Тимчасова відмова уряду від державного регулювання цін на продукти харчування призведе до їх здорожчання, прогнозує директор української Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко. За його словами, оскільки торгові мережі довгий час працювали з низькою рентабельністю, вартість найдешевших продуктів може зрости приблизно на 10%. Тому цей захід уряду не буде успішним, оскільки в Україні не сформований ринок, наголошує експерт. Про те, якими можуть бути результати цього експерименту та як він вплине на споживачів Олексій Дорошенко розповів в ефірі Радіо Свобода.
– Як Ви ставитесь до експерименту з відмовою від державної регуляції цін на продукти харчування?
– Наша асоціація займається цим питанням вже півтора роки і я б хотів відповісти на кілька простих питань. Перше: чи дійсно треба відпускати максимальні націнки на соціальні продукти харчування? Так, дійсно необхідно. Чи своєчасний цей захід? Звісно, ні, бо якби це було зроблено в 2006 або 2018 році, на це навряд чи хтось звернув увагу. І третє питання – чи призведе це до підвищення цін? Так, це призведе до підвищення цін на найдешевші продукти харчування.
Що стосується введення Кабінетом міністрів постанови про відміну максимальної націнки на харчові продукти, то я б хотів відзначити, що ця націнка стосується 15%, які може поставити виробник, і 15%, які може поставити магазин. Тобто націнка від поля до полиці не повинна складати 30%. Тобто зараз мова йде про відміну як однієї націнки виробника, так 15% націнки магазинів. Так-от, коли Кабінет міністрів планував її відміняти, ще в травні минулого року лежала ця постанова, планувалося відмінити виключно 15% націнки на виробника. І, дійсно, цей крок зараз своєчасний, бо це призведе до збільшення виробництва.
Я спілкувався з людьми, які зараз в торгових мережах контролюють цю націнку. Так, вони кажуть – націнка не складає 15%, вона є більшою
Але ми ж пам’ятаємо, що в останні роки за всі головні проблеми в ціноутворенні (підвищення цін) – відповідальність покладали на торгові мережі. І Антимонопольний комітет в квітні 2015 року це довів. Відповідно зараз відміняти 15% націнку на торгівлю – просто неправильно.
Я минулого тижня спілкувався з людьми, які зараз в торгових мережах контролюють цю націнку. Так, вони кажуть – націнка не складає 15%, вона є більшою. Але у будь-якому випадку, вони на це звертають увагу і намагаються, аби вона не дуже перевищувалась. Але в серпні цього року, коли Кабінет міністрів вирішив провести експеримент з відміни як для виробника, так і для торгівлі, то найбільші торгові мережі заявили про те, що вони готові підвищувати ціни, бо дуже довгий час працювали з низькою рентабельністю. Відповідно вони вже готові до того, щоб підвищити націнку з 15% й 17% до 30%.
– Серед позитивів Ви вказуєте на підвищення виробництва. На Вашу думку за 3 місяці всі виробники ринуть це робити? Часу достатньо?
– Ні. Звісно, недостатньо, але питання у тому, що рішення про 15% було прийняте і жодна асоціація, громадська організація не заперечує проти того, щоб це було відмінено. Я, справді, не чув таких заперечень. Тобто з цим погоджуються всі. А ось з 15-відсотковою націнкою для торгових мереж і магазинів – з цим згодні дуже небагато.
– Іншими словами, підвищення цін неминуче, але чи не спровокує спроба відпустити ринок товарів своєрідне «розгульство» серед бізнесменів-виробників? Наскільки стрімким може бути подорожчання?
До чого призводить ринок без контрою ми вже знаємо по набридлій нам гречці. Тоді ціна гречки за приблизно 10 місяців зросла на 300%. Це ненормально, це доводить те, що ринок не може бути саморегулюючим
– Я не думаю, що це було, дійсно, дуже значне зростання цін, тому що це може призвести до зростання цін на соціальні продукти харчування на 10%. Це рис, гречка, соняшникова олія, недорогі сорти м’яса, молочна продукція, тому будь-який ринок не саморегулюючий. Ми знаємо, що будь-яка держава контролює ринок. Ми пам’ятаємо справи США на початку ХХ століття, коли вони дерегулювали ринок і розділяли великі корпорації. А до чого призводить ринок без контрою ми вже знаємо по набридлій нам гречці. Тоді ціна гречки за приблизно 10 місяців зросла на 300%. Це ненормально, це доводить те, що ринок не може бути саморегулюючим. На будь-якому європейському ринку, який нам здається здоровим і хорошим, є антимонопольний орган, який його контролює. І якщо відбувається порушення, то він накладає штрафи. Що у нас зробив Антимонопольний комітет після підвищення цін на гречку? Ви можете відповісти? А я можу – він тальки розпочав розслідування. Коли вже новий сезон і новий врожай, а ми досі не знаємо причину підвищення ціни на гречку за минулий рік.
– Можливо, задля зміцнення ринкової економіки не достатньо лише дбати про зняття регуляторських функцій держави щодо бізнесу. А як же складова соціального захисту найбільш вразливих до цін споживачів?
– Є такий орган як Аграрний фонд, який закуповує культури довгого зберігання, які можна покласти на склад і у випадку підвищення цін продавати. Це в першу чергу стосується зерна. Але після божевільного зростання цін на гречку в цьому році Аграрний фонд заявив, що не готовий закласти гречку в цьому році на свої склади. Зараз Аграрний фонд – це не зовсім державна структура, це структура із залученням інвесторів і держави. Вони заявили про те, що, зокрема, гречку готові закладати на склади і у випадку підвищення цін це робити, але це відбувається дуже повільно. Це достатньо здоровий механізм, який працює в усіх європейських каїнах, в країнах з розвиненим ринком. У нас він, на жаль, ще не досконалий.
– На рахунку в українських громадян кожна копійка. Де баланс у рішенні: вигідно економіці – невигідно людям?
– Коли східні європейські країни проходили шокову терапію, нерідко ці країни жили набагато гірше, ніж нині Україна. Це було ще в кінці 80-х – на початку 90-х років, вони пройшли шокову терапію. Зараз їх рівень життя значно вищий. Але давайте згадаємо, в яких умовах вони тоді жили і в яких умовах проходила ця «шокова» терапія. І лікар, і депутат, і держслужбовець, і вчитель були абсолютно в рівних умовах.
Говорити, що зараз ми отримаємо хороший результат – ні, не отримаємо. Так, через 2-3 роки, можливо, й через рік все врегулюється, але його ж треба ще якось прожити
У нас в країні немає повноцінного здорового ринку, бо коли він мав формуватись, формувалась монопольна влада, з’являлась олігархія. Тому ринку у нас ще немає. Тож говорити, що ринок все оздоровить і головне зараз, коли все відпустити – це не зовсім так. Говорити, що зараз ми отримаємо хороший результат – ні, не отримаємо. Так, через 2-3 роки, можливо, й через рік все врегулюється, але його ж треба ще якось прожити.