Чи зупинять санкції США «Північний потік-2»?

Новий пакет санкцій проти Росії, який 27 липня підтримав Сенат США, може загальмувати, а то й унеможливити реалізацію російських енергетичних проектів у Європі, такої думки дотримуються українські експерти й частина депутатів парламентської більшості. Передовсім ідеться про будівництво газогону «Північний потік-2», який в Україні та в частині держав ЄС назвали шкідливим для енергетичної безпеки регіону. Україна, яка заробляє близько двох мільярдів доларів на рік на транзиті російського газу, у разі розширення «Північного потоку» може втратити більшість цих доходів, попереджають експерти.

Утім, частина фахівців стверджують, що американські санкції щодо російських газогонів є не так захистом інтересів країн Східної Європи, як проявом боротьби за ринок газу ЄС, у якій США та учасники «Північного потоку-2» мають протилежні цілі та інтереси.

​

Протидія енергетичному проекту «Північний потік-2» згадується як одна з цілей американської політики в тексті закону про санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї, який 27 липня підтримав Сенат США 98 голосами зі 100. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп наразі не підписав цього закону, але Конгрес має достатньо голосів , щоб подолати можливе вето, відтак значна частина українських та західних експертів сприймають новий пакет санкцій як даність.

Закон про антиросійські санкції, з одного боку, позбавляє президента США Дональда Трампа можливостей їх пом’якшувати, з іншого – загрожує штрафами компаніям, які долучаються до проектів, російська частка в них становить щонайменше 33% акцій.

Нині під цю норму підпадають німецькі компанії Uniper і Wintershall, австрійська компанія OMV, французька Engie та англо-нідерландська компанія Shell, які долучилися до російського проекту з будівництва газогону «Північний потік»-2 з Росії до Німеччини дном Балтійського моря.

Через цей та подібні факти новий пакет санкцій у ЄС оцінюють неоднозначно. Так, під час розгляду цього законопроекту в Конгресі США в Єврокомісії заявили, що стурбовані можливим впливом цих санкцій на всю енергетичну безпеку європейської співдружності.

«Ми стежимо за цим процесом із деяким занепокоєнням щодо енергетичної незалежності та інтересів енергетичної безпеки Європейського союзу», – сказав представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас.

А голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер засумнівався у єдності Європи та США щодо політики санкцій проти Росії за її збройну агресію в Україні.

«Єдність країн «Групи семи» щодо санкцій і тісна координація між союзниками є основою для забезпечення повної реалізації Мінських угод. Законопроект США може мати непередбачені однобічні наслідки, які впливають на інтереси енергетичної безпеки ЄС. Тому сьогодні Єврокомісія зробила висновок, що якщо наші занепокоєння будуть недостатньо враховані, ми будемо готові належним чином відреагувати», – зауважив посадовець.

«Північний потік-2» має на меті лише завдати шкоду українській економіці – депутати й експерти

Між тим, представники низки країн Євросоюзу, серед яких і держави Східної Європи, висловили протилежну думку щодо «Північного потоку-2» та санкцій проти нього.

Відтак останні заяви Єврокомісії відображають думку не всього ЄС, а лише вигодоотримувачів від будівництва російського газогону, заявила у розмові з Радіо Свобода депутат Верховної Ради України від «Народного фронту», голова підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Наталія Кацер-Бучковська.

За її словами, два газогони, що діють в обхід України ,– «Північний потік-1» та «Опал» – завантажені лише наполовину. Це свідчить про те, що продовження «Північного потоку» економічно не доцільне і має на меті лише завдати шкоду українській економіці й економіці країн Східної Європи. «Цивілізований світ розуміє, що це абсолютно заполітизований проект Росії, який має на меті позбавити Україну транзитного потенціалу. А також мати геополітичний інструмент впливу на Європу в тому числі. Тому санкції, які запропонували Сенат і Палата представників США, є логічними, і вони дадуть у перспективі можливість зупинити будівництво цього політично мотивованого проекту «Газпрому», – наголошує Наталія Кацер-Бучковська.

Напередодні та під час голосування за новий пакет санкцій США проти Кремля проект цього документа схвально оцінювали українські політики, серед яких і перші особи держави.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар у коментарі Радіо Свобода нагадує, що морську частину «Північного потоку-2», який зачіпають нові санкції, ще не починали будувати: Росія нині прокладає лише свою частину газогону суходолом. Найближчий місяць виявиться показовим, оскільки ЄС може сформувати спільну позицію щодо американських санкцій, і не виключено, що проект повністю згорнуть, прогнозує Михайло Гончар.

«Розглядаючи та ухвалюючи цей закон, у США виходили, зокрема, і з того, що Росію треба зупинити в її агресивних експансіоністських діях: як проти України, так і в країнах Європейського союзу. У ЄС цього поки що не розуміють, у багатьох країнах, на жаль, побутує уявлення, що в Україні має місце якийсь «внутрішній конфлікт» і що бізнес із Росією від цього не повинен страждати», – констатує аналітик.

Михайло Гончар

У перспективі, не виключає Михайло Гончар, для стримування агресії Росії США можуть вдатися до фактичного нафтового й газового ембарго як крайнього заходу, коли під санкціями опиняться не лише інвестиції, а й сам факт транзиту чи купівлі російських енергоносіїв. Але, уточнює аналітик, в арсеналі Заходу ще залишаються інші невикористані потужні важелі впливу на Кремль.

Утім, енергетичний експерт Геннадій Рябцев закликає не переоцінювати проголосований Сенатом пакет санкцій. На думку аналітика, можлива ситуація, що президент США таки спробує накласти вето на документ або ж американці знайдуть компроміс із західними партнерами, зацікавленими у новому російському газогоні в Балтиці.

Сенат США 27 липня майже одностайно проголосував на підтримку нових санкцій проти Росії. Законопроект, який надійшов із Палати представників, підтримали 98 законодавців, проти були двоє. Нині ж президент США Дональд Трамп має 10 днів, щоб або підписати його, або ветувати.

Як ідеться в законопроекті, санкції спрямовані на те, щоб покарати Росію за ймовірне втручання у вибори, за агресію в Україні та підтримку сирійського уряду в кривавій громадянській війні.

Якщо Трамп вирішить скористатися правом вето, очікується, що обидві палати Конгресу США зможуть це вето подолати.

Зі свого боку президент Росії Володимир Путін 27 липня заявив, що Москва вдасться до заходів у відповідь на нові санкції, бо, за його словами: «неможливо безкінечно терпіти хамство щодо нашої країни». Після цього у Кремлі повідомили, що вимагають зменшити кількість працівників американського диппредставництва в Росії і що конфісковують частину його майна.