінського режиму, мені у цій справі адвокати ні до чого, це мій вибір. Я не чекаю прощення чи амністії від президента Росії і я їх і не потребую», – каже росіянин-доброволець в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Керівник адвокатського центру Української гельсинської спілки з прав людини Борис Захаров упевнений, що українці мають підтримувати громадянське суспільство Росії у цілому. Тим більше, що на сьогодні громадські активісти у Росії опинились у ситуації, коли підтримка і допомога необхідні.
Абсолютно немає ніякого сенсу – і це неприпустимо, з моєї точки зору – українським організаціям та українським активістам апелювати до російської владиБорис Захаров
«Громадянське суспільство у Росії не настільки сильне, йому потрібні, сказати б, «милиці». Враховуючи таку ситуацію, ми мусимо їх підтримувати акціями усередині країни і говорити про це на міжнародних майданчиках. Але, звичайно, абсолютно немає ніякого сенсу – і це неприпустимо, з моєї точки зору – українським організаціям та українським активістам апелювати до російської влади. Бо ж це немає ніякого сенсу», – пояснює Захаров у розмові з Радіо Свобода.
Звернення на підтримку російських друзів України реальні з точки зору організації такої кампанії чи тиску. Але це нереально з точки зору результативностіВолодимир Огризко
Наразі заклики міжнародних правозахисних організацій, таких як Amnesty International, на захист росіян, незгодних з політикою президента Путіна, не змусили останнього змінити свою репресивну внутрішню політику. Таку думку в інтерв’ю для Радіо Свобода висловив фахівець з питань міжнародного права, керівник центру дослідження Росії та екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.
«Це, такі звернення на підтримку російських друзів України реальні з точки зору організації такої кампанії чи тиску. Але це нереально з точки зору результативності. Президентові Путіну всі ці петиції та заклики далекі до його розуму і так далі, він на них уваги не звертатиме. Це очевидно. І я думаю, що без зміни системи у Росії це просто не піде», – визнає Огризко.
«Марш миру» у Москві проти агресії Росії щодо України, 15 березня 2014 року
НА ЦЮ Ж ТЕМУ: