Як легалізувати ветеранів-добровольців

Київ – З перших днів військової агресії Росії проти України сотні тисяч українців, не чекаючи призову, пішли на схід обороняти країну. Вчорашні інженери і перекладачі, правники й бізнесмени єднались у добровольчі батальйони, щоб підтримати тоді ще слабку армію і закрити собою «дірки» на першій лінії оборони. Сотні загиблих, тисячі поранених, десятки тисяч тих, хто увійшли до офіційних підрозділів Збройних сил та Національної гвардії України – і тисячі тих, хто продовжує захищати Україну у складі «добробатів». Захист прав добровольців, визнання їхніх військових заслуг перебуває під опікою ветеранських організацій, волонтерів і місцевих органів самоврядування.

«Я йду на передову Україну боронити, а не статуси заробляти» – ці слова волонтери і журналісти часто чули з вуст бійців добровольчих батальйонів. Але минав час – і добровольці, повертаючись додому, опинялись сам-на-сам із проблемами, пов’язаними з лікуванням та соціальною адаптацією. Адже без довідки або іншого підтвердження про участь у бойових діях вчорашні добровольці не мали підтримки з боку держави – на відміну від тих, хто служив у Збройних силах, Національній гвардії, спецпідрозділах України.

Про це Радіо Свобода розповідає колишній керівник оперативного відділу контррозвідки у Добровольчому українському корпусі «Правий сектор» Інна Грищенко.

«У мене є багато побратимів, які тяжко поранені та яким це (статус – ред.) дійсно дуже потрібно, тому що у них жодного соціального статусу немає. Вони не можуть безкоштовно лікуватись, вони не можуть поїхати на реабілітацію, не можуть отримати виплати. Це я кажу про живих, а є ж сім’ї загиблих бійців, яким теж потрібен якийсь захист. А статус для мене? Та у мене і так все гаразд», – каже Грищенко в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Верховна Рада ще у квітні 2015 року ухвалила зміни до чинного законодавства, розширивши коло осіб, які мають право отримати статус учасника бойових дій. Так, змінений (доповнений) закон надає таке право, серед інших, особам, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в АТО. Але – статус можна отримати за умови, що пізніше ці добровольчі формування були включені до складу Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ чи Національної гвардії України. На сьогодні, як повідомила в інтерв’ю для Радіо Свобода експерт Служби соціального захисту «добробатів» Анастасія Римар, народні депутати розробили низку законопроектів, але наразі парламентарям бракує політичної волі бодай для розгляду цих документів. І тому заяви про підтримку оборонців України з вуст політиків мають «декларативний характер», вважає Римар.

«Народні обранці вважають, що це (легалізація добровольців – ред.) не є важливим чи то нагальним питанням. Немає навіть групи депутатів, до яких можна звернутись з тим, щоб Рада врешті ухвалила це рішення. У Верховній Раді є кілька законопроектів, які лежать з 2015 року, але вони не проходять комітети й ніхто ними не займається», – каже Римар, яка брала участь у розробці рішення Київради про соціальний захист добровольців.

​Інна Грищенко у свою чергу зауважує: на перешкоді підтримки «добробатів» на всеукраїнському рівні – брак матеріально-фінансової бази та політичної волі з боку влади.

«Добровольців же теж не мало, це таке серйозне навантаження на нашу соціальну сферу. Ну і, в основному, добровольці – це хто? Це патріоти, які здатні щось змінювати, які знають, як то робити, які то вміють робити. І їх визнати на офіційному рівні? Я думаю, то владі «стрьомно», – вважає Грищенко.

Легалізація і допомога добровольцям лягла на місцеві бюджети – правники

На сьогодні проблему легалізації й відповідної підтримки ветеранам-добровольцям вирішують місцеві органи самоврядування. У більшості обласних центрів і на місцевому рівні ці питання проголосували депутати відповідних рівнів, а 1 червня таке рішення ухвалила Київська міська рада.

КМДА проголосувала за законопроект щодо зрівняння у правах добровольців і бійців ЗСУ (відео)

​Тож добровольці-кияни мають такі ж соціальні права і пільги, як і учасники АТО з підрозділів Збройних сил, СБУ, прикордонної служби і Національної гвардії України.

Місцеві органи влади мають право вирішувати проблеми, пов’язані з офіційним визнанням і наданням допомоги учасникам АТО, завдяки децентралізації, наголошує правник з неурядової правозахисної «Юридичної сотні» Віктор Пальнюк.

«У нас завжди – проблема у фінансуванні. У нас останнім часом є велика кількість людей, котрі взяли участь в АТО й отримали статус учасників бойових дій. Але багато й невизнаних, це якраз бійці добровольчих батальйонів. А оскільки ця проблема існує й вона не вирішена, то місцеві (органи влади – ред.) самі ухвалюють відповідні рішення», – пояснює Пальнюк у розмові з Радіо Свобода.

За соціально-економічної кризи, з одного боку, і зростання кількості учасників АТО, з іншого, урядові важко знайти кошти для підтримки добровольців на державному рівні, вважає Пальнюк.

«Конституція забороняє існування не передбачених законом формувань» – Тимчук

Народний депутат, військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що для надання статусу учасника бойових дій ветеранам-добровольцям законодавці мають змінити окремі положення Конституції України.

«Конституція у нас прямо забороняє існування не передбачених законом формувань, і, щоб легалізувати добровольчі батальйони, треба вносити зміни до Конституції, повністю переписувати її в частині силового сектору», – зазначив раніше Тимчук в інтерв’ю для Радіо Свобода.

На думку експерта, одним із шляхів розв’язання проблеми з легалізацією добровольців є їхній перехід до складу Збройних сил або Національної гвардії України – так, як це зробила більшість добровольчих з’єднань, сформованих навесні-влітку 2014 року. На сьогодні лише батальйон «ОУН» і ДУК «Правий сектор» залишаються поза офіційними збройними або гвардійським підрозділами, зауважує Тимчук.