Держвиконавця треба мотивувати – Мін'юст про мільйонні винагороди працівників

Гості передачі «Ваша Свобода»: Сергій Шкляр, заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби; Сергій Власенко, народний депутат України (телефоном); Михайло Головко, народний депутат України (телефоном); Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine (телефоном).

Мільйонні статки на державній службі. Повідомлення засобів масової інформації про те, що лише за два місяці 2017 року вісім чиновників Міністерства юстиції України отримали винагороди більш як на 23 мільйони гривень, викликало широкий суспільний резонанс і обурення, порівняння із зарплатами в державному секторі, пенсіями тощо. У той час, як уряд відшукує додаткові кошти на оплату лікування важкохворих за кордоном, та й саме Міністерство юстиції скаржиться на недофінансування й низькі зарплати у пенітенціарній системі, – у державній виконавчій службі того ж Мін'юсту можна заробити понад 7 мільйонів гривень на місяць. У самому міністерстві пояснюють: йдеться не про премії з держбюджету, а винагороду як відсоток від виконання судових рішень.

Ваша Свобода | Мільйонні винагороди Мін'юсту: де розумні межі мотивації чиновників?

Юрій Матвійчук: Пане Шкляр, які правові підстави для таких великих виплат держслужбовцям?

​Сергій Шкляр: Підстава – це постанова Кабміну і наше профільне законодавство, яке встановлює стягнення виконавчого збору. Стягуючи кошти на рахунок стягувача, державні виконавці завжди стягували 10% виконавчого збору. І ці 10% попадають до держбюджету. Це плата за послуги, умовно кажучи, і умовна санкція для боржника. З тих 10%, які стягуються додатково з боржника, попадають у держбюджет, 5% залишаються у бюджеті і 5% повертаються у наш фонд, який є у Державній виконавчій службі. З цього фонду кошти використовуються для матеріально-технічного забезпечення Державної виконавчої служби, яка зараз у складі Мін'юсту, у тому числі для виплати винагород.

Винагорода у різні часи теж виплачувалася. Єдине, що раніше була обмеженою або виплачувалася у вигляді якихось премій. Після того, як були прийняті нові профільні закони, які націлені на ведення змішаної системи рішень в Україні, які вже запрацювали, була прийнята постанова Кабміну в 2016 році, яка врегулювала питання виплати винагороди. Відповідно до цієї постанови, приватні виконавці, які вже почали працювати, отримують 10% без обмежень, державні виконавці – 2%, плюс 0,5% отримує керівник кожного підрозділу виконавчої служби за умови виконання всім підрозділом певних критеріїв, які досить важкі. Це не є премія. Ця винагорода не виплачується раз на місяць. Це так порахували. Виплачується вона лише у тому випадку, коли є фактично стягнуті кошти.

Сергій Шкляр

– Завдяки ЗМІ дізналися про вісьмох таких держслужбовців. Скільки таких загалом працює у виконавчій службі? Скільки впродовж року вони можуть зробити таких чи подібних стягнень? На які суми?

​Сергій Шкляр: Є вакансії. По штату працює 5700 державних виконавців по Україні. Біля ще 2 тисяч – це допоміжний персонал. За штатною чисельністю у нас 8086. У минулому році винагорода почала працювати з 5 жовтня. Лише за цей період ми стягнули 270 мільйонів гривень додатково, які не були заплановані. У цьому році ми вже стягнули 470 мільйонів. До кінця року, я думаю, стягнемо, можливо, 800 мільйонів, а може, й мільярд.

Така винагорода, такі фонди були у податкової, на митниці, в Антимонопольному комітеті і в інших органах. Це не наше ноу-хау. Мотивація у відсотках – це нормальна практика, в тому числі й для інших країн.

У нас невиконання в примусі є (це в центральному апараті) мільярдні борги. Не мотивувати належним чином виконавця, а зарплата у нього невелика, тобто оклад держвиконавця – 2 тисячі гривень – з усіма преміями і надбавками, за вислугу і таке інше максимально керівник області може отримати 8 тисяч гривень.

