Обвинувачені у справах, які розслідує Національне антикорупційне бюро України, вже повернули до бюджету 116 мільйонів гривень. А загалом у всіх кримінальних провадженнях, ініційованих НАБУ, ідеться про завдані державі збитки на суму понад 80 мільярдів гривень, заявляє голова цього антикорупційного органу Артем Ситник. Він обіцяє передати до суду резонансні справи, які стосуються, зокрема, так званих «рюкзаків Авакова», «чорної бухгалтерії» Партії регіонів та депутата-втікача Олександра Онищенка. Утім, частина українських політиків, позитивно оцінюючи зусилля НАБУ, визнає, що боротьбу з корупцією в Україні блокує відсутність політичної волі керівництва держави до боротьби з корупцією. Представники ж компаній та осіб, щодо яких ведуть слідство детективи НАБУ, стверджують, що бюро вдається до піару та до порушень закону.
Національне антикорупційне бюро працює трохи більше ніж рік, і за цей період вдалося виявити зловживання та корупційні схеми, які завдали державі збитків на суму 82,9 мільярдів гривень, заявив, звітуючи про свою роботу, директор НАБУ Артем Ситник.
Він озвучив журналістам ключові показники роботи антикорупційного бюро.
«Обвинувальні вироки суду ми маємо за 12 справами. Зараз на стадії досудового розслідування –264 кримінальні провадження. Сукупний розмір предмету злочину становить понад 82 мільярди гривень. Для розуміння: це більше, ніж запланований обсяг дефіциту державного бюджету на 2017 рік», – звітує Ситник.
Ситник заявляє, що станом на кінець січня бюро завершило досудове розслідування у 50 провадженнях, щодо 12 з них є рішення суду.
Саме незавершеність судової реформи, за словами Ситника, найбільше перешкоджає боротьбі з корупцією в Україні. Він наполягає на створенні антикорупційного суду та відповідних антикорупційних палат у спеціалізованих українських судах.
За такої вкрай неефективної роботи судів на вироки у резонансних справах доведеться чекати роками. Тому ми наголошуємо на необхідності створення Антикорупційного судуАртем Ситник
«За такої вкрай неефективної роботи судів на вироки у резонансних справах доведеться чекати роками. Тому ми наголошуємо на необхідності створення Антикорупційного суду», – сказав Ситник.
Очільник НАБУ запевнив журналістів, що найближчим часом за низкою резонансних справ завершиться слідство, і вони надійдуть до суду.
Зокрема, так звана справа «рюкзаків Авакова» перебуває на завершальній стадії розслідування, запевняє Артем Ситник: «Стосовно згаданої тут справи, ми не встигли підготувати це до звіту, але справа вже на стадії завершення».
Навесні 2016 року Національне антикорупційне бюро отримало доступ до банківських рахунків компанії-постачальника тактичних рюкзаків для МВС «Дніпровенд», яку пов’язують із сином міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Слідство встановило, що посадовці МВС за попередньою змовою з представниками бізнесу вчинили «розтрату ввіреного їм майна під час закупівлі 6000 рюкзаків» для українських бійців структур МВС на Донбасі.
Також Національне антикорупційне бюро готує другу підозру у справі про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів.
«Другу підозру зараз детективи збираються передавати до антикорупційної прокуратури. Прізвище я поки не назву, але підозра готується, вона передається», – стверджує Ситник.
Перша особа, якій оголосили про підозру у цій справі, – голова ЦВК Михайло Охендовський. Повідомлення про підозру йому вручили просто в аеропорту «Бориспіль».
Однак днями суд відмовився відсторонити його від посади голови ЦВК на час слідства.
Постійні спроби дискредитації наших розслідувань. То ми «політичний тиск чинимо», то «заважаємо приватизації». Найбільший спротив – з боку державних компанійАртем Ситник
Керівник НАБУ пояснює, що упродовж року і майже двох місяців роботи детективи НАБУ зосередилися на державних компаніях, а саме на корупційних схемах, які діяли у 2015–16 роках. Як наслідок – чимало схем збагачення за державний кошт припинені, однак керівництво державних компаній та пов’язані з ними особи чинять шалений опір, визнає Артем Ситник.
