Битва за медреформу: чи є в парламенту шанс знову провалити голосування?

Долю медичної реформи вирішуватимуть у Верховній Раді 6 червня. Ініціативи Міністерства охорони здоров’я в травні не здобули депутатської підтримки навіть для внесення до порядку денного. Проте ситуація може кардинально змінитися, адже не лише громадськість, а й президент закликав парламент розглянути запропоновані законопроекти. Наскільки це допоможе просунутися в реформуванні медицини та чому ініціативи Супрун викликають такий супротив?

«Ми повинні перестати брехати, що медицина в Україні є безкоштовною», – наголошує виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Законодавчими ініціативами Супрун та її команда пропонують затвердити, які послуги на 100% оплачує держава, а за які доплачуватиме пацієнт. Законопроект № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» є основним серед запропонованих.

Мета медреформи – зміна механізму фінансування медичних послуг

На першому етапі втілення реформ в МОЗ пропонують на 100% за рахунок держави фінансувати: надання екстреної допомоги, первинної допомоги (на рівні сімейного лікаря) та паліативної допомоги (знеболення для невиліковно хворих).

Метою законопроекту є зміна механізму фінансування медичних послуг та лікарських засобів. Новий механізм передбачає принцип «гроші ходять за пацієнтом», як пояснюють розробники. Фінансування лікарень та зарплата лікарів залежатиме від кількості пацієнтів та угод, які пацієнти укладатимуть із лікарями напряму.

Уляна Супрун зазначає, що українці сплачують податки, але не бачать ефекту, адже мають додатково оплачувати як послуги лікарів, так і витратні матеріали й ліки.

«Це велика проблема в Україні, бо ми брешемо. Ми кажемо, що медицина є безкоштовною, а вона такою не є. Ми всі платимо за все. Замість того, щоб собі брехати і казати, що ми маємо безоплатну медицину, говорімо правду: ми маємо кошти в державному бюджеті, які неефективно використовуються. Ми пропонуємо систему, де кожен з нас матиме гарантовано допомогу на первинній ланці, екстрену та паліативну допомогу безкоштовно. Коли ми йдемо в лікарню, то багато послуг будуть надаватися безкоштовно, а будуть і такі, де треба буде доплатити, бо держава не має досить коштів», – зазначає виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я.

Згідно з проектом, державою будуть передбачені субсидії для тих, хто не зможе доплачувати за якісь медичні послуги, а також розроблені окремі програми, як, наприклад, для бійців АТО, за якими вони не будуть сплачувати за послуги взагалі, пояснює Уляна Супрун.

Законопроект передбачає створення нового органу – Національної служби здоров’я України, яка має виконувати функції як страховика, так і замовника медичних послуг, а також контролю за їхнім виконанням відповідно до договору.

Супротив та підтримка

У травні запропоновані законопроекти не набрали голосів у Верховній Раді для включення до порядку денного. Розгляд пакету законопроектів не підтримали фракції «Блоку Петра Порошенка», Радикальної партії та «Батьківщини».

Найбільшої критики ініціативи МОЗу зазнали від профільного комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я.

Олег Мусій, народний депутат (позафракційний), заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я і колишній голова МОЗ (звільнений із посади за звинуваченнями у провалі роботи і корупції), зокрема, зазначив, що має власні законопроекти, альтернативні до запропонованих. А урядові ініціативи він звинуватив у намаганні створити «корумпованого монстра».

«Я особисто, наш комітет і більшість парламентарів за таку медичну реформу, яка збереже здоров’я українців. Медична допомога має бути доступною і якісною, права та інтереси пацієнтів і лікарів – забезпеченими. Саме на це спрямований пакет наших законопроектів. Авантюри МОЗ підтримки в парламенті не матимуть», – вважає Олег Мусій.

2 червня на Національній Раді реформ президент Петро Порошенко звернувся до парламенту із закликом розглянути доопрацьовані законопроекти до завершення поточної сесії.

Після цього дещо змінилася риторика і голови профільного парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець. На спільному брифінгу із Уляною Супрун вона наголосила, що на Нацраді реформ у законопроект були запропоновані деякі зміни, був знайдений компроміс по певних питаннях.

