Ватажок угрупування «ЛНР» Ігор Плотницький, оговтавшись після невдалого замаху на його життя, перейшов у наступ: він заявив про «спробу перевороту» в «ЛНР», до якої нібито причетні не тільки українські спецслужби, а й деякі політики в Росії. Змовники, за його словами, намагалися використати бажання луганської молоді вийти на проукраїнський мітинг. При цьому винуватцями в «заколоті» можуть зробити стахановське угрупування, яке захоплювало СБУ в квітні 2014 року – колишніх членів «Армії Юго-Востока». Також під ударом опинився й інший конкурент Плотницького – голова «МГБ ЛНР» Леонід Пасічник.
Таємничий переворот у Луганську
На відміну від попередніх конфліктів луганських сепаратистів, цього разу події розвивалися досить повільно. Спочатку мешканці Луганська помітили надзвичайно високу концентрацію військових у центрі міста на вихідних 17 і 18 вересня. Чутки про якісь заворушення спростувала так звана «влада» угруповання «ЛНР» – у сепаратистських медіа пройшла інформація про проведення в ці дні навчань «Народної міліції» («армії » луганських сепаратистів) і спецслужб.
Але вже 20 вересня про так званий «переворот в ЛНР», якому нібито вдалося запобігти, розповів сам ватажок угруповання Ігор Плотницький під час наради з призначеними ним керівниками міст і районів окупованої частини Луганської області.
«Переворот був спланований і організований київським режимом при пособництві як внутрішніх ворогів «республіки», так і тих, хто прикриває зрадників у Російській Федерації», – заявив Плотницький. За його словами, неназвані змовники планували організувати проукраїнський мітинг на окупованій території, щоб це стало причиною для входження в Луганськ української армії.
Цікаво, що луганські медіа, які висвітлюють події з позицій угруповання «ЛНР», мовчали про таку гарячу новину декілька днів! Це дало можливість припустити, що Плотницький оприлюднив фейк, що взагалі не має зв’язку з реальністю. Тим більше, що інформація про переворот так і не з’явилася на сайті так званого «міністерства держбезпеки ЛНР» – спецслужби, яка і повинна була б опікуватися замахами на владу угрупування «ЛНР».
Однак вже 21 вересня Плотницький провів прес-конференцію, на якій розкрив деякі подробиці власної скандальної заяви про переворот.
«Невдалий переворот дійсно мав місце. Я вам зможу розповісти тільки те, що не є таємницею слідства. Тиждень тому, трохи більше, в «ДНР» була затримана так звана банда диверсантів – це наші малолітні діти від 14 років і юнаки до 25 років. Вони вже там дали свідчення, там йде свій процес. Приблизно такий же сценарій намагалися реалізувати на території «ЛНР», тільки з більш, скажімо так, глибоким підтекстом, – зазначив він. – Всі ці ось невдалі політики, деякі колишні офіцери «Народної міліції», і ті, які ще жили вірою в те, що щось ще можна повернути, самі, звичайно, вони не виступили, але намагалися скористатися нашою молоддю. За загальним сценарієм і загальним задумом молодь повинна була вийти на вулиці і гучно заявити або попросити, щоб сюди повернулися війська ЗСУ, Україна, для того, щоб відновити стару владу».
І знов-таки, організаторів перевороту Ігор Плотницький не назвав.
Кінець стахановського угрупування
Однак, заяву про спробу перевороту підтвердили на сайті так званої «генеральної прокуратури ЛНР» – «відомства», яке під час так званого «Путчу в ЛНР» єдине стало на бік Ігоря Плотницького. Нагадаємо, що в жовтні 2015 року «МГБ ЛНР» арештувало «міністра вугільної промисловості ЛНР» Дмитра Ляміна, що стало причиною справжньої війни між головою «МГБ» Леонідом Пасічником і Плотницьким. Після цього обидва конкуренти за владу залишилися при своїх посадах, але конфлікт між ними, за даними джерел «Радіо Свобода», тлів.
