Київ – Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обіцяють не спускати на гальмах справи щодо керівництва ЦВК та НБУ, а також ті, які стосуються найбільших державних компаній, і докласти максимум зусиль для засудження винних. Такі обіцянки дали очільники цих органів, звітуючи про свою роботу перед членами Комітету Верховної Ради з запобігання та протидії корупції. Утім, частина депутатів і громадських активістів не вважає роботу цих органів результативною, а дехто з парламентарів навіть звинуватив НАБУ і САП у взаємному конфлікті та в упередженості щодо підозрюваних.
«Де велика риба?» – таке запитання одразу кілька депутатів поставили директорові НАБУ Артемові Ситнику та голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому, заслухавши їхні річні звіти на засіданні парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції. Зокрема, депутатів засмутила мала кількість обвинувальних вироків (їх 12), а також те, що НАБУ повернуло у власність держави 115 мільйонів гривень, тобто в рази менше, ніж бюджетне фінансування антикорупційного бюро.
Артем Ситник
На це Артем Ситник назвав конкретні приклади справ, у яких ідеться про значні суми привласнених коштів та про причетність до них високопосадовців.
Ми виявили, що директор Запорізького титано-магнієвого комбінату причетний до розкрадання майже півмільярда гривень, це велика риба чи ні?Артем Ситник
«Коли ми виявили, що директор Запорізького титано-магнієвого комбінату причетний до розкрадання майже півмільярда гривень, і цю справу ми передали до суду, я сам себе питаю: це велика риба чи ні? Що ж до Одеського припортового заводу – так нас лише ледачий не звинуватив у зриві його приватизації. Два фігуранти справи прийшли до суду, і там працівники прокуратури бачили окремих депутатів, які прийшли щодо справи «ОПЗ». Ця справа, теж передана до суду, виявила основні проблеми, які Україна має з державними підприємствами. Хіба це не велика риба?» – питає директор НАБУ.
На думку Ситника, саме у сфері державних компаній відбуваються найбільші зловживання прояви корупції, тому саме цей сектор НАБУ вважає одним із пріоритетів своєї роботи.
У цьому контексті він згадав депутата-втікача Олександра Онищенка, якого підозрюють в участі у розкраданні коштів державної компанії «Укргазвидобування». Ситник не виключає, що Онищенко оприлюднює свої аудіозаписи лише для того, щоб відвернути увагу від звинувачень на його адресу. Проте НАБУ готове перевірити і ті звинувачення, які він висуває, – але Онищенко озвучує свою позицію лише в медіа і не співпрацює зі слідством, визнає очільник антикорупційного бюро.
Your browser doesn’t support HTML5
НАБУ не отримало додаткових плівок Онищенка (відео)
Окремо Ситник згадав про ще одну «велику рибу»: НАБУ відкрило провадження щодо одного з керівників Національного банку – за фактом телефонних розмов.
«У п’ятницю зареєстрували провадження щодо одного з керівників НБУ… Це справа фактова», – зауважив директор бюро Артем Ситник. Але він відмовився говорити, хто з посадовців є фігурантом цього кримінального провадження.
Раніше у НАБУ повідомляли про намір зареєструвати провадження за фактом можливих зловживань посадовими особами Національного банку України і фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, оприлюднених записів переговорів заступника голови НБУ Катерини Рожкової.
Крім того, восени минулого року у Службі безпеки України повідомили, що проведуть експертизи записів телефонних переговорів Катерини Рожкової з керівниками російських банків.
В СБУ надійшло звернення народного депутата Євгена Мураєва про нібито виведення грошей з банківської системи, і там почали вивчати викладену в ньому інформацію. Мураєв в ефірі одного з телеканалів повідомив, що під час акції у Нацбанку невідомий чоловік, який представився як колишній працівник правоохоронних органів, передав йому «флешку» з записами перехоплення телефонних розмов Катерини Рожкової з керівниками російських банків.
Холодницький про справу проти голови ЦВК: «Казали, що «бобік здох». Ні, він живий!»
