Сфабриковані новини називають свободою слова (огляд дезінформації)

У свіжому огляді дезінформації, що його підготували експерти групи EEAS East StratCom Task Force​, йдеться про зусилля прокремлівських ЗМІ з дискредитації проектів, що борються із неправдивими новинами. А також про поширення прокремлівськими медіа неправдивих новин про Україну і Сирію.

За твердженням на сайті Zerohedge.com, боротьба зі сфабрикованими новинами – це боротьба зі свободою слова. У статті, яка була оперативно перекладена чеською мовою, всі інформаційні вкидання і спотворення інформації іменуються «альтернативними» джерелами, зазначено в огляді дезінформації. На сайті paulcraigroberts.org був опублікований матеріал, в якому цитують сайт Zerohedge.com і стверджується, що представлений в Америці закон про протидію дезінформації і пропаганді – це закон «проти права говорити правду».

Ескалація в Україні

У звіті звертають увагу на зв’язок між активізацією дезінформації, спрямованої проти України в інформаційному просторі, і бойовими діями на Донбасі. На думку експертів, така тенденція зберігається. У міру ескалації бойових дій на Донбасі посилюється дискредитація України в прокремлівських ЗМІ. Так, серед поданих прикладів неправди про Україну така дезінформація: заступник міністра закордонних справ України «звинуватила» Євросоюз у зраді; Україну звинуватили у спробі вторгнутися в повітряний простір Росії над Кримом (хоча повітряний простір над Кримом належить не Росії, а Україні); в України є тільки три перспективи на майбутнє: повернення до Росії, розділ або повалення режиму.

Алеппо

Багато прийомів дезінформації, які раніше використовувалися стосовно України, і про які писали експерти, минулого тижня були застосовані до ситуації в Алеппо. Сайти, відомі своєю схильністю до конспірологічних теорій, а також прокремлівські ЗМІ та соціальні мережі широко розтиражували відео з прес-конференції, яка була організована постійною місією Сирійської Арабської Республіки при ООН і на якій незалежна журналістка влаштувала «розгром» кореспондентам провідних світових ЗМІ, пишуть в огляді.

«До слова, «незалежна журналістка» є відкритою прихильницею сирійського уряду, і нещодавно вона відвідала Алеппо на запрошення уряду. Вона також часто з’являється на телеканалі Russia Today (де цитують її заяви про те, що провідні світові ЗМІ брешуть про Сирію; що на місці подій немає міжнародних організацій; і що «Білі каски» не рятують людей в Алеппо), і її також цитують сайти, відомі своєю схильністю до конспірологічних теорій», – пишуть у звіті.

На згаданому відео, серед іншого, вона стверджує, що новина про бомбардування раніше в цьому році лікарні Аль Кудс була сфабрикована, і що бомбардування ніколи не було. Як доказ вона наводить знімки з російських супутників, які вже були спростовані Лабораторією цифрової експертизи Атлантичної ради. Більше того, факт бомбардування підтвердила організація «Лікарі без кордонів».

Минулого тижня кілька російських офіційних осіб розкритикували ЄС за ненадання гуманітарної підтримки Сирії. Офіційний представник МЗС Росії дорікнуло верховному представника ЄС Федеріку Моґеріні та голову Європейської ради Дональда Туска у поширенні нібито дезінформації про гуманітарну допомогу Сирії. Офіційний представник Міноборони Росії назвав заяви про тисячі мирних жителів, що опинилися у блокаді, «русофобським порожнім дзвоном», в той час як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Захід говорить неправду, стверджуючи, що Росія перешкоджає гуманітарним поставкам. Посол Росії при ЄС і заступник міністра закордонних справ Росії заявили, що ЄС не займається постачанням гуманітарної допомоги до Сирії, в той час як інший заступник міністра закордонних справ дорікнув спецпредставника ООН по Сирії Стаффана де Містури у провалі переговорів у Сирії.

«Насправді Росія двічі накладала вето на резолюції Ради безпеки ООН, спрямовані на забезпечення безпеки гуманітарних поставок в Алеппо. Від самого початку кризи в Сирії Європейський союз є провідним донором міжнародних гуманітарних зусиль; хоча сам Союз не займається доставкою допомоги, він робить це через організації ООН і міжнародні НКО», – йдеться в огляді.