«Постійні спроби дискредитації наших розслідувань. То ми «політичний тиск чинимо», то «заважаємо приватизації». Найбільший спротив – з боку державних компаній. Десятки років вони були годівничками для певних осіб. А тут прийшли люди (НАБУ – ред.), і кажуть, що її вже не зможуть використовувати», – визнає Ситник.
Є правильні антикорупційні інституції та закони, але немає політичної волі – депутати
Представник коаліції «Декларація під контролем», експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов у коментарі Радіо Свобода запевнив, що НАБУ, за його спостереженнями , працює ефективно та з дотриманням закону. Показники ефективності НАБУ, оприлюднені у його звіті, є промовистими, однак найбільш проблемним є один із них – кількість судових вироків, стверджує експерт. Він припускає, що це може бути пов’язане з проблемами всередині судової системи та з тим, що антикорупційна прокуратура не завжди є ефективною під час судових розглядів.
Позафракційний депутат Віктор Чумак, заступник голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції, порівнює НАБУ з дитиною, якій виповнився лише один рік і яка просто не мала часу розкрити всього свого потенціалу.
«Настільки ефективним можна вважати дитину віком один рік? Чи багато вона уміє? 82 мільярди гривень виявленої шкоди – теж непоганий результат. Але кримінальний процес не є швидким. Корупційні ж злочини, як найбільш заплутані, можна розслідувати й по 4–8 місяців. Румунія, яку нині хвалять за успіхи у протидії корупції, почала цю роботу у 2002 році, а реальні вироки з’явилися у 2013 році», – пояснює Чумак.
В нас є правильна інституція для боротьби з корупцією, є правильне законодавство. Але немає політичної волі. Адже самого голову держави звинувачують у корупційних схемахВіктор Чумак
Водночас, за словами депутата, ефект роботи НАБУ та інших антикорупційних органів є невеликим через позицію керівництва держави.
«В нас є правильна інституція для боротьби з корупцією, є правильне законодавство. Але немає політичної волі. Адже самого голову держави звинувачують у корупційних схемах», – пояснює Чумак.
Про відсутність у керівництва держави політичної волі для реальної боротьби з корупцією говорить також депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» та колишній журналіст-розслідувач Сергій Лещенко. За його словами, така ситуація впливає і на роботу створених в Україні антикорупційних органів.
Лещенко наводить приклад: той факт, що колишня заступниця голови Одеської ОДА та екс-керівник Одеської митниці Юлія Марушевська отримала премію розміром 500 гривень, кілька місяців розслідувала СБУ. Водночас інформацію про незадекларовану віллу голови держави Петра Порошенка в Іспанії, яку виявила програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях», Нацагентсво з запобігання та протидії корупції залишило без розгляду, обурюється Лещенко.
Критично оцінюють роботу НАБУ представники тих підприємств, щодо яких бюро веде свої розслідування.
Це перетворюється на такий собі піар, а не на ефективну роботу правоохоронних органів. Спочатку бачу повідомлення з соцмереж, що відбудеться затримання мого клієнта, а потім – саме затриманняІгор Черезов
Наприклад, адвокат Ігор Черезов, який захищає інтереси кількох підприємств, щодо яких веде розслідування НАБУ, вважає, що нині українські антикорупційні органи вдаються до піару та до порушень українського законодавства. Тому довіряти оптимістичним звітам НАБУ, на його думку, не варто.
«Я бачу у справах, у яких я є захисником, та в інших справах, які розслідує НАБУ, деяку заангажованість. Якщо пропонуються застави до 100–200 мільйонів гривень у справах, порушених НАБУ, – це заперечує принцип застави як такої. Це перетворюється на такий собі піар, а не на ефективну роботу правоохоронних органів. Спочатку бачу повідомлення з соцмереж, що відбудеться затримання мого клієнта, а потім – саме затримання. Хоча українське законодавство забороняє розголошувати таємницю слідства!» – обурюється адвокат.
Раніше Національне антикорупційне бюро затримало кількох найвищих керівників державних компаній, зокрема «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», «Укргазвидобування» і ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація».
Серед затриманих три фігуранти у справі народного депутата-втікача Олександра Онищенка – один із них співпрацює зі слідством і утримується під арештом удома, два інших – перебувають під вартою з можливістю вийти під заставу у розмірі 50 мільйонів гривень кожний.