Того ж дня на сайті «Генпрокуратури» в розділі «Розшук злочинців» неочікувано з’явилося оголошення про розшук колишнього «голови ради народних депутатів ЛНР» Олексія Карякіна. Нібито, Карякіна шукають через «вчинення посягання на життя співробітника правоохоронного органу і військовослужбовця, умисного пошкодження чужого майна, що спричинило заподіяння значної шкоди, незаконне придбання, зберігання, перевезення або носіння вогнепальної зброї та боєприпасів»!
Олексій Карякін у минулому – один із ватажків «Армії Юго-Востока», угрупування, набраного переважно з вихідців зі Стаханова. Саме бойовики «Армії ЮВ» організували захоплення будівлі Луганської СБУ 6 квітня 2014 року, а потім розподілили між своїми ватажками гілки «влади» в окупованому Луганську. Валерій Болотов став «головою ЛНР», а Карякін – «спікером парламенту» цього угруповання. В серпні 2014 року, після невдалої спроби Збройних сил України звільнити обласний центр, Москва поставила головою луганських бойовиків замість Болотова Ігоря Плотницького. Плотницький одразу ж почав розставляти на посадах підконтрольних йому людей і позбавлятися як від «внутрішньої опозиції» – представників казацтва і ватажків окремих загонів – зокрема і від бойовиків попередньої генерації з «Армії ЮВ».
Тривалий час бойовики міста Стаханова відмовлялися визнавати «владу» Плотницького, аж допоки не був ліквідований неформальний місцевий лідер – Павло Дрьомов. Лише після цього вбивства стахановчанин Олексій Карякін був тихо звільнений з посади «спікера парламенту ЛНР».
Цікаво, що на початку вересня на фейсбук-сторінці Карякіна з’явилося дивне «каяння»: «Немає ніякої «Новоросії». Немає ніякої «Народної республіки». Росія нас зрадила. Війну необхідно припинити. В даний момент я обговорюю умови. Так, я домовляюся зі своїми колишніми ворогами, з українською стороною про свою подальшу долю».
Потім він спростував цю заяву і заявив про те, що невідомі зламали його акаунт у соціальній мережі і звинуватив в цьому власних ворогів. Дійсно, навряд чи один із засновників «ЛНР» став би відкрито каятися перед Україною. Однак, після скандальних заяв Плотницького про заколот його оголосили в розшук – і судячи з дивного звинувачення, Карякін міг вчинити спротив при спробі працівників «генпрокуратури» угруповання «ЛНР» його заарештувати.
Останній стахановець мовчить
Таким чином при «владі» в «ЛНР» зараз залишається лише один виходець зі Стаханова – голова «МГБ ЛНР» Леонід Пасічник. Його «відомство» досі ніяк не коментувало ні заяви про спробу перевороту в Луганську, ані оголошення в розшук колишнього «голови парламенту ЛНР».
Гучні заяви Плотницького – це фактично каміння в город Пасічника. Бо його спецслужба «проспала» не тільки замах на життя «голови ЛНР» у серпні 2016 року, а й ще нічого не зробила, щоби зупинити тих, хто нібито піднімає луганських молодиків на проукраїнський страйк. Зараз Плотницький намагається розіграти комбінацію з «переворотом», щоб остаточно розправитися з внутрішньою опозицією і переконати Кремль звільнити голову «МГБ ЛНР». Свого часу Пасічник, як розповів ще один бойовик, голова ОБРОН «Одеса» Олексій Фомінов, вихвалявся, що насправді його «міністерство безпеки» – це спецслужба, яка займається безпекою не «ЛНР», а Росії на окупованій території. Тож його усунення можливе лише за згодою російських кураторів.
Поки що Пасічник мовчить і не поспішає робити якісь контрзаходи проти свого формального «керівника» Ігоря Плотницького. Якщо не робити припущення, що підозріла загибель батьків Плотницького від отруєння грибами в Воронежській області Росії має якийсь стосунок до цієї історії.
Тим часом у Луганську дійсно зростає незадоволення режимом угруповання «ЛНР» серед молоді. У ніч на 24 серпня, незважаючи на комендантську година, група молодиків розгорнула в центрі міста український прапор.
