Історія успіху України покаже, що модель Путіна неправильна – шведський аналітик

На запланованому на 15 грудня саміті ЄС санкції проти Росії, ймовірніше, будуть продовжені ще на 6 місяців, каже Ерік Браттберг, шведський політичний аналітик інституту Маккейна у Вашингтоні. Якщо наступного року в ключових європейських країнах, таких як Німеччина та Франція, до влади прийдуть популісти, від санкцій можуть відмовитись, додає він. Утім, модернізація військової сфери, а також постійне нагадування про значення України для європейської безпеки – це те, на чому варто сфокусуватись в першу чергу, стверджує експерт у сфері міжнародних відносин.

– Якщо Мінські угоди не будуть впроваджені, то стоятиме питання, чи продовжувати санкції у червні 2017 року. Ангела Меркель всіляко підтримувала збереження санкцій проти Росії. Був постійний тиск з боку адміністрації Обами. Питання у тому, чи адміністрація Трампа продовжуватиме збереження санкцій з боку США та наполягатиме на їхньому збереженні з боку ЄС.

Якщо США скасують санкції, то ті країни ЄС, які і так вже були незадоволені продовженням санкцій проти Росії, можуть теж відмовитись від них. Вони вже не матимуть тиску з боку США. Це буде негативний розвиток подій, який розділить трансатлантичну спільноту. Це те, чого хоче Путін. Важливо, щоб цього не сталося, тому нам потрібно сильне лідерство, особливо від Німеччини, інших сильних країн ЄС, а також США.

– Чого очікувати, якщо Ангела Меркель програє вибори наступного року?

Це дуже занепокоює. На виборах в Європі наступного року, а саме в Австрії, Франції, Нідерландах та Німеччині, можуть перемогти популісти. Зрозуміло, що ці партії мають більш проросійське бачення. Якщо й надалі спостерігатимемо зростання впливу популістських партій в Європі та США, то політика щодо Росії стане менш жорсткою і більш поступливою до Путіна. Це буде погано.

– Новий литовський прем’єр-міністр оголосив про можливе збільшення витрат на безпеку і оборону, підтримуючи у цьому заклики Дональда Трампа про необхідність збільшення витрат у цій сфері. Чи повинні це зробити й інші члени НАТО? Україна?

– Усі країни-члени НАТО домовились під час саміту в Уельсі в 2014 році витрачати 2% ВВП на оборону. Усі 29 країн погодились. Але зараз тільки 5 країн витрачають 2%, серед них Естонія, Норвегія, США, Греція, Британія.

Потрібно, щоб більше країн-членів збільшили витрати на оборону, особливо з президентом Дональдом Трампом.

Трамп заявив: «Якщо ви не достатньо витрачаєте, США вас не підтримуватиме». Тому Європа є зацікавленою у збільшенні витрат на оборону, щоб показати Дональду Трампу, що вони серйозно налаштовані у цьому питанні і виконують зобов’язання щодо США. Тому той факт, що це робить Литва – чудово, це символічно. Але важливо, щоб більше країн-членів НАТО слідувало цьому прикладу. І теж саме стосується країн, які не є членами НАТО, як Україна. Україна вже і так багато витрачає на оборону, 5% ВВП, це набагато більше, ніж інші країни. Але важливо продовжувати надсилати повідомлення Вашингтону, що «Ми не «фрірайдери» (від англ. – free rider), які залежать від Вашингтона, ми також робимо вклад у європейську безпеку». І ось таке повідомлення сприятиме тому, що Дональд Трамп і США будуть продовжувати виступати гарантом безпеки в Європі.

– Чи США й надалі будуть гарантом безпеки на міжнародному рівні?

– Є побоювання відносно висловів Трампа під час виборчої кампанії, як-от критичне ставлення щодо НАТО, бажання вести переговори і укладати угоди з Путіним. Це викликає занепокоєння. Ми не знаємо, чи ці речі справді стануться, все залежить від багатьох речей: яких радників Трамп візьме до себе, які саме угоди укладатиме з Путіним, що справді імплементуватиме з того, що він обіцяв. Можливо, це було лише заради кампанії і він не збирався цього робити.

Зрозуміло, що у Дональда Трампа скептичне ставлення до альянсів. Він вважає, що країни мають платити більше. Про це казали багато президентів та лідерів країн. Може з’явитись мейнстрімова традиційна американська зовнішня політика, згідно з якою США не будуть виходити з НАТО та не залишать Україну наодинці. Це найкращий сценарій.

– На які основні напрямки у сфері безпеки Україні потрібно сконцентруватись в наступні 5 років, на Вашу думку?

– Україна повинна продовжувати фокусуватись на модернізацію власної армії, на реформах у сфері безпеки. Звичайно, вона потребує підтримки інших країн НАТО, зокрема Сполучених Штатів. А також потрібно не забувати про корупцію, економічне зростання та інші речі. Якщо Україна може справді показати, що хоче бути частиною Заходу, частиною Європи, то, ймовірно, що можна очікувати більшої підтримки з боку США і Заходу. Але варто зауважити, що успішна Україна – це добрий знак для НАТО та США. Якщо Україна може продемонструвати виконання зобов’язань, не тільки модернізуючи сферу безпеки, але й усі інші сфери – політичні та економічні, ось таке повідомлення важливе для США.

Україна має донести це повідомлення до адміністрації Трампа, що це в інтересах США допомогти Україні. Україна виступає буферною зоною проти путінського впливу в Європі, це важливо для міжнародної системи загалом. Українці мають донести ці речі і до Конгресу, і до інших людей в політичній системі США та НАТО. Союзникам України в США та Європі важливо повторювати це повідомлення, щоб не тільки Україна піднімала ці питання на міжнародному рівні.

Єдине, що може протистояти Путіну, – це успішна Україна.

Важливо, знову і знову повторювати, що двері відчинені, як до НАТО, так і до ЄС. Тим часом, ЄС має допомогти Україні підготуватись, наголошуючи, що Крим нелегально анексований Росією, що російські дії на Донбасі також нелегальні, тобто продовжуючи тиснути на Росію, підсилюючи санкції. Допомагаючи Україні проводити реформи, ми йдемо по правильному шляху, роблячи Україну повноцінним членом європейської спільноти. Україна має стати історію успіху, що допоможе довести, що путінська модель неправильна.