Західні медіа висвітлюють судову тяганину між «Газпромом» та «Нафтогазом» і не полишають обговорення ймовірної політики Дональда Трампа щодо Росії та України, акцентуючи на тому, що республіканець зрештою не буде зручним партнером для жодної зі сторін. Тим часом Al Jazeera звертає увагу на необхідність запровадження реєстру постраждалих від вибухів на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Московський кореспондент Guardian Шон Вокер пише про «побоювання багатьох», що варто республіканцеві Дональду Трампу ввійти в Білий дім, як підтримка України з боку США «вивітриться». Він цитує зокрема екс-губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі, який посилається на свій особистий досвід спілкування з Трампом і каже, що той ніколи не вирізнявся ентузіазмом щодо Росії, але вважає Путіна успішним. Тож Україна, за його словами, «одна з перших у списку на звільнення» (фразою «Ви звільнені!» Дональд Трамп відсіював учасників американського телешоу «Новачок», яке він вів із 2004 до 2015 року – ред.).
«Були розмови щодо «великої угоди» між Трампом та Путіним стосовно Сирії, які, як дехто стверджує, можуть призвести до того, що Україною як партнером пожертвують», – пише журналіст. І додає: «США підтримували український уряд з 2014 року після революції, яка витіснила Януковича, але критики стверджують, що Порошенко провадить ту ж корупційну, олігархічну політику з демократичним фасадом».
Шон Вокер також зазначає, що серед критиків є й оптимісти, які переконані, що президентство Трампа може, навпаки, стати сильнішим поштовхом для реформ в Україні. На підтвердження він цитує депутата Верховної Ради Вікторію Войціцьку, яка повернулася з конференції у Вашингтоні, присвяченій перспективам міжнародної діяльності США: «Ми знаємо, що Трампу подобається бути обережним із грішми. І я сподіваюся, що за нової адміністрації готівка, яку вони будуть роздавати, буде під пильнішим контролем».
Стаття завершується прогнозом Вадима Пристайка, заступника міністра закордонних справ України. Той переконаний, що потепління у відносинах Росії та США триватиме недовго, адже лідери цих країн «рано чи пізно наступлять одне одному на хвости».
Шон Вокер: «Я в Києві: Це доволі тривожний час для України: Зв’язки Трампа з Росією дратуюють Київ»
Україна могла б розгромити «Газпром» величезним судовим процесом, пише оглядач видання Forbes Кеннет Рапоза. Суму стягнення у розмірі 6,8 мільярда доларів відповідно до позову українського Антимонопольного комітету проти російської компанії автор називає «страхітливою» і припускає, що «Газпром» оскаржуватиме рішення суду. Але, на його думку, його представникам бракує вагомих доказів у справі, тож це навряд чи вплине на вердикт.
За словами Рапози, позов української сторони може запобігти її програшу в арбітражних слуханнях у Стокгольмі наступного року: «Навіть якщо арбітражний орган постановить, що «Нафтогаз» мусить заплатити «Газпрому», Київ матиме змогу одразу ж використати антимонопольний штраф як розмінну монету».
Кеннет Рапоза: «Всі ненавидять російський «Газпром». Особливо Україна»
Тим часом сайт Al Jazeera опублікував розлогий репортаж із Лисичанська, в якому порушує питання відсутності відомостей про кількість жертв вибухів мін на окупованих територіях. У матеріалі мовиться, що наразі немає окремої центральної установи, яка б відповідала за збір та аналіз такої інформації, і що її створення є нагальним.
«Діти не можуть грати там, де звикли». Довготривалий вплив наземних мін на мирних жителів України
У статті наведені дані на основі доступних громадськості звітів, на які посилається Програма розвитку ООН. Її радник із питань демократичного управління Маркус Бренд каже, що наразі відомо про смерть у результаті розриву наземних мін, мін-пасток та вибухонебезпечних залишків від бойових дій близько 1400 людей. Він зазначає, що 40% цих жертв – мирні жителі.
«Поки ми не завершимо цілісний, нетехнічний огляд східної України, ми не знатимемо, наскільки значним є забруднення території вибухонебезпечними залишками та які ресурси потрібно буде залучити для вирішення цієї проблеми», – зауважує Юрій Шахраманян, керівник українського відділу британської некомерційної організації HALO Trust, що займається знешкодженням наземних мін і боєприпасів, що не розірвалися.
Крім того, як наголошує кореспондент Al Jazeera, роботи з перевірки та усунення наслідків бойових дій були проведені лише на території, підконтрольній українському уряду. Групи розмінування поки що не отримали дозвіл на моніторинг окупованих Луганська та Донецька.