Парламент має розглянути реформу медицини. Що зміниться в роботі лікарів та чого чекати пацієнтам?

Міністерство охорони здоров’я передало на розгляд Верховної Ради законопроект, який повинен змінити медичну систему в Україні. Реформи торкнуться, зокрема, первинної медичної ланки. Як очікується, уже з цього року українці зможуть обрати свого сімейного лікаря та укласти з ним угоду. У відомстві обіцяють: обслуговування стане якіснішим, фінансування – прозорішим, а зарплати лікарів – вищими. Натомість самі медики з цього приводу налаштовані доволі скептично. Що зміниться в роботі лікарів та чого чекати пацієнтам?

Близько 26 тисяч гривень на місяць – такою буде зарплата сімейного лікаря разом з медсестрою, якщо вони обслуговують дві тисячі пацієнтів. Саме таку зарплату анонсували в Міністерстві охорони здоров’я після впровадження медичної реформи.

Напередодні відомство передало на розгляд Верховної Ради законопроект, у якому, зокрема, йдеться про фінансування первинної медичної ланки.

Головний принцип новації – гроші «ходитимуть» за пацієнтом. Якщо нині пацієнт прикріплений до поліклініки і кошти виділяються медзакладу, то після реформи лікарю платитимуть за кожного пацієнта окремо.

Очікується, що вже влітку українці мають обрати «свого» сімейного лікаря. І укласти з ним угоду, на основі якої нараховуватиметься зарплата лікарю.

Хто багато працює – багато заробляє

Міністерство охорони здоров’я створює умови для того, щоб хороший лікар заробляв більше: той, хто багато працює – багато заробляє, наголошує заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. Україна нарешті повинна зробити цей крок – від радянської системи фінансування до «здорових» ринкових відносин, додає він.

Це не лише змінить формат стосунків пацієнта і лікаря, а й переформатує навантаження медиків. «Подивіться, яку кількість часу забирає ходіння від будинку до будинку, заповнення тонн абсолютно непотрібної документації», – зауважує Лінчевський.

Для того, щоб це запрацювало – потрібне рішення Верховної Ради.

«Зараз м’яч на полі Верховної Ради. Очікується прийняття пакету законопроектів, котрі вперше в історії незалежної України докорінно змінять систему фінансування на ринку. Давайте відверто: за 25 років в системі охорони здоров’я не робилося нічогісінько. Косметичні зміни: поміняли шапочки, поміняли халати, поміняли бланки історії хвороби – на гірші, але принципових змін не відбувалося. Ми також будемо впроваджувати ті підзаконні акти, постанови уряду, накази міністерства, щоб це стало реальним», – каже Лінчевський.

Це спроба вивести на світло українську медицину

Новація змінює головне – принципи фінансування української медицини: гроші нараховуватимуться не за ліжко-місця, а за конкретно надані послуги. Це підвищить відповідальність лікарів та якість лікування, зазначає виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. Нарешті буде зрозуміло: які послуги оплачує держава, а за які пацієнт частково чи повністю має заплатити сам, додає експерт.

«Це вже такі чесні правила гри – держава показує на що в неї є гроші, а що пацієнт повинен оплачувати сам. Бо зараз у нас повний безлад в цьому: хтось за щось платить, невідомо скільки, куди ці гроші йдуть і так далі. Тобто все «вчорну». Зараз це така спроба вивести на світло нашу медицину», – зазначає Стефанишина.

Експерт сподівається, що це підвищить довіру до лікарів: «Бо зараз у нас така ситуація, що 52% українців взагалі не довіряють лікарям і ходять в інтернет або до друзів і знайомих для того, щоб зрозуміти свій діагноз і як лікуватися».

Змінюється філософія відносин пацієнта і лікаря

Це перша зрозуміла, етапна пропозиція реформи медицини, вважає голова парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк. Угода між лікарем і пацієнтом – це перш за все, зміна філософії відносин у медицині. Якщо зараз лікар пасивно чекає, що до нього прийде пацієнт, то після підписання угоди лікар волітиме тримати постійний зв’язок з пацієнтом. Передзвонити, порадити, підказати – вже не буде лише «мрією» пацієнта.

