Через бойові дії багато донецьких і луганських спортсменів вимушено покинули рідні міста і свої тренувальні бази. Багато хто переїхав на територію, контрольовану Україною. Але так вчинили не всі. Хтось емігрував з країни. А хтось вирішив виступати на змаганнях під прапорами угруповань «ЛНР» і «ДНР», які визнані в Україні терористичними. Що чекає на невизнаних «чемпіонів»? Як ватажки бойовиків використовують спортсменів у своїх цілях і чи є взагалі спортивне життя в окупації – дізнавались «Донбас.Реалії».
Після початку бойових дій на Донбасі спортсменам із Донецька і Луганська довелося вибирати: кидати рідні окуповані міста і тренувальні бази та їхати на підконтрольну Україні територію або стати спортивним емігрантом і виїхати за кордон.
Але є й ті, хто вирішив виступати під прапорами угруповань «ЛНР» і «ДНР», які визнані в Україні терористичними. Так, наприклад, екс-гравець українського футбольного клубу «Сталь» Олександр Яскович відіграв матч в складі «збірної» угруповання «ЛНР» в Абхазії, а потім спробував повернутися на чемпіонат України. У скандал втрутився Комітет етики та чесної гри Федерації футболу України.
Хлопець одним рухом, можливо, зламав собі футбольну кар’єруАртем Франков
«З огляду на можливу негативну реакцію уболівальників, яка призводить до підвищення напруженості на трибунах і до різних загроз взагалі, ми порекомендували б йому не брати участі в чемпіонаті України. На превеликий жаль, тому що хлопець одним рухом, можливо, зламав собі футбольну кар’єру», – каже член виконавчого комітету ФФУ та головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков.
Зараз 27-річний Яскович грає за «Спартак» угруповання «ЛНР». Тепер йому заборонено грати і тренувати в Україні.
«Плануємо в Москву. Доводити, що ми – найсильніша команда», – сказав Олександр Яскович в інтерв’ю.
За гру на стороні угруповання «ДНР» довічно дискваліфіковані з чемпіонату України ще два футболісти: Сергій Артюх та Артем Євланов.
Кинути дім і почати все з нуля – історія чемпіонки
Ірина Ліщинська – українська легкоатлетка. Призерка Олімпійських ігор в Пекіні, чемпіонату світу в Осаці та багаторазова чемпіонка України. Зараз вона тренує спортсменів у Києві. А три роки тому спортсменці зі світовим ім’ям довелося покинути рідний Донецьк.
Будинок, успішне життя, сім’я, – все одномоментно перевернулосяІрина Ліщинська
«Це було важко, психологічно важко все пережити. Там я була керівником спортивної школи. Усе, що було: будинок, успішне життя, сім’я – все одномоментно перевернулося», – розповідає призерка Олімпійських ігор Ірина Ліщинська.
Ірина Ліщинська, українська легкоатлетка, срібна призерка Олімпійських ігор в Пекіні в 2008 році
Після окупації Донбасу Ірині Ліщинській довелося вибудовувати своє життя і кар’єру наново. Але вона не емігрувала з країни і не стала жити за правилами гри бойовиків. Ірина придумала свої власні правила: сьогодні вона – директор найбільш масового бігового руху країни RunUkraine, яке з кожним роком набирає все більшої популярності.
«Зараз тут сплеск бігового руху, який я раніше бачила тільки в інших країнах. Я думала, що у нас ніколи такого не буде. Якби я зараз була в Донецьку, я б займалася тим самим. Незважаючи на всю ситуацію, я це розглядаю як крок далі, крок вперед», – каже Ірина Ліщинська.
«У нас же «Донбас Арена» для чого була побудована?» – житель Донецька
Футбол був і є найпопулярнішим видом спорту в Україні – по обидва боки лінії розмежування. Сьогодні в окупованому Донецьку з ностальгією згадують про те, як раніше не пропускали жодного матчу.
«У нас же «Донбас Арена» для чого була побудована? Не просто так стояти. Зараз же там ведуться бойові дії. Тому самі розумієте, що тут», – обурюється житель Донецька.
Стадіон «Донбас Арена» перед півфінальним матчем «Євро-2012»
Чимало донеччан все ж таки визнають, що їм бракує справжнього футболу. Про це журналісти програми «Донбас.Реалії» дізнались під час опитування на вулицях окупованого Донецька.
– Мені здається, все таки раніше було краще.
– Футбол мені подобається. Але його, в принципі, у нас немає.
– Не ходжу ні на які матчі «ДНР». Які у нас тут матчі можуть бути?
– Поки що ніби й нікуди піти, якщо чесно.
На окупованій частині Донбасу замість великого футболу ватажки угруповань «ЛНР» і «ДНР» ще у 2015 році започаткували так званий «Республіканський футбольний союз».
Чемпіонати з футболу між собою
Ілюзію існування футболу в окупації активно підтримують підконтрольні бойовикам телеканали. Насправді ж існують півтора десятка футбольних команд з назвами на кшталт «Оплот Донбасу», «Перемога» і «Спартак». Набирали в них усіх охочих: від юних хлопців, які тільки починають грати, до любителів поганяти м’яча з друзями на вихідних.
На практиці ж команди угруповань «ЛНР» і «ДНР» змагаються лише між собою, тому що великий футбол для них закритий. Міжнародий матч для них може відбутися хіба що з футболістами невизнаних Абхазії і Осетії.
Для тих спортсменів, які вибрали прапори угруповань «ЛНР» та «ДНР», немає майбутнього в українському спорті. Але, незважаючи на таку ізольованість, на вулицях окупованого Донецька зустрічаються й ті, хто впевнений: зараз на окупованих територіях зі спортом навіть краще, ніж було до війни.
«Більш просунутий, звичайно. «При Україні» якось все тихо було, а зараз більше різноманітних єдиноборств, просуваємося, звичайно, у цій сфері. Зараз доступнішими стали, наприклад, басейни», – каже мешканець Донецька.
Окупована частина Донбасу і порожні трибуни
Порожні трибуни навіть під час так званого «Супер кубка Донбасу» – тут тепер звичне видовище. Спортивні аналітики впевнені: доти, поки Донбас залишатиметься окупованим, у місцевого спорту перспектив немає.
Футбол з невизнаних «республік» залишається невизнанимАртем Франков
«Ми всіляко прагнемо до того, щоб політика мінімально впливала на футбол, на спортивні події і взагалі на те, що пов’язано з розкішшю людського спілкування, з щирими емоціями і так далі. Але цього не буває. Футбол з невизнаних «республік» залишається невизнаним», – каже член виконкому ФФУ і головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков.
Але, попри це, ватажки угруповань бойовиків продовжують використовувати спорт і спортсменів у пропагандистських цілях.
«До самої смерті ми завжди будемо прихильниками фізкультури і спорту. Щоб наші спортсмени могли гідно виступати і про нас дізнався світ», – заявляв ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: