Російський соціолог Сергій Белановський кілька днів тому опублікував у Facebook «Серпневі тези», у яких, зокрема, стверджує, що «епоха Путіна завершується». Детальніше він пояснив це в інтерв'ю Радіо Свобода.
– Що таке епоха Путіна? Це епоха, коли людина, будучи стурбованою геополітичним збиранням «російських земель», врешті-решт довела справу до війни, почала брязкати зброєю на весь світ. Навіщо це треба робити – незрозуміло.
Чому я вважаю, що епоха Путіна закінчується? Вперше, коли він два терміни відпрацював президентом, а потім порекомендував Медведєва, практично вся еліта середнього рівня – управлінці, керівники, бізнес і так далі – була впевнена, що Путін повернеться до влади, ба більше, що він і за часів Медведєва буде де-факто президентом. І загалом схвалювали: Путін – мужик, крутий і так далі.
З точки зору віку Путін підійшов до межі
Чим сьогоднішня ситуація відрізняється? По-перше, суто фізично, з точки зору віку Путін підійшов до межі. У 2024 році йому буде 72.
– Еліта вже не так згуртована навколо Путіна, починає списувати його з рахунків?
Я думаю, що він твердо вирішив піти
– Я думаю, що всім зрозуміло, що Путін йде. Можливо, він і боїться, я припускаю, але всидіти після 2024 року, тим більше повторити трюк з наступником, тобто на 6 років посадити когось, 72 плюс 6 – це 78, а потім 78 плюс 6 – це буде вже 84, забагато. Я думаю, що він твердо вирішив піти. Звичайно, йому хотілося б, щоб це минуло гладко, безпечно в особистому плані. Наскільки це вдасться, я не знаю.
Знову буде розіграний варіант «наступника»
Але якщо він вирішив піти, виникає питання, що робити далі. Думаю, вся еліта консолідована в тому, що вільних виборів допускати не можна, контроль над ситуацією в країні буде втрачений. Отже, знову буде розіграний варіант «наступника». І тут ключова теза: якою б людиною не був цей наступник, яким би доречним він не здавався еліті, він не буде другим Путіним. Раз так, то авторитет влади неминуче впаде. А у суспільства накопичилося дуже багато запитань.
– Ви свого часу досліджували настрої на початку 2010-х років, тоді прогнозували політичну кризу. Зараз ми бачимо щось схоже: з'явилося нове покоління, ще на покоління молодше за тих, хто виходив на вулицю на початку 2010-х. Я розумію, Ви не проводили спеціальних досліджень, але з Вашої точки зору, Путін для нього може зберігатися як привабливий диктатор?
– Я думаю, він їм байдужий. Що стосується того дослідження, я не можу сказати, що воно було виключно про молодь. Протягом багатьох років на адресу Путіна були виключно позитивні висловлювання. Питання про те, чи не час його змінити, викликало страх – на кшталт краще не треба. І раптом з якогось моменту в фокус-групах просто замиготіли висловлювання, причому на той момент вони не були злісними, – мовляв, щось засидівся Путін, треба і честь знати, треба, щоб була якась змінюваність влади. Начебто ми не за царату живемо, суспільство у нас демократичне.
Думаю, років за три Путіну треба висунути наступника на посаду голови уряду і поступово віддавати йому справи
У ситуації з Медведєвим було очевидно, що за Медведєвим стоїть Путін, тому Медведєва оголосили в останній момент. Зараз ситуація інша. Я схильний думати, що за два-три роки (до закінчення терміну Путіна) цього наступника треба ставити прем'єр-міністром, іншого варіанту просто немає, – забезпечити хоча б видимість спадкоємності, люди повинні до нього звикнути, у нього повинен якийсь рейтинг набратися. Думаю, років за три Путіну треба висунути наступника на посаду голови уряду і поступово віддавати йому справи, тобто ми все частіше повинні бачити не Путіна, а вже цього наступника.
Наступник, до речі, може бути людиною цілком нормальною, це може бути навіть хороший управлінець, це може бути навіть людина, яка володіє певною харизмою, але технократ. Тут є певна дилема, кого призначить Путін, силовика чи цивільного мирного технократа. Якщо призначить силовика – силовик теж може бути нормальний, але настане час рано чи пізно, коли він віддасть наказ використовувати силу, і країна йому цього не пробачить. А технократ не застосовуватиме силу. Якщо силовик, умовно кажучи, розжене демонстрацію і посадить якогось лідера, то технократ постарається цього уникнути, можливо, навіть запросить того поговорити.
Думаю, фактична свобода буде зростати
У кращому випадку цей наступник просидить наступний цикл, але подальші вибори, напевно, будуть вільними. Або треба таку тоталітарну систему влаштовувати, що доведеться довести чисельність табірного населення до сталінської норми. Але навіть Сталіну для того, щоб побудувати свою систему, треба було близько 10 років. Мені важко повірити в такий сценарій. Я думаю, фактична свобода буде зростати. І потім, є вибори до думи, є регіональні вибори, я думаю, що несистемні політики почнуть набирати силу. І страшне недопрацювання Путіна: він частково дозволив, частково просто сприяв ідеалізації радянського минулого, я б сказав, навіть крайніх соціалістичних ідей, замість того, щоб допомогти суспільству цього позбутися. Якщо на цій хвилі прийде до влади хтось, хто вчинить націоналізацію. 1917 рік показав, що коли прогнали «буржуїв», буквально через кілька днів шахти виявилися затопленими, виробництво зупинилося і так далі. У нас є система підприємств, зрозуміло, що ними треба якось грамотно керувати. Крайні ліві і на Заході є, але в дуже невеликій кількості. У нас вони можуть захопити серйозний сегмент електорату саме тому, що влада нічого не зробила в цьому питанні.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода