Україна далі в небезпеці перед російськими сценаріями дестабілізації – Маломуж

Навіть на тлі війни з Росією Україна залишається вразливою до російського політичного впливу, вважає колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж. Адже розвідка може ефективно протидіяти зовнішнім загрозам тільки у країні, яка має сильні державні інститути, економіку, соціальну сферу, а в Україні, як у сусідніх Молдові чи Болгарії, зріє соціальне невдоволення, яким можуть скористатися проросійські політики. А розпочали ми розмову з того, які висновки зробили українські розвідники з нещодавніх подій у Чорногорії.

– В першу чергу, треба визначити стратегічну лінію Росії щодо подій в Чорногорії, але і в інших регіонах – це і Болгарія, США щодо своїх пріоритетів і своїх інтересів. Які методи використовуються? Це стратегічні впливи через інформаційну мережу, це, відповідно, оперативні впливи через свою агентуру і це частково підтримка тих рухів і організацій, які намагаються формувати нові політичні структури проросійської орієнтації.

У Чорногорії якраз, в першу чергу, Росія використала практично останній варіант, але з задіянням тих людей, які виконували відповідні функції, наприклад у Придністров’ї, а це і громадяни Росії, і громадяни України, і громадяни Сербії. Тобто це весь контингент, який фактично начебто виконував функцію захисту проросійського населення на теренах України. Тому наші спецслужби дійсно глибоко підійшли до вирішення ситуації щодо участі українців та росіян на території Чорногорії і, відповідно, їхнь ролі в проведенні спеціальних операцій або, наприклад, навіть диверсійних актів на територіях цієї держави.

Зрозуміло, що це є намагання сформувати якусь опозицію проросійської орієнтації, але, виходячи із тих масштабів, за нашою інформацією, це був би невдалий варіант, тому що такої ефективної підтримки з боку населення Чорногорії не було. Зрозуміло, що це ще така показова радикальна акція і пов’язана з можливим замахом на керівництво країни, але щоб якимось чином провести переворот в суспільстві, фактично підстав не було. Чому? Тому що я чітко можу стверджувати, що сильне суспільство здорове, моральні, правові, державні інституції і тому подібне, і тому ніколи спецслужба не може ефективно щось робити. Якщо у вас є розбалансування суспільства, тоді так, але для цього потрібно активна робота. В цій ситуації у Чорногорії, можливо, був факт підготовки якоїсь екстремістські акції, але яка б не мала ніяких наслідків щодо системної зміни устрою, наприклад, на проросійський. Але б могла нанести відповідно шкоди, а тим більше привести до якихось жертв.

– Наскільки в цьому випадку небезпечнішими є вибори, які відбуваються зараз в Болгарії і в Молдові, про які Ви згадували? Тому що виглядає так, що там суспільство є дійсно дуже розбалансованим?

– Оце є проблема, тому що є великі розчарування і в Болгарії, і особливо в Молдові щодо тих змін, які повинні пройти, і особливо в плані євроінтеграції, і тих здобутків, які повинні мати громадяни Молдови в перспективі ефективних реформ. Я тільки недавно повернувся з Молдови, був в Кишиневі і інших містах – зрозуміло, що люди там проживають порівняно бідно. Відповідно є проблеми забезпечення роботи, зарплати, виїжджають за кордон на заробітки. Відповідно є великий прошарок людей, які мають протестні настрої і відповідно готові підтримати альтернативного кандидата – Додона, зрозуміло. Є старше покоління, яке має ностальгію за СРСР, які на цьому грають, частина прямо орієнтованих на Росію, частина є якраз підтриманих в оперативно-політичному плані політиків або авторитетних людей.

Ось тут реальна загроза в зміні політичного керівництва, президента, його команди на проросійську орієнтацію. На штучному ґрунті нічого не відбувається. Я проїхав 86 країн світу. І там, де дійсно є проблема в суспільній діяльності, держава не справляється зі своїми функціями, не проводяться реформи, немає відповідного високого рівня життя народу – на цій основі дійсно працюють спецслужби, які можуть використовувати фактор дестабілізації на реальній основі.

– Це є ситуація, яка була і в Україні до того моменту, поки не увійшли на територію країни російські війська. Але ситуація не сильно і змінилася в політичному плані. Наскільки Україна з власного досвіду і з того досвіду, який ми зараз бачимо на прикладі інших країн, може убезпечити себе від погіршення ситуації?

– Ми практично нічого не робимо щодо убезпечення. Тому що в цій ситуації я можу буквально декілька позицій сказати щодо того, що коли планувалася спеціальна операція в Криму в 1993-му і 1994 році, то ми їх упереджували оперативними методами і упередили ефективно. Точно так само у 1996-му та 1998 році. Але це конкретні оперативні заходи спецслужб України, які дійсно ефективно спрацювали на упередження, щоб не було анексії Криму і щоб не було нових приводів для конфлікту, а тим більше для війни, які планувала Росія.

Але у подальшому пропонувалося першій особі – президенту провести комплексні заходи щодо вирішення проблеми адаптації Криму до України, комплексні: і економічні, і соціальні, і політичні і культурні, і комунікаційні, що не було зроблено. І це створило передумови того, що ми цей Крим залишали, як анклав для нападу Росії будь-яким способом, для проведення диверсійних операцій, для ідеологічних диверсій, для проникнення криміналу, для проникнення агентури і тому подібне.

Ось це багаторічне ігнорування приводило до того, що Крим постійно був під загрозою «приєднання» Росією. У яких ситуаціях? Коли є дестабілізація у країні. Коли нестійкий уряд, коли нема чітко вираженої позиції, а тим більше потужної системи оборони і безпеки, яку тривалий час губили.

Тому в цій ситуації маємо знов великі проблеми. Тому що знову нестабільна ситуація політична, соціальна, якраз особливо пов’язана із тяжким економічним станом, особливо зараз з цінами на газ, електроенергію, на ЖКХ і цінами на інші продукти, – от це якраз підґрунтя для тих дестабілізаційних процесів, де можуть ефективно працювати спецслужби на території держави, відповідно викликати і підтримувати масові рухи проросійської орієнтації, а тоді розраховувати на дострокові вибори до парламенту, можливо, навіть президентські, і підтримуючи ті сили, які будуть орієнтовані на Російську Федерацію, тоді буде формуватися такий же уряд.

Ось це є негативний сценарій, який сьогодні передбачає Російська Федерація і, відповідно, деякі політики, які орієнтовані на Росію, в Україні. Це – загроза. Але, я скажу, немає штучного моменту, що спецслужби Росії або керівництво захотіли і це провели. Без реального підґрунтя для дестабілізаційних процесів, коли у нас слабка система і економічна, і соціальна, і безпекова, особливо у плані роботи спецслужб на упередження, таких сценаріїв не могло бути. Тому що вони ефективно спрацювали проти і не було б підґрунтя, як підняти людей. А от зараз ці передумови є, вони викликані внутрішніми проблемами, а зовнішній фактор у цій ситуації вже використовували ці всі проблеми для реалізації планів щодо України.