Законопроект про мовні квоти на ТБ потребує вдосконалення – Подоляк

До другого читання законопроект про мовні квоти на телебаченні потрібно доопрацювати, зокрема – не допустити легітимізації «закону Ківалова-Колесніченка». Про це в ефірі програми Радіо Свобода «Деталі» зазначила депутат Верховної Ради від фракції «Самопоміч» Ірина Подоляк. Подоляк, яка була співавтором закону про мовні квоти на радіо і є співавтором законопроекту 5670 про державну мову, підтримала новий законопроект у першому читанні, але вказала на низку недоліків, які, на думку депутата, можуть зробити «ведмежу послугу» закону у разі остаточного його ухвалення.

Квоту у 75% мовлення державною мовою на українському телебаченні пропонують закріпити у законодавстві депутати Верховної Ради. Відповідний законопроект підтримали у першому читанні 16 березня. Опоненти цієї ініціативи у парламенті вже назвали документ таким, що може роз’єднати суспільство. «Якщо людина розмовляє чи думає не українською мовою, це не означає, що вона менше любить Україну, що вона менший патріот», – заявив із трибуни парламенту депутат «Опозиційного боку» Микола Скорик.

Ухвалений у першому читанні законопроект пропонує зафіксувати на рівні не менше від 75% частку мовлення державною мовою для загальнонаціональних каналів та 50% – для регіональних. Народний депутат Ірина Подоляк вважає, що виконувати таку норму для телеканалів цілком реально.

Деталі | Як депутати пропонують збільшити у телеефірі частку української мови?

– Це був якийсь унікальний випадок для цієї Верховної Ради: ми не поверталися до голосування по цьому закону 500 разів, як ми дуже часто це робимо – переголосовуємо, бо не вистачає голосів. За цей законопроект у першому читанні відразу проголосувало 244 депутати.

На моє переконання, цей законопроект потребує доопрацювання до другого читання: деякі з запропонованих моделей мають бути удосконалені. Ну й однозначно цей проект закону має бути перехідним – до того моменту, поки ми не ухвалимо закон про державну мову. Так чи інакше, як виглядає, градус довкола питання, пов'язаного з використанням і поширенням української мови, вже значно нижчий.

– Чим зараз регулюється мовне питання на телебаченні? «Законом Ківалова-Колесніченка»?

– На жаль, так. І однією з вад цього законопроекту про квоти є те, що в ньому згадується цей закон «Про засади державної мовної політики». Я вважаю, що це абсолютно недоречно, бо вносячи якісь зміни до закону, ми таким чином легітимуємо цей закон, який зараз на розгляді в Конституційному суді і який загалом завдав великої шкоди українській державі і українській мові.

Ірина Подоляк

Справді, 9 регіонів України визнали російську мову регіональною мовою в результаті дії «закону Ківалова-Колесніченка» і зараз там дивуються, як вони будуть 50% українською мовою забезпечувати, хоч нині все російською. Природа людини така, що їй тяжко виходити з зони комфорту, але коли це відбувається, люди звикають.

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 25 травня 2012 року

– Опоненти законопроекту – зокрема, фракція «Опозиційний блок» – заявили, що такий закон роз’єднає країну. Вони також кажуть про порушення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

– Ця хартія некоректно перекладена – вона стосується тих мов, які під загрозою зникнення. Нам потрібно перекладати цю хартію, вносити її ще раз і переголосовувати. Що розхитує суспільство, то це саме такі популістичні вкиди. Фактажу за цим нема ніякого.

Акція протесту проти «мовного закону Ківалова-Колесніченка». 5 липня 2012 року

– Депутат від фракції «БПП» Рефат Чубаров заявив у день голосування, що підтримає законопроект у першому читанні, але до другого читання закликав забезпечити права кримських татар. Що з кримськотатарською мовою, згідно з законопроектом?

– В цьому законопроекті ініціатори окремо виписали використання кримськотатарської мови (згідно з пропозицією, такі виступи чи твори де-факто зараховуються до частки державною мовою – ред.). Але я хочу сказати вам непопулярну річ, за яку я, можливо, буду критикована: виокремлення мови однієї з національних меншин фактично означає дискримінацію інших. Тут треба шукати коректну формулу.

Слухач: Чи буде якась відповідальність за невиконання цього закону?

– Невеликий недолік цього законопроекту – тут не зазначені санкції. І тому між першим і другим читанням ми будемо їх пропонувати. Я сподіваюся, що вони будуть аналогічними до санкцій, що є в законі про квотування радіоефіру.

Тим часом у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення порахували: щонайменше 12 загальнонаціональних телеканалів вже де-факто дотримуються такої квоти. Є й такі, що пасуть задніх: на телеканалах «Інтер» і «Україна», за даними Нацради, державною мовою говорять лише чверть ефірного часу. 17 березня в «Інтер Медіа Груп» заявили, що вважають законопроект дискримінаційним і таким, що «завдасть серйозної шкоди» телебаченню.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Українська мова на телебаченні. Парламент зробив перший крок​

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова​

Закон про державну мову: прийняти реальність

Тарас Шевченко і українська мова. Чому нам потрібно полюбити іншого Кобзаря​

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії​

Українська мова і захисники «русского мира»

Із трибуни Верховної Ради – лише українською. Парубій запропонував закріпити це в законі

Державна мова України і спекуляції довкола законопроектів

Україна і мовний імперіалізм Москви. Від «радянського народу» до «русского мира»

Проекти мовного закону України в умовах війни​

Три законопроекти про мову. Вибір кращого

Мовні законопроекти. Привид «насильницької українізації» у дискусіях

Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти

Українська мова – перевага в інформаційній війні з Росією