Інститут соціології Національної академії наук України оприлюднив результати соціологічного дослідження «Релігійне життя України», проведеного у вересні 2016 року. Радіо Свобода звернулося до експертів із проханням прокоментувати значення об’єднання українських православних для суспільства та перспективи створення єдиної помісної православної церкви в Україні.
З опитування Інститут соціології НАНУ випливає, що 21,3% українців підтримують створення єдиної помісної православної церкви державою, а 35,7% опитаних вважають, що цим мають займатися самі віряни. У той же час, 32% респондентів упевнені, що об’єднання церков обмежуватиме право на вибір конфесії і 21,7% українців вважають, що «не варто звертати уваги на заклики розкольників і єретиків».
В аналогічному опитуванні Центру Разумкова за березень 2016 року зазначається, що об’єднання православних церков України підтримують 23,6% громадян, при цьому 24,4% хотіли би згуртування православних довкола Української православної церкви Київського патріархату. Лише 10% респондентів вважають, що українська церква має залишатися невід’ємною частиною російської.
Акція у Києві на підтримку створення єдиної Помісної Української православної церкви (архівне фото)
Наскільки актуальним є об’єднання православних України
В Інституті соціології академії наук України вважають, що українці слабо залучені до процесу створення Єдиної помісної православної церкви України. Більше того, як заявив завідувач відділом інституту Олександр Вишняк під час прес-конференції, ця проблема на сьогодні не є актуальною в українському суспільстві. Згідно із результатами опитування, від 40% до 50% респондентів не змогли дати відповідь на пов’язані з об’єднанням православних церков запитання. На думку соціолога, це свідчить про низький рівень зацікавленості українців.
Натомість в опитуванні Центру Разумкова набагато менше респондентів не змогли визначитися з точкою зору щодо об’єднання церков: ця група склала тільки 15%.
Як прокоментував Радіо Свобода директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш, це запитання потрібно ставити релігійним людям, і в першу чергу – православним. За його словами, не варто очікувати, що всі 100% українців будуть перейматися створенням єдиної помісної православної церкви. Натомість серед активних віруючих кількість прихильників у два рази перевищує кількість супротивників і тих, що сумніваються, – сказав Юраш.
«Крім статистики соціологів, ми повинні брати до уваги певні суспільні тренди: громадянську активність, ініціювання рухів, присутність цієї позиції у ЗМІ, – прокоментував представник міністерства. – Ні в кого не виникає сумнівів, що суспільство в найрізноманітніший спосіб – і за допомогою Верховної Ради, і ЗМІ – показує, що існує об’єктивний запит на успішне та системне проведення цієї роботи».
Чи існує єдність щодо створення єдиної помісної православної церкви
Згідно з опитуванням Інституту соціології, віряни Української православної церкви (Московського патріархату) в основному проти об’єднання. Так, майже половина опитуваних вважають, що Україні взагалі не потрібна така церква (46%), а також, що не варто звертати уваги на заклики «розкольників» та «єретиків» (45%). Віряни Київського патріархату, навпаки, підтримують добровільне об’єднання без втручання політиків (43%) або створення єдиної помісної православної церкви за допомогою влади.
Активні віряни та представники інтелігенції розуміють, що настав час об’єднання і руху назустріч. А от неосвічена частина пастви не знає, як кращеЯрослава Міщенко
Як сказала член ініціативної групи за єдину помісну церкву Ярослава Міщенко у коментарі Радіо Свобода, ставити такі запитання у соціологічних опитуваннях є спрощенням. На її думку, люди не усвідомлюють, про що їх запитують. Як зазначила активістка, церковні еліти, генералітети та проукраїнські представники Української православної церкви (Московського патріархату) усвідомлюють, що один народ України повинен причащатися в одній церкві.
«Активні віряни та представники інтелігенції розуміють, що настав час об’єднання і руху назустріч. А от неосвічена частина пастви не знає, як краще. Бабуся в сільській церкві думає так, як їй сказав місцевий священик», – зазначає Міщенко.
Коли народ здобуває державність, він претендує, щоб церква була названа відповідно до держави – так, як це відбулося у Грузії, Румунії, Сербії чи ГреціїВіктор Єленський
На думку релігієзнавця і народного депутата від «Народного фронту» Віктора Єленського, саме питання віри, мови та ідентичності викликають найгостріші публічні дискусії. Хоч зараз у головному дискурсі це і не головна тема, зауважує він, під час Майдану люди усвідомили потребу у єдності. Необхідність протистояти агресії, прагнення руху до Європи і бажання вирватися з «азіатщини» об’єднують суспільство сьогодні, тому знову з’явилася дискусія про об’єднання православних, зазначає релігієзнавець. Він упевнений, що українці усвідомлюють: за облаштуванням справ держави слідує облаштування справ церковних.
«Коли народ, більшість вірян якого є православною, здобуває державність, він претендує, щоб церква була названа відповідно до держави – так, як це відбулося у Грузії, Румунії, Сербії чи Греції», – наголошує Єленський.
Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і Московський патріарх Кирило (архівне фото)
Які перспективи після заяви патріарха РПЦ Кирила
Патріарх Російської православної церкви Кирило заявив, що РПЦ ніколи не погодиться на незалежність Української церкви. За словами Ярослави Міщенко, слова патріарха показали, що нинішня Російська православна церква «тримається за руку ФСБ і не може відпустити».
Пікет біля входу у Києво-Печерську лавру. Київ,13 серпня 2014 року
Активістка зазначає, що протягом 20 років українців переконували, що об’єднання церков є неможливим. Тому, за словами Міщенко, влада повинна робити внесок в освіту і зміцнювати проукраїнські парафії, надавати можливість молодшим священикам розвиватись, а також працювати з генералітетом.
Однак, більшість респондентів соціологічного опитування про релігійне життя України виступає проти втручання держави у діяльність церкви. Так, 36% опитаних не погоджуються на стимулювання владою переходу громадян Української православної церкви (МП) до інших конфесій. Проти ухвалення закону щодо контролю держави за діяльністю УПЦ (МП) виступив 41% респондентів, і 40% виступили проти заборони цієї конфесії.
Заяву Московського патріарха Кирила Андрій Юраш назвав «трагічною». За його словами, це показало справжні наміри лідерів церкви і відтепер українські православні не знайдуть собі місця в церкві Московського патріархату. На думку Віктора Єленського, після заяви сценарій визнання церкви Київського патріархату Вселенським православним собором став більш імовірним, ніж об’єднання церков Московського патріархату із Київським.