(Рубрика «Точка зору»)
Російські спецслужби не зможуть посварити із Росією «ЛНР», заявив Ігор Плотницький, ватажок цього угруповання, що діє на окупованій частині Луганщини і визнане в Україні терористичним. Така заява прозвучала на тлі спроби російських «чекістів» за допомогою кримінальної справи повалити самого Плотницького. Поки що він тримається, але у планах спецслужбовців лишається приєднання «ЛНР» до угруповання «ДНР», і Плотницького в цьому сценарії нема.
Із дещо божевільною заявою виступив 12 січня ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький. Він на своєму офіційному сайті повідомив, що «сили, які намагалися здійснити переворот» у «республіці» збиралися сфабрикувати проти нього кримінальну справу в Росії. Що у начальника його охорони збиралися вибити зізнання про особисті розпорядження Плотницького щодо вбивства так званого «екс-прем’єра» угруповання «ЛНР» Ципкалова.
Заява ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького
Потім, за словами Плотницького, начальника його охорони мали вбити. Розуміється – російські спецслужби, бо хто ще може «фабрикувати кримінальну справу» в Російській Федерації? А закінчується заява шизофренічним: «посварити нас з Росією неможливо». Тобто російські спецслужби не зможуть посварити «ЛНР» із Росією.
Однак текст не настільки «психіатричний», як здається з першого погляду. Бо на цей виступ швидко відреагували давні супротивники ватажка «ЛНР» – його попередник на посаді «глави» угруповання, так званий «народний губернатор Луганщини» у 2014-му Валерій Болотов і «екс-спікер парламенту» угруповання «ЛНР» Олексій Карякін. Обидва натякають на швидкий кінець Плотницького та виступають за об’єднання «ЛНР» та «ДНР», вихваляючи ватажка останньої – Олександра Захарченка.
Чи справді збожеволів Плотницький?
«То може сайт Плотницького зламали хакери?» – подумав дехто. Однак навряд чи. Насправді цей виступ є продовженням давньої сюжетної лінії, на яку пересічний спостерігач не дуже звертав увагу. Її передостаннім проявом було подібне повідомлення як «злив» інформації – про нього також багато хто подумав, що це фейк.
Новина з’явилась (і майже одразу була видалена) на сайті «Новоросс.info» 7 січня. Журналісти встигли зробити скріншот і повідомлення передрукували – щоправда, на не надто авторитетних сайтах. Згодом передрук зробив «Інформаційний спротив» Дмитра Тимчука, та на тлі гучних подій довкола «списків Савченко» належного резонансу новина не отримала.
Між тим у новині йшлося, що слідче управління Слідчого комітету Росії у Ростовській області порушило кримінальну справу за фактом вбивства громадянина Росії, «екс-прем’єр-міністра» угруповання «ЛНР» Геннадія Ципкалова. Крім того, повідомлялося, що до справи долучаються документи, пов’язані з Віталієм Кисельовим («Комуністом») – його, як і Ципкалова, представники угруповання «ЛНР» затримали у вересні після повідомлення про спробу «державного перевороту». До повідомлення додавався скан довідки з «Луганського республіканського центру екстреної медицини і медицини катастроф», де констатуються важкі ушкодження Кисельова після допитів. Цей документ ніби є у розпорядженні слідчого управління Слідкому Росії в Ростовській області.
Довідка про тортури, опублікована в інтернеті, яку нібито долучив до справи проти Плотницького Слідчий комітет Росії
Також повідомлялося, що Плотницький дізнався про це провадження й спробує задіяти зв’язки аби загальмувати його. Отже теперішній виступ ватажка угруповання «ЛНР» підтверджує – провадження таки було започатковане.
Слідчий комітет Росії та «Сільвер»
Також ці повідомлення ідеально стикуються з дописами мережі блогів, у якій публікували компромат на Плотницького і яку створили, ймовірно, російські спецслужби – ФСБ та її дочірня структура «МГБ ЛНР». Після загибелі Ципкалова в усіх цих блогах з’явилися заклики до Слідчого комітету Росії відкрити провадження.
«Гена отримав нещодавно російське громадянство, тому юридично це виходить вбивство російського громадянина на території «ЛНР» і СК РФ треба відкривати справу з цього приводу і розслідувати всі обставини… Справу про смерть Ципкалова зобов’язані відкрити, тим більше, в охороні Плотницького є російські громадяни, які, скоріш за все, і скоїли цей злочин», – наголошували у блозі «Nemezida-LNR».
