Предстоятель Російської православної церкви, патріарх Московський і всієї Росії Кирило (Володимир Гундяєв) заявляє, що Російська православна церква (РПЦ) ніколи не погодиться на незалежність Української церкви від Московського патріархату.
«Наша Церква ніколи не залишить в біді своїх побратимів в Україні і не відмовиться від них. Ми ніколи не погодимося на зміну священних канонічних кордонів нашої Церкви, бо Київ – це духовна колиска святої Русі, як Мцхета для Грузії або Косово для Сербії», – сказав російський патріарх Кирило.
На цей час єдиною в Україні канонічно визнаною у православному світі досі вважається Українська православна церква, підпорядкована Московському патріархатові Російської православної церкви. Відновлені незалежні від Москви церкви, Українська православна церква Київського патріархату і Українська автокефальна православна церква, наразі не мають такого визнання.
Українські православні закликають патріарха Константинопольського, за давньою традицією «першого за честю» у православному світі й титулованого Вселенським патріархом, скористатися своїм традиційним привілеєм і офіційно, як глава материнської церкви для всіх православних, надати канонічне визнання автокефальній українській помісній (національній) православній церкві.
У 1686 році Вселенський патріарх Діонісій IV і Собор архиєреїв у Константинополі видали томос (грамоту) про передачу Київської митрополії, що була частиною Константинопольського патріархату, в канонічну юрисдикцію Московського патріархату. Це відбулося завдяки тискові, з одного боку, і щедрим дарам, з іншого, з боку Москви. Уже через кілька тижнів синод Вселенського патріархату за цей акт мздоїмства-«симонії» усунув Діонісія IV з патріаршого престолу, але рішення щодо Київської митрополії не скасував.
Відтоді у Вселенському патріархаті вже не раз говорили про порушення канонічного порядку під час подій 1686 року, але так само не скасовували рішення про передачу Київської митрополії.
Сама Російська православна церква існувала як неканонічна протягом 141 року – після самочинного виходу з підпорядкування Вселенському патріархатові 1448 року, коли вона вигнала канонічно призначеного митрополита й поставила свого власного, й аж до 1589-го.