Зі свого боку, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький з-поміж справ проти високопосадовців згадав про розслідування щодо «чорної бухгалтерії Партії регіонів». Він повідомив, що термін досудового розслідування кримінального провадження проти голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, якого підозрюють в отриманні з цієї каси хабарів в особливо великих розмірах, продовжили ще на два місяці.
Назар Холодницький
«Ми змушені були продовжити слідство у цій справі ще на два місяці, хоча я очікував завершення слідства, адже чув у листопаді та грудні запевнення, що там «залізобетонні» докази. Я очікував у лютому обвинувальний акт. А те, що він насміхається (Михайло Охендовський з порушеної проти нього справи – ред.), – то сміється той, хто сміється останнім. Тому почекаємо. Нині триває апеляція. Чому про справу кажуть, що «Бобік здох»? Він живий», – зіронізував Холодницький.
Раніше Михайло Охендовський 9 лютого в апеляційному суді Києва, де ішлося про можливість відсторонення його з посади, сказав про оголошену йому підозру: «Цей бобік здох. Він здох давно, і нині остаточно похований. Все, викладене у повідомленні про підозру від НАБУ, є їхніми вигадками та припущеннями».
І Ситник, і Холодницький вже вкотре заявили, що в цілому мають всі умови та сформований штат для ефективної роботи. Але найбільше, чого бракує, – це антикорупційного суду. Без нього ефективність роботи «дорівнюватиме нулю», стверджує директор НАБУ Артем Ситник.
Окрім того, він закликав парламент допомогти надати його бюро доступ до бази даних щодо електронних декларацій посадовців, які має перевіряти Нацагентство з запобігання та протидії корупції. НАБУ долучається до цієї роботи, щоб прискорити та поліпшити її, однак «перевіряє декларації вручну, як це роблять журналісти».
Дехто оцінює роботу САП і НАБУ скептично
Член антикорупційного комітету від «Народного фронту» Юрій Тимошенко та голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін вказали керівникові САП на неякісну, на їхню думку, роботу. Зокрема, Шабунін попросив назвати йому прокурорів, відповідальних за неправильно подані до суду документи, через що, на думку активіста, корупціонери можуть отримати виправдувальний вирок.
«Я вам можу назвати прізвище єдиної відповідальної особи. Це – Холодницький», – визнав голова САП. І наголосив, що очолювана ним прокуратура робитиме все можливе для встановлення істини у суді щодо фактів корупції.
Голова антикорупційного комітету парламенту, дякуючи очільникам НАБУ і САП, наголосив, що «такої якісної роботи з антикорупційними органами в комітету не було ще ніколи».
Утім, частина членів комітету оцінює роботу НАБУ і САП скептично. Так, член антикорупційного комітету, депутат від «БПП» та колишній журналіст-розслідувач Сергій Лещенко у коментарі Радіо Свобода наголосив, що ефективної боротьби з корупцією Україна, на його думку, не побачила, зокрема через конфлікт, який, за його словами, є між НАБУ і САП, та через «упередженість» цих органів щодо частини фігурантів розслідувань.
Сергій Лещенко
«Я робив депутатський запит щодо ситуації, коли французька компанія придбала завод у Черкаській області, вклала в нього вісім мільйонів євро, але підприємство рейдерським шляхом захопили особи, пов’язані з депутатом Георгієм Логвинським», – сказав Лещенко.
Тим часом Назар Холодницький під час засідання комітету звинувачення про зв’язки з Логвинським відкинув.
Лещенко додав також, що, на його думку, рівень корупції в Україні не зменшується. Натомість корупційні схеми «були багатоканальними, але переходять в один канал», і мета цього – використовувати отримані кошти на виборах, стверджує депутат.
Днями, підбиваючи підсумки своєї роботи перед ЗМІ та громадськістю, директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що обвинувальні вироки є за 12 справами, ініційованими бюро, а ще 264 кримінальні провадження – на стадії досудового розслідування. І якщо завдяки діям бюро підозрювані вже повернули до бюджету понад 115 мільйонів гривень, то заарештовані рахунки у різних валютах та майно у сумі перевищують чотири мільярди гривень, випливає зі звіту НАБУ. Тоді як сукупний розмір предмету злочину, тобто обсяг зловживань, щодо яких антикорупційне бюро має докази, становить понад 82 мільярди гривень.