«Тепер не головні лікарі поліклінік будуть набирати собі на 0,25-0,5 ставки за якусть неправомірну винагороду. Тепер це лікар, якщо він якісний і має довіру пацієнтів, принесе свої дві з половиною тисячі договорів із пацієнтами і скаже: хочете мати частину держаних грошей – дайте мені якісну оренду в приміщенні вашої поліклініки, щоб я обслуговував своїх пацієнтів», – каже Березюк.

Є купа «але»

Натомість голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець зауважує: ідея правильна, однак має надто багато «але». Приміром, зарплата, яку обіцяють лікарям, значно завищена. Оскільки із загального доходу не врахована низка позицій – оренда приміщень, транспортні видатки, комунальні платежі. Відтак дохід лікарів буде значно нижчим, аніж це анонсують, констатує Богомолець.

Крім того, в цій моделі не закладено візити сімейного лікаря до пацієнта, що критично для пенсіонерів та жителів віддалених сіл, а переформатування госпітальних округів оголює проблему поганих доріг. Також гострою є відсутність повноцінних реєстрів пацієнтів. І це лише частина проблем, наголошує Ольга Богомолець.

«Враховуючи всі гострі моменти, моменти можливих прорахунків. На мій погляд, правильно було б застосувати такий експеримент у маленькому пілотному регіоні для того, щоб зрозуміти, чи люди готові відмовитися від того, що сімейний лікар не буде приходити до них додому. Чи готові вони від цього відмовитися для того, щоб сімейний лікар заробляв більше грошей», – каже Богомолець.

Кількість переможе якість

Підтримує медичну реформу дільничний лікар міста Києва Рита Гофман. Однак зауважує: не можна зруйнувати «старе» і одномоментно збудувати нове. За її словами, одна з головних проблем в Україні – те, що замість того, щоб лікувати, люди в білих халатах управляють медициною. В українських лікарнях бракує медичних менеджерів та відсутня правильна організація праці, додає вона. Крім того, для лікаря досі лишається відкритим питання фінансування.

«Ми як завжди женемося за кількісними показниками. Як було раніше. Тепер у нас змінюється плюс на мінус і виходить: більше будуть платити за більшу кількість пацієнтів. Закликаю пацієнтів, які до мене просяться: не йдіть до мене. Тому що у мене не буде можливості вас лікувати гідно. А люди ж розраховують, що в нових умовах я буду витрачати на них більше часу. І що я буду більш якісно їх лікувати. Реформа ж робиться для підвищення якості медицини. А я не буду лікувати їх якісно, я буду працювати більше, а отримувати менше», – зазначає Гофман.

До чого зобов’язує «угода»?

Те, що пропонує міністерство, складно назвати угодою, акцентує експерт «Реанімаційного пакету реформ», координатор громадської організації «Право і здоров’я» Зоряна Черненко. Оскільки документ не накладає на сторони жодних зобов’язань. Це радше заява або інформування пацієнта про його вибір, додає вона.

«Як часто звучить – якщо ти договір не уклав, ти не отримаєш допомогу. Це неправда. Згідно з Конституцією, кожен має право отримати меддопомогу. Згідно з Конституцією угода неможлива, і якщо це хтось так сприймає, це є обман. І єдина можливість – це прикріплення пацієнта до лікаря, це те, що практикували в пілотних регіонах. Це фактично заява – у якого лікаря я буду лікуватися. Це є швидше інформування».

Для того, аби механізм міг повноцінно функціонувати, має бути сформований електронний реєстр пацієнтів, без нього, додає, неможливо досягти позитивного ефекту.

Від Міністерства охорони здоров’я експерт очікує більше конкретики, бо, зауважує, медична спільнота зараз розгублена і не знає, які вказівки виконувати, нічого не розуміють пацієнти, бо більшість заяв звучать у медіа.