Отже, виходить, справу таки відкрили. Як нам доповів тепер вже власне Плотницький у заяві від 12 січня, підозрюваним є начальник його охорони. Це, якщо вірити згаданим ФСБшним блогерам, громадянин Росії Євген Олександрович Селіверстов на прізвисько «Сільвер». Згідно з повідомленням, він був прописаний у місті Лиски Воронезької області.
Посередині у цивільному Ігор Плотницький – ватажок угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним. Позаду зліва у бордовому береті начальник охорони Плотницького – Євген Селіверстов на прізвисько «Сільвер», якого звинувачують у вбивстві так званого «екс-прем’єра» угруповання «ЛНР» Геннадія Ципкалова. Окупований Луганськ, 31 жовтня 2014 року
Нагадаємо передісторію. Геннадій Ципкалов був заарештований після «ліквідації заколоту» в Луганську у вересні 2016 року. Потім він за незрозумілих обставин ніби повісився, а ті, хто разом з ним започатковували «Русскую весну» два роки тому, у вбивстві Ципкалова прямо звинуватили Ігоря Плотницького. Це, у першу чергу, так званий «екс-спікер парламенту» угруповання «ЛНР» Олексій Карякін (він встиг втекти під час вересневих арештів до Росії) і екс-ватажок угруповання «ЛНР» Валерій Болотов.
А зараз Слідком Росії збирався довести, що Ципкалова вбив начальник охорони Плотницького Євген Селіверстов. Напевне ж, не з власної ініціативи.
Політична карикатура Олексія Кустовського
Луб’янка прагне об’єднання угруповань «ЛНР» і «ДНР»?
Карякін та Болотов належали до так званого стаханівського угруповання в керівництві «ЛНР» разом із Генадієм Ципкаловим. Єдиний з цього угруповання, хто досі обіймає посаду в окупаційній адміністрації – голова так званого «міністерства держбезпеки» Леонід Пасічник, колишній очільник Стаханівського міськуправління СБУ.
Саме міцний «дах» із ФСБ дозволив Пасічнику утриматись – немає інших пояснень непотопленості «мдбшника» у протистоянні з Плотницьким, за яким стоїть радник президента Росії Владислав Сурков. Вочевидь, за Карякіним та Болотовим, який нещодавно повернувся до медіапростору, також стоять «чекісти».
Перший так званий «голова» угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним, Валерій Болотов (в центрі) із поплічниками. Третій зліва – нині вже покійний Геннадій Ципкалов
Цікаво, що напередодні гучної заяви Плотницького про «сфабриковану у Слідкомі Росії справу» і його запевнень, що «посварити нас із Росією неможливо», не меш яскраво виступив Болотов. На своїй сторінці у соцмережі «Вконтакте» екс-ватажок угруповання «ЛНР» написав: «Важаю, що необхідне об’єднання «республік» («ЛНР» та «ДНР» – ред.). Питають, чи хочу я очолити об’єднані «республіки»? На даний момент вважаю найбільш гідною кандидатурою Олександра Захарченка, тому що він найбільше володіє ситуацією і користується авторитетом у людей», – зазначив Болотов.
Слідом за ним дав інтерв’ю і Олексій Карякін. Вкотре відкинувши звинувачення у підготовці перевороту в «ЛНР», він наголосив, що вважає за необхідне відсторонення Плотницького.
«Неминуча зміна команди. Робота над цим йде: я прямо скажу, що виступаю за об’єднання всіх розсудливих людей в інтересах збереження і розвитку «республіки». Більш того, скажу, що особисто я бачу доцільність об’єднання «ЛНР» і «ДНР». Я вважаю, що тоді дуже багато питань будуть виправлені», – наголосив Карякін.
Подібні заклики йдуть у розріз із теперішніми реаліями – на «кордоні» двох угруповань останнім часом навіть ввели паспортний контроль. Таким чином, йдеться про кардинальну зміну структури управління маріонетковими утвореннями Кремля в Окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), а також – про зміну контролю над фінансовими та «гуманітарними» потоками до окупованої частини Донбасу.
Поки що важко сказати, хто переможе: «чекістське» лоббі чи структури радника Путіна Владислава Суркова. Судячи з заяви Ігоря Плотницького, справі про вбивство Ципкалова ходу поки що не дали. Однак навряд чи російські спецслужби так легко відступляться від своїх планів. Тобто варто очікувати наступних кроків.
Олександр Бєлокобильський – журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода