Санкції впливають на поведінку Путіна на Донбасі – Безсмертний

Гості передачі «Ваша Свобода»: Ігор Козій, військовий експерт; Роман Безсмертний, колишній представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську.

Ваша Свобода | Відхід Путіна з Донбасу

Цілодобові обстріли, інтенсивний вогонь, зокрема з використанням 120-міліметрових мін, поновлення боїв у районі Донецького аеропорту. На думку деяких експертів, бойовики здійснюють, так би мовити, «алепізацію» Авдіївки біля Донецька, досвід, втілений недавно Росією у Сирії. Тим часом президент України Петро Порошенко розмірковував із канцлером Німеччини Ангелою Меркель, як мотивувати Москву виконувати «Мінськ», і висловлював сподівання на активізацію «нормандського формату».

Олександр Лащенко: Пане Безсмертний, яка перспектива мінського процесу? У зв’язку з переговорами Порошенко-Меркель ніби оптимістичні прогнози видаються, згадують нового президента Франції, нового члена «Нормандської четвірки».

Роман Безсмертний: Події на лінії зіткнення на Донбасі і зовнішньополітичні, здійснені президентом України, кроки, які робить і збирається робити Путін, анонсований візит до Парижа – все це підготовка, екстраполяції на найближче зібрання на Сицилії «Великої сімки». Під час розгляду ключових питань там ( а вони, на щастя чи на лихо, будуть стосуватися Євразійського регіону) і буде викладатися ініціатива і позиція і української, і російської сторони. Там буде вирішуватися і доля «нормандського формату», і доля мінського процесу. Остаточна крапка буде поставлена у липні, коли в Гамбурзі збереться «Велика двадцятка». Багато говорять про можливу зустріч там президентів Трампа і Путіна. Але основні події почнуть розгортатися після зібрання «Великої сімки».

Роман Безсмертний

Виходячи з того, як розгортаються події на лінії зіткнення, очевидно, що це маневри. І суть маневрів з російського боку – це показати певне затишшя. Але на цьому фоні, на фоні внутрішніх проблем, які є в Росії, Росія готується до загострення. Цей маневр, це спроба «замилити очі» всім учасникам перед «Великою сімкою», щоб спробувати вплинути на ті рішення, які можуть бути ухвалені і на Сицилії, потім – на «Великій двадцятці». Росія накопичує сили, щоб іти на загострення.

«Головною скрипкою», яка буде далі вести цей процес, буде канцлер Німеччини. А її доля залежить від того, як закінчаться восени вибори. Україні треба найближчим часом здійснити цілий ряд дипломатичних зусиль, щоб заангажувати новообраного президента Франції. Від Франції в момент цієї паузи буде залежати дуже багато. Останні три місяці візити до Вашингтона і зустрічі з Трампом, держсекретарем міністра закордонних справ України колишніх і майбутніх посадовців (а такі зустрічі відбувалися) говорить, що йде пошук нової конфігурації «нормандського формату», модифікації мінського процесу і можливих документів та можливого пошуку участі в цьому процесі США. Україна тут має пропонувати своє бачення. Невипадково такою довготривалою була бесіда президента України і канцлера Німеччини.

– Пане Козій, влітку 2017 року можливий повномасштабний наступ на Донбас із боку Росії?

Ігор Козій: Якщо і буде повномасштабний наступ, то він здійснюватиметься не бойовиками, а регулярними частинами, підрозділами Збройних сил Російської Федерації. Але в цьому є певні сумніви. Ці сумніви базуються на тому, що економічно проводити серйозний повномасштабний наступ, щоб не понести певних політичних і економічних втрат для Російської Федерації, дуже важко на сьогодні. (Зараз на окупованій частині Донбасу – ред.) два корпуси, що оцінюється у 50 тисяч. Російська Федерація готується до чогось більшого. Чи на часі це «більше» сьогодні? Я не думаю. Якщо Путін дійсно ризикне на свою політичну перемогу, а вибори 2018-го, може спробувати щось таке зробити.

Ігор Козій

Разом з тим у Росії не проста з точки зору її активності ситуація не тільки в Україні, а й в інших місцях. На жаль, побачили не зовсім зрозумілу позицію США, коли зняли з посади Джеймса Комі. Є з цього приводу неоднозначна позиція Маккейна. Щось відбувається – до кінця не зрозуміле. Чи можуть у таких умовах США відігравати для України якусь серйозну, потужну позитивну роль, залишається питанням.

– Пане Козій, на чию користь протистояння у такій формі – так, без зміни лінії фронту, але щодня обстріли, гинуть люди – бойовиків і Росії, яка за ними стоїть, чи на користь Україні?

​Ігор Козій: Все залежить від керівництва тієї чи іншої країни. Якщо воно займає замість креативної позиції позицію базікання і забазікування ситуації, то нічого з цього не вийде. Треба проводити реформи. Не все так просто навіть зі Стратегічним оборонним бюлетенем. Ресурс, який повинен бути закладений для виконання документа, недостатній. Документ сам по собі дуже амбітний і незрозумілий.

Так ж ситуація, якщо візьмемо Річну національну програму (це з боку НАТО), як основний інструмент реформування Збройних сил, то зрозуміємо, що це знову набір гасел. На початку кожного рядка слово «реформа», однак починаєш пробувати поєднати організацію оборонного планування в системі безпеки і оборони зі звичайним стратегічним плануванням у системі держави – розумієш, що держава тільки починає розглядати питання середньострокового планування, і то не у всіх сферах.

Однозначно політичні сили несуть за це відповідальність. Петро Порошенко як Верховний головнокомандувач однозначно не може бути в стороні всіх цих процесів. Коли починає пропонувати щось суспільству, не знайшовши підтримки і ресурсів, то це виглядає більше, як блеф, ніж серйозний, потужний крок уперед.

– Пане Безсмертний, є бодай якісь формати, форми санкцій, що може зупинити агресора Путіна і примусити піти з Донбасу?

​Роман Безсмертний: Вже запроваджені санкції світом, Європою, США досить серйозно детермінують ситуацію в Росії і поведінку Путіна. Незважаючи на те, що позиція США проявляється і акцентується на сьогодні, у Кремлі сподіваються, що зустріч у Гамбурзі зможе якимось чином вплинути на ситуацію, між Путіним і Трампом будуть досягнуті домовленості і якимось чином Росія вискочить з-під відповідальності.

Однак США посилюють військову присутність в усьому світі, військово-політичну. З виборчої тези про можливість домовитися США перейшли до тези «визнання розбіжностей». Це означає, що у Вашингтоні взята пауза в районі рік-півтора, коли буде пошук відповіді на питання, як поводитися з Росією. Україні треба проявляти ініціативу в стосунках з ЄС, і США, вести за собою – тоді вдасться виграти двобій.