Саміт Україна-ЄС. Це був перший саміт, коли Україна ставила запитання партнерам з ЄС – Порошенко

Київ – 24 листопада на саміті Україна-ЄС українська сторона не отримала сподіваного скасування візового режиму, хоча європейські політики обіцяють, що це може статись до кінця цього року. У Києві, однак, вважають саміт успішним, оскільки сторони підписали важливі для українців документи: угоду про фінансування «Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні» і меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства.

​За три роки після того, як уряд Віктора Януковича не підписав Угоду про асоціацію, багато речей у стосунках з ЄС змінилося кардинально. Новий уряд уже за президента Петра Порошенка угоду підписав, ратифікував, здійснив реформи, необхідні для отримання безвізового режиму, але тепер уже Євросоюз зволікає з кроками у відповідь.

На брифінгу після закінчення саміту президент України Петро Порошенко повідомив, що сторони домовились, серед іншого, про «чіткі перспективи» ратифікації Угоди про асоціацію. До того ж, цей саміт був першим, коли не Євросоюз, а Україна ставила запитання до європейської сторони, зазначив Порошенко.

Петро Порошенко під час прес-конференції після саміту Україна-ЄС. Брюсель, 24 листопада 2016 року

«Під час нинішнього саміту Україні не було поставлено жодного запитання – Україна чітко і у повному обсязі виконала всі взяті на себе зобов’язання. Це був перший саміт, коли не Україні ставлять запитання, а ми, українська делегація, ставимо запитання нашим партнерам з Європейського союзу з проханням своєчасно виконати взяті на себе зобов’язання… Це була і позиція президента Європейської ради, Європейської комісії і президента Європарламенту – що ми зробили все», – прокоментував результати саміту Порошенко на брифінгу в Брюсселі.

Меморандум не має юридично зобов’язуючої сили – Гончар

Торкаючись підписання меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства, Порошенко наголосив: Україна була і залишається надійним партнером ЄС у царині енергетичної співпраці, зокрема транзиту газу. Про це Порошенко заявив на спільній прес-конференції з керівниками Євросоюзу.

Дія меморандуму розрахована на 10 років, повідомила віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Меморандум передбачає, серед іншого, забезпечення повної інтеграції енергетичних ринків України та ЄС, підвищення енергоефективності у всіх галузях споживання енергії: мова йде про скорочення викидів парникових газів, сприяння використанню та розвитку відновлюваних джерел енергії, зазначають в уряді.

Та все ж підписання меморандуму незалежні експерти не вважають «великим кроком уперед» у співпраці між Києвом і Брюсселем в енергетичній сфері. Адже, підписуючи меморандум з Україною, європейська сторона виходила зі власних інтересів, про що Радіо Свобода розповів експерт з проблем енергетичної безпеки Михайло Гончар.

Михайло Гончар

«Меморандум не є документом юридично зобов’язувального характеру і це означає, що ми, по суті, нібито продовжуємо «бігти по колу». Бо ж у нас уже є документи зобов’язувального характеру, серед яких – договір енергетичного співтовариства та Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

І тут якраз і виявляється подвійний стандарт Євросоюзу: з одного боку, ми чуємо чимало: декларація про стратегічність відносин з Україною в енергетичній сфері, з другого – при цьому Брюссель намагається діяти в енергетичній сфері, ігноруючи інтереси України», – зазначив експерт.

Так, серед іншого, Єврокомісія санкціонувала дозвіл для російського «Газпрому» розширити використання газопроводу «Опал», що завдає шкоди українській стороні, каже Гончар.

«Антикорупційна ініціатива» дозволить реформувати сектор держуправління – експерти

Украй важливою, як зазначають у Києві, є підписана між Україною та Євросоюзом угода «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні». За словами Порошенка, цей документ передбачає, серед іншого, виділення європейською стороною 15 мільйонів євро на подолання корупції і реформування сектору державного управління в Україні. Для цієї ж мети уряд Данії погодився виділити Києву один мільйон євро, повідомив Порошенко.

Голова представництва «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин наголошує, що реалізація угоди і передбачена нею фінансова допомога дадуть змогу далі розбудовувати антикорупційні інституції та перезавантажити систему управління державою. Нині в Україні іде процес реформи «вищого корпусу» державної служби, на порядку денному – перевірки і конкурси усієї мережі держслужбовців, оптимізація структури і функцій держслужби, відповідно, зі зменшенням чисельності працівників та підвищенням зарплати тим, хто працюватиме далі, розповів експерт.

Ярослав Юрчишин

«Наразі важко сказати, на які саме бюджетні статті буде використана ця допомога (я так розумію, що це предмет подальших переговорів), але з тієї комунікації, яка велася з нашими європейськими партнерами, дуже ймовірно, що частину цих коштів буде використано для підвищення заробітних плат чиновників, обраних на нових конкурсах під нові повноваження», – повідомив Юрчишин в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Порядок денний для України – європейські реформи всередині – експерти

Про необхідність взятись за реформи всередині України саме у контексті євроінтеграції заговорили й опозиціонери. Так, народний депутат, член фракції «Опозиційний блок» Юрій Мирошниченко на ток-шоу «Шустер Live» оприлюднив позицію опозиційних сил у питанні євроінтеграції: головне – провести реформи усередині країни, виходячи з інтересів самих українців, щоб їхній рівень життя відповідав європейським стандартам.

«У Німеччині – спротив (безвізу – ред.), у Голландії теж спротив, і багато хто в ЄС вбачає в Україні джерело нелегальної трудової міграції. І тому ми повинні, мені здається, змінювати взагалі ставлення українців до того, що відбувається.

Європа нам потрібна не тільки для того, щоб подорожувати, Європа – джерело тих цінностей, які ми повинні впроваджувати через реформи в Україні для українців», – зазначив Мирошниченко.

Українське суспільство, у свою чергу, демонструє зростання кількості євроскептиків, з одного боку, і збільшення прихильників вступу України до НАТО для забезпечення проблем національної безпеки – з іншого. Про це свідчать результати різних соціологічних опитувань, і дослідження зовнішньополітичних симпатій українців з боку політологів та публіцистів.

На думку журналіста, дописувача проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Олександра Голубова, українці сподівались від Євросоюзу вирішення питання про скасування для них віз і більшої підтримки європейським прагненням суспільства. Адже для українців «шлях в європейському напрямку в буквальному сенсі политий кров’ю, вони живуть у полярному світі боротьби між власним проєвропейським шляхом та реваншизмом Кремля, що разом із Україною прагне знищити і Європейський Союз».