«З нетерпінням очікуємо на доопрацювання пакету законопроектів і з нетерпінням очікуємо на внесення його в парламент. В цьому законопроекті зафіксовані значно більш реалістичні терміни виконання, зафіксована можливість пілотного втілення: не відразу закривати всю країну, а пробувати в пілотному регіоні чи в пілотних закладах», – зазначає голова профільного парламентського комітету.

В перебігу узгодження із законопроекту були вилучені питання медичного страхування, зазначила Ольга Богомолець. Щодо медичного страхування будуть розглядати окремий законопроект, зазначила вона,

Тож 6 червня депутати знову голосуватимуть за внесення до порядку денного пакету законопроектів, а саме № 6327 та № 6329.

Міністерство охорони здоров’я заручилося не лише підтримкою президента та уряду. Активну агітацію за медреформи проводять і представники громадськості та самі лікарі. До кампанії на підтримку ініціатив МОЗу долучились представники пацієнтських та антикорупційних організацій, які в день голосування планують акції під Верховною Радою.

Висловився на підтримку реформ і відомий доктор Євген Комаровський.

«Я бачив, що деякі політичні сили не дали за розгляд медреформи жодного голосу. Пояснюю вам та вашим виборцям, у чому ваша помилка. Вносяться законопроекти, з якими ви категорично не згодні. У вас є інший погляд на реформу охорони здоров’я. Ви аналізуєте помилки, пропонуєте альтернативи чи покращення. І лише так, в публічній дискусії, народжуєте істину. Але не говорити про це взагалі – це політична імпотенція. Якщо вам немає чого сказати, то що ви там, у Раді, робите?» – зазначає він на своїй сторінці у Facebook.

Чи є в депутатів можливість не підтримати законопроекти?

Узгоджені законопроекти із підтримкою президента мають всі шанси на ухвалення, зазначає політолог Володимир Фесенко.

«84% президентських законопроектів проходять через парламент. Це не гарантує всіх голосів фракції. Як ми знаємо, там є внутрішня опозиція, є і опоненти до виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я всередині фракції, тому не буде повної підтримки. Але вийти на показник 100 голосів – цілком ймовірно. А далі вже питання техніки переговорів та узгодження», – переконаний політолог.

Підтримка президента може мати вирішальну роль, адже головний спротив йшов саме з боку депутатів «БПП», наголошує Володимир Фесенко і пов’язує це з «лобістськими іграми».

Політична карикатура Євгенії Олійник

Віктор Небоженко вважає, що публічна підтримка Петром Порошенком медичної реформи зможе вплинути на включення законопроектів до порядку денного, але далі розгляд ініціатив затягнеться. Адже депутати вже починають підготовку до виборів, і особливо мажоритарників переконати буде важко, вважає політолог.

«Всі бояться, що зараз відбудеться оголення сільської місцевості і медичне обслуговування сильно погіршиться через перебудову», – зазначає він.

Таким чином, депутати переживатимуть за потенційні голоси зі своїх округів, що зіграє не на користь підтримки медреформи. Віктор Небоженко зазначає, що в парламенті відбувається більше боротьба власних інтересів депутатів, аніж робота на майбутній результат у галузі реформ.

Ще однією перешкодою на шляху ухвалення пакету медичних законопроектів є особисте ставлення частини депутатів до Уляни Супрун, зазначають політологи.

Це проблема політико-психологічна, зазначає Фесенко. Профільний комітет парламенту проти будь-яких ініціатив із боку міністерства – це боротьба амбіцій, бажання зберегти свій особистий вплив у галузі, свій авторитет у відомстві, пояснює він. Уляні Супрун не вдалося встановити конструктивні стосунки із керівництвом парламентського комітету і з багатьма впливовими гравцями в галузі, бо вона в цьому сенсі не стільки політик, скільки адміністратор, і вона не хоче домовлятись, вважає політолог.

Як раніше зазначали ініціатори медичної реформи, якщо парламент ухвалить запропоновані законопроекти, то вже з 1 липня було б можливо робити перші кроки до втілення її в життя.