– Пане Власенко, на Вашу думку, правильна схема, коли людина більше працює, приносить дохід у держбюджет, то й більше заробляє?

Сергій Власенко

​Сергій Власенко: Схема, яку ви зараз обговорюєте, про інше. Державний службовець, виконуючи свій державний обов’язок, говорить: дайте мені долю! Я прочитав нещодавно статтю Юлії Мостової, коли вона сказала, що президент Порошенко народився під знаком «Жадниє Вєси». Я бачу ці «жадниє вєси» всюди.

Така ж ситуація була в податковій, коли вони отримували 20% від того, що вони донараховували. Вони приходили до людей, малювали зі стелі штрафи, після цього, підморгуючи, казали: ну добре, заплатіть половину! І з цього отримували 20%! Це абсурдна ситуація!

З другого боку, абсурдною ситуацією є те, про що сказав пан Шкляр, що не може бути зарплата 2-3 тисячі гривень. Але треба для всіх зробити нормальну зарплату. Я знаю пана Шкляра як дуже гарного і фахового комерційного юриста. Але комерційний юрист і державник – це трошки інші речі. Якщо при власній фірмі виплачуються якісь відсотки юристам, які займалися роботою, то це справа бізнесу. Але є державні функції, які держава повинна виконувати й забезпечувати! І за це люди отримують зарплату. Як стимулювати людей? Ну, не хочуть вони працювати за 8 тисяч гривень – хай звільняються, йдуть з роботи і звільняють ці місця. Але я щось не бачу лавини звільнень з виконавчої служби.

– Пане Головко, на Вашу думку, де межа тієї винагороди чиновнику, яка стимулювала б його до роботи, гарантувала б убезпечення від корупції і водночас якось співвідносилася з економічним станом держави?

​Михайло Головко: Насправді ми перейшли межу абсурду. Тому що виходить... якийсь державний рекет. Стимулюємо держчиновників вибивати кошти. У нас були створені і колекторські фірми, тепер уже виконавчій службі дали такі повноваження – від відсотку отримувати премію. Замість того, щоб хорошим працівникам, які якісно виконують свою роботу, виплачувати премії, добавки, інші винагороди, вони банально поставили на відсоток. Як це має виглядати? Мають у спортзал ходити, «груші» бити, тренуватися перед тим, щоб потім з грізним виглядом змушувати боржників сплачувати ті борги? Це виглядає якось дико!

Ми йдемо успішно до знищення функції держави. Ми сформували державу-рекетира.

​Сергій Шкляр: Мін'юст уже звернувся з ініціативою внесення змін до цієї постанови, де винагорода держвиконавця буде обмежена 2%, але не більше від 200 прожиткових мінімумів. На даний час – це понад 300 тисяч. Це приблизно дорівнюватиме зарплаті судді нового ВСУ з усіма надбавками.

– Пане Юрчишин, на Вашу думку, чи можливе здійснення радикальних реформ в Україні без високих зарплат і фінансової мотивації конкретних виконавців?

Ярослав Юрчишин

​Ярослав Юрчишин: Без фінансової мотивації – однозначно ні. Високість зарплат – це дуже відносне поняття... Чи нам дешевше заплатити відсоток, хай високий, службі, яка поверне кошти, тобто приведе рішення суду в дію, матиме нормальну фінансову мотивацію чи відмовитися від цих коштів, розуміючи, що відсоток буде достатньо високим? Ми, як держава, зацікавлені в першому.

Дуже багато речей, які правильні, викликають суспільне обурення. Наприклад, адекватні зарплати державних чиновників. Їх треба скоротити, але мають отримувати зарплату дещо вищу середньої, щоб на держслужбу йшли не лише ті люди, які розуміють держслужбу, як вид бізнесу... Це однозначно не вирішить корупційні